МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 р. № 814/1214/18

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55200

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування рішення від 28.02.2018 № 0000901306, вимоги від 28.02.2018 № Ф-14,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення від 28.02.2018 № 0000901306, вимоги від 28.02.2018 № Ф-14.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач не вірно зробив висновки про нарахування суми єдиного соціального внеску за 2016 рік, тому що, йому потрібно було суму чистого оподаткованого доходу, з урахуванням збільшення суми з 2 107 574,31грн. (поданого в декларації за2016 рік) до 2 288 783,31грн. (збільшена сума ПДФО на 181209,00 в ході документальної перевірки) поділити на 12 місяців, в результаті чого сума 190731,94грн. буде середньомісячна сума доходу. Крім того, податковий орган не звернув увагу на те, що згідно книги доходів та витрат за 2016 рік у позивача в січні, лютому, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2016 року доходи відсутні, і що при цьому платником податку застосовується мінімальна величина страхового внеску, яка встановлена статтею 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р.

Відповідач заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач зазначив, що оскаржуване рішення та вимога прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а сума чистого доходу позивача, що заявлена в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015р. від 04.02.2016р. та додатку до декларації (Ф4) склала 49767,00грн., за даними перевірки позивачем одержано чистого оподаткованого доходу в сумі 63767,00грн. Розбіжність склала 14000,00грн., яка надійшла на розрахуноквий рахунок банку 14.01.2015р. Дана сума також підтверджується даними книги обліку доходів і витрат за № 876 від 17.09.2013р. При цьому позивач в позовній заяві не заперечує щодо встановленої розбіжності та не надає доказів щодо спростування виявленого порушення під час перевірки. Такі ж розбіжності виявлені відповідачем і в податковій декларації за 2016р, в якій сума розбіжності склала 181209,00грн., яка є базою нархування єдиного внеску та виникла за рахунок включення до інших витрат вказаної вище суми, що не підтверджена документально.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Миколаївській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої було складено акт перевірки від акт від 17.01.2018р. №75/14-29-13-06/НОМЕР_2, яким встановлені поряд з іншими наступні порушення : - п.2 частини першої, частини третьої ст.7, частини восьмої ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-УІ зі змінами та доповненнями (надалі - Закон №2464), в результаті встановлено заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.10.2015 по 31.12.2016 у сумі 69670,29 грн.

На підставі встановлених порушень прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2018 № Ф-14 по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 69670,29 грн. та винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.02.2018 №0000901306 на суму 14852,32 грн.

Вказані рішення та вимога прийняті на підставі акту перевірки від 17.01.2018 року №75/14-29-13-06/НОМЕР_2(далі Акт перевірки).

Актом перевірки встановлені порушення в тому числі, п.2 ч.3 ст.7, ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VІ ( із змінами та доповненнями, далі - Закон № 2464-VІ), в результаті чого встановлено заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.10.2015 року по 31.12.2016 року в сумі 69670,29 гривень.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є 07.05.2018р. отримав поштою рішення Державної фіскальної служби України про розгляд скарги від 03.05.2018р. про скасування рішень відповідача від 28.02.2018р. № 0000901306 про донарахування єдиного соціального внеску на суму 69670,29грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 14852,32грн., рішення № 0000911306 від 28.02.2018р. про застосування штрафної санкції та пені в сумі 7,69грн., вимоги про сплату боргу № Ф14 від 28.02.2018р. в сумі 69670,29грн.

Згідно додатку 5 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску за 2016 рік платником податків надано розрахунок єдиного соціального внеску по місяцям із застосуванням форми обліку доходів і витрат, яка визначається в Книзі доходів та витрат підприємця за 2016 рік. Сума нарахованого до сплати єдиного соціального внеску складає 34 453,32 гривні.

Відповідач вважає, що платник податків невірно нарахував суму єдиного соціального внеску за 2016 рік.

Позивач вказує в позовній заяві, що податковий орган не звернів увагу на те, що згідно книги доходів та витрат за 2016 рік у платника податків в січні, лютому, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2016 року доходи відсутні, і що при цьому платником податків застосовується мінімальна величина страхового внеску, яка встановлена статтею 7 Закону № 2464-VI.

Виходячи з Акту пееревірки, податковим органом донараховано єдиного соціального внеску за 2016 рік в сумі 69670,29 гривень.

Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПК України), об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПК).

Відповідно до п. 177.10 ст.177 ПК фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на протязі 2016 року, врегульований Законом № 2464-VI та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року № 508/26953(із змінами та доповненнями, далі - Інструкція).

Протягом перевіряємого періоду позивач з 01.01.2015 по 31.12.2016 перебував на загальній системі оподаткування (23 клас ризику відповідно до КВЕД) та був платником податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності.

Відповідно до пп.2 п.1 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI для платників, що перебувають на загальній системі оподаткування, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно п.4 цієї ж статті нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Абзацом 1 та абзацом 2 пункету 1 Розділу IV Інструкції № 449 передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат чи на інші цілі за дорученням отримувача.

За абзацом 1 пункту 5 Розділу IV Інструкції №449 обчислення єдиного внеску платниками, в т.ч. до яких відноситься фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування,, здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини 2 пункту 5 Розділу IV Інструкції № 449 обчислення сум єдиного внеску платниками, що перебувають на загальній системі оподаткування, здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій та отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що базою оподаткування для сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, що знаходяться на загальній системі оподаткування, є річний оподаткований дохід, який складається з помісячних сум чистого доходу, складеного на підставі первинних документів, тобто за результатами обліку доходів відображених в Книзі доходів та витрат підприємця.

Таким чином, встановлені перевіркою, висновки відповідача зроблені з порушенням встановлених норм податкового законодавства та не відповідають критеріям ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути зрозумілим для того, щоб платник податків мав можливість або їх виправити або оскаржити.

Відповідачем не доведено правомірність свого рішення та вимоги.

Враховуючи вищезазначене, порушення викладені в акті перевірки є не обгрунтованими, а податкове повідомлення-рішення та вимога прийняті неправомірно.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55200, ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.02.2018 року № 0000901306 про донарахування єдиного соціального внеску на суму 69670,29 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14852,32 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф14 від 28.02.2018р. в сумі 69670,29 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївчькій області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55200, ідентифікаційний код НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 680,00грн. (шістсот вісімдесят гривень 00 коп.), сплачений платіжним дорученням № 30 від 14.05.2018р. та судовий збір в сумі 165,23 грн. (сто шістдесят п'ять гривень 23 коп.), сплачений платіжним дорученням № 34 від 25.05.2018р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов