№2-173/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 року        Торезький міський суд Донецької області в складі :

    головуючої-судді             ОСОБА_1

    при секретарі                         Пекунової Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 08.12.2009 року звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом м.Тореза 21 червня 1978 року вона є власницею будівлі, розташованої за адресою: м.Торез, пос.Рассипне, вулиця Переяславська,138. 27 вересня 2009 року о 14 годин 00 хвилин, під’їжджаючи на вантажному автомобілі для вигризки вугілля до вугільного  сараю, який розташований у дворі вказаного будинку, відповідач наїхав на стінку сараю,  в результаті розрушив вугільний сарай, чим їй була причинена матеріальна шкода у сумі 2000грн. Даний факт підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 20.10.2009 року, актом від 10.11.2009 року, розпискою складеною відповідачем. Відповідач зобов’язався відшкодувати завдану шкоду у добровільному порядку, але до теперішнього часу її не відшкодував та не бажає відшкодовувати. У результаті пошкодження вугільного сараю по вині відповідача вона відчуває моральні страждання, оскільки залишилася без спеціального приміщення для зберігання вугілля, привезене вугілля знаходиться у подвір’ї будинку, що  надає перешкоди у користуванні прибудинкової території. Крім того, вона не має можливості поновити сарай, оскільки проживає з чоловіком ОСОБА_4, який страждає тяжким захворюванням, має залишкові явища перенесеного ішемічного інфаркту головного мозку у 2006 року, за ним необхідний постійний догляд. Вона теж знаходиться на «Д» обліку з рядом захворювань. Вважає, що по вині відповідача їй завдана моральна шкода, яку оцінює у сумі 2000грн. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду  у розмірі 2000грн., моральну шкоду у сумі 2000грн., також судові витрати.

Позивач у судове засідання  не з’явився, хоча повідомлений в установленому порядку про місце та час розгляду справи, до суду надав заяву, в якій свої позовні вимоги вточнив та просив стягнути з відповідача вартість сараю у сумі 2000грн., моральну шкоду у сумі 300грн, та справу розглянути у його відсутність (а.с.29).

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча повідомлений в установленому порядку про місце та час розгляду справи, до суду надав заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти стягнення з нього вартості ремонту сараю у сумі 2000грн., моральної шкоди у сумі 300грн., справу розглянути у його відсутність (а.с.30).

Суд ухвалив на підставі ст.169 ЦПК України розглянути справу у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що, згідно із постановою про відмову в порушення кримінальної справи Торезького МВ УМВС України у Донецькій області від 20 жовтня 2009 року встановлено, що 27.09.2009р. о 14-00год. ОСОБА_2 знаходилася дома, їй ОСОБА_3 привіз вугілля, який повинен був висипати біля двора її будинку №138, під’їжджаючи заднім ходом, він бортом автомобіля ударив стіну сараю, в результаті чого його розрушив; ОСОБА_3 пообіцяв ОСОБА_2 починити пошкоджений сарай, але до теперішнього часу його не починив. Завдану шкоду ОСОБА_2 оцінила у сумі 2000 грн. Беручи до уваги, що дії ОСОБА_3 формально містять ознаки злочину, передбаченогост.194 КК України, але в силу малозначності завданої шкоди не представляють великої суспільної небезпечності, постановлено в порушенні кримінальної справи по заяві  ОСОБА_2  у відношенні ОСОБА_3 по ст.194 КК України в виду відсутності у його діях складу злочину відмовлено (а.с.6,7). 09.11.2009 року позивачка направила заяву до ОСОБА_4 Розсипненської селищної ради з проханням направити за її адресою комісію для надання оцінки робіт по поновленню вугільного сараю (а.с.9).

Відповідно до акту Розсипненської селищної ради від 10 листопада 2009 року  при обстеженні вугільного сараю встановлено, що даний сарай розміром 2,6мх3,0м дійсно на 80% розрушений. Цеглинні стіни з усіх сторін демонтовані, багато цеглин пошкоджено, вхідні двері прийшли у непридатність. Для поновлення вугільного сараю необхідно провести демонтаж розрушеної будівлі, достати вугілля. Для провадження даних робіт та придбання матеріалів для поновлення сараю орієнтировно необхідно 2000-2500грн. (а.с.8).

У розписці ОСОБА_3 вказано, що він 27.09.2009 року при підвозі вугілля по вулиці Переяславська,138 здавав назад автомобілем, розвалив сарай (а.с.15).

Згідно з договором дарування від 21.06.1978 року Ѕ частина будинку, розташованого за адресою: м.Торез, вулиця Переяславська,138 належить ОСОБА_2 (а.с.13,14).

У довідці Розсипненської селищної ради ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16). 27 липня 2007 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 27.07.2007 року, актовий запис № 8. (а.с.10). Згідно із пенсійним посвідченням ОСОБА_4 і ОСОБА_2 є пенсіонерами (а.с.12,13). Відповідно до висновку ВКК медико-санітарної частини ш/у «Волинська»  № 449, № 31 ОСОБА_4, ОСОБА_2 знаходяться на диспансерному обліку, ОСОБА_4І з приводу дисциркуляторної енцефалопатії 111 степені при церебральном атероселерозі, залишкові явища перенесеного ішемічного інфаркту головного мозку у 2006 року;  ОСОБА_2 знаходиться на «Д» обліку з діагнозом: гіпертонічна хвороба 11 степені, остеохандроз шейно-грудного відділу хребту, віддалені наслідки перенесеної нейроінфекції   (а.с.17,18).

Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач позивачу привіз вугілля, який повинен був висипати біля двора її будинку №138, під’їжджаючи заднім ходом, він бортом автомобіля ударив стіну сараю, в результаті чого його розрушив, пообіцяв ОСОБА_2 починити пошкоджений сарай, але до теперішнього часу його не починив. У порушенні кримінальної справи   по заяві позивача за даним фактом у відношенні ОСОБА_3 по ст.194 КК України відмовлено в виду відсутності у його діях складу злочину, оскільки хоча дії ОСОБА_3 формально містять ознаки злочину, передбаченого ст.194 КК України, але в силу малозначності завданої шкоди не представляють великої суспільної небезпечності. В результаті відповідачем позивачу завдана матеріальна шкода у сумі 2000грн., яка на теперішній час позивачу не повернута.   Сума шкоди підтверджена матеріалами справи, відповідач її не оспорював і не надав заперечень по її розміру, тому вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди у сумі 2000грн. підлягають задоволенню.

Згідно із постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах по відшкодування моральної (немайнової шкоди)» від 31.03.1995р. під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу завданих позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Позивачу неправомірними діями відповідача завдані нервове переживання, йому прийшлось докладати додаткові зусилля по організації свого життя. Тому суд вважає, що   у позивача є право вимагати відшкодування моральної шкоди,   його вимоги про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на матеріальному законі і знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати згідно із ст.23 ЦК України конкретні обставини по справі: характер правопорушення, вчиненого відповідачем, душевні страждання позивача у зв’язку з противоправною поведінкою відповідача щодо нього, що йому довелося нервувати та переживати, був порушений нормальний уклад його життя, що вимагало додаткових зусиль по організації життя. Враховуючі дані обставини, вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 300грн. Тому вимоги позивача у цій частині позову підлягають адоволенню у сумі 300грн.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь позивача у сумі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн.

Керуючись ст.1166,1167 ЦК України, ст.3,10,15,60,79,197,209,210,212,214,215,223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди суму 2000 грн., моральної шкоди 300грн., судовий збір у сумі 51грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., всього 2471грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Торезький міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ:                                 Т.В.СТРІЖАКОВА