ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.06                                                                                 Справа № 1/296.

Суддя Н.М.Зюбанова, розглянувши матеріали справи за позовом

Державного  відкритого акціонерного товариства  ''Спецтампонажгеологія'', м. Антрацит Луганської області

до Державного  підприємства ''Ровенькиантрацит'', м. Ровеньки  Луганської області   

про стягнення  30325 грн. 63 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Полозов Ю.А., дов. від 01.02.06 № 01/43;    

від відповідача –Ситнікова М.В.,  дов. від 07.07.06 № 1-3/3д-36;

                                                            

    в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення 30325 грн. 63 коп. боргу за виконані позивачем роботи по бурінню свердловин.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 11.07.06 № 13-157 у задоволенні позову заперечує з посиланням на сплинення строку позовної давності.

Дослідивши обставини справи, надані  матеріали суд  прийшов до наступного.

Між  Державним відкритим акціонерним товариством “Спецтампонажгеологія” в особі ШСУ № 3 /правонаступником якого є позивач/ та Державним відкритим акціонерним товариством “Шахта імені Космонавтів” /правонаступником якого є відповідач/ було укладено договір  від 25.06.01  № 129,  за умовами якого позивач прийняв на себе зобов”язання пробурити три розвідувальні свердловини, а відповідач сплатити вартість робіт на протязі місяця з дня підписання акту виконаних робіт грошовими коштами. Оскільки у п. 2.2.2 договору йдеться про проведення розрахунків через розрахунковий рахунок.

Як свідчить зміст позовної заяви, позивач підставою позову зазначає вказаний вище договір від 25.06.01 № 129 та як на докази здійснення відповідних договірних відносин посилається на підписані сторонами акти виконаних робіт за червень 2001 року на суму 12438 грн. 00 коп., за серпень 2001 року на суму 25370 грн. 00 коп., за лютий 2002 року на суму 21343 грн. 00 коп.

Але у ході розгляду справи з'ясувалось, що роботи на суму 21343 грн. 00 коп. виконані за договором від 13.12.01 № 199, про  що зазначено позивачем у листі від 26.07.06 № 01/361.

У відповідності до складеного розрахунку ціни позову борг складає 30325 грн. 63 коп., у тому числі 21343 грн. 00 коп.

Оцінивши матеріали справи, викладені сторонами пояснення та заперечення відповідача, вислухавши представника останнього, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими частково та позов таким, що підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Так, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 8982 грн. 63 коп., що утворилась при розрахунках за договором від 25.06.01 № 129.

Виконання позивачем робіт за даним договором на загальну суму 37808 грн. 00 коп. підтверджено підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт та не заперечується відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, позивач заявив до стягнення решту боргу у сумі 8982 грн. 63 коп., що залишилась після проведення заліку вимог поставкою вугілля, бензину та по електроенергії. Щодо даних фактів, то вони не підтверджені матеріалами справи, оскільки у позивача відсутні відповідні акти заліків. Але це не є перешкодою для розгляду справи, оскільки позивач вправі заявити до стягнення решту боргу.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про застосування судом правил позовної давності щодо стягнення боргу у сумі позову.

Укладеним сторонами договором передбачений місячний строк проведення розрахунків за виконані роботи, тобто за актами приймання виконаних робіт за червень та серпень 2001 року розрахунки мали бути проведені відповідно у липні та вересні 2001 року . У зв"язку з тим, що трирічний строк позовної давності за даними вимогами мав закінчитися у 2004 році, до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила Цивільного кодексу України, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред"явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом –01.01.04.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов"язку і що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи графіку погашення заборгованості, підписаного з боку відповідача  генеральним директором, у ньому визначено строк сплати боргу у сумі 35,8 тис. грн. у вересні 2004 року та зроблено посилання на акт звірення від 01.07.04, який також доданий до справи.  

Заперечення відповідача, з якими не погоджується господарський суд, полягають у наступному. Так, відповідач вважає, що зазначений вище графік погашення заборгованості не може переривати строк позовної давності, оскільки не містить посилань на договори та дати складання.

Дійсно, доводи відповідача заслуговують на увагу, але ним не доведено, що у нього існує заборгованість перед позивачем за іншими угодами;  зазначений у графіку борг дорівнює загальній сумі боргу за трьома актами приймання виконаних підрядних робіт за червень 2001 року у сумі 12438 грн. 00 коп., за серпень 2001 року у сумі 25370 грн. 00 коп. та  за лютий 2002 року у сумі 21343 грн. 00 коп. Графік погашення заборгованості свідчить, що він складений у проміжок часу з липня по вересень 2004 року, тому саме у цей час перервався строк позовної давності та з врахуванням звернення позивача до суду з даним позовом у червні 2006 року новий трирічний строк не сплинув.

Також 31.10.03 року сторонами складено акт звірення на суму 35763 грн. 91 коп., який свідчить про визнання відповідачем свого боргу.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково на суму 8982 грн. 63 коп. боргу з віднесенням у цій частині судових витрат на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У задоволенні решти вимог слід відмовити, оскільки вони утворились при розрахунках за іншим договором ніж зазначений у позові.

Позивачу підлягає до повернення з державного бюджету України 54 грн. 38 коп. зайве сплаченого державного мита за платіжним дорученням від 23.08.05 № 450.

На підставі викладеного, ст. ст. 266, 267  ЦК України,  ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93, керуючись ст. ст. 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України,   суд

                                                                              в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з  Державного підприємства “Ровенькиантрацит'', м. Роженьки Луганської області, вул. Комуністична, 6, код ЄДРПОУ  32320704 на користь Державного відкритого акціонерного товариства “Спецтампонажгеологія”,  м. Антрацит Луганської області,  вул. Петровського, 7а, код ЄДРПОУ 00182018 – 8982 грн. 63 коп. боргу, 89 грн. 82 коп. витрат по держмиту та 34 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.          У решті позову відмовити.

4. Повернути позивачу з державного бюджету України 54 грн. 38 коп. зайве сплаченого державного мита згідно платіжного доручення від 23.08.06 № 450. На повернення державного мита надати довідку, оскільки оригінал останнього знаходиться в матеріалах справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –08.08.06.

          Суддя                                                                      Н.М.Зюбанова