Справа №2а-192/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2010 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого – судді Попова В.В.,
при секретарі – Латкіній О.В.,
за участю:
позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, адміністративну справу по позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу старшини міліції ОСОБА_2 про визнання протиправними дії інспектора ДАІ, скасування постанови АЕ №207704 від 13.07.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та закриття адміністративної справи, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати дії відповідача протиправними, скасувати ОСОБА_3 серії АЕ №207704 від 13.07.2009 року по справі про адміністративне правопорушення та зобов’язати відповідача закрити провадження у адміністративній справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, посилаючись при цьому на те, що згідно зазначеної ОСОБА_3, 13.07.2009 року о 17 годині 22 хв. він, керуючи автомобілем ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Коротченка у м. Кривому Розі, здійснив поворот ліворуч, не надавши переваги в русі транспортному засобу, який знаходився на перехресті та рухався в зустрічному напрямку праворуч, у зв’язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн. Однак викладені у ОСОБА_3 обставини вчинення ним правопорушення не відповідають дійсності, а сама ОСОБА_3 є безпідставною, оскільки він дійсно рухався на вказаній у ОСОБА_3 дільниці дороги у вказаний час, однак транспортний засіб, який він, начебто, не пропустив, хоча й приближався до нього з увімкненим сигналом повороту праворуч, однак на достатній відстані від нього та не створював йому перешкоди, тому при повороті ліворуч він не порушив ПДР України, зокрема, п.1.10. цих Правил, однак інспектор ДАІ, який йому не представився та не пред’явив службового посвідчення, все ж таки склав у його відношенні протокол, пояснюючи це тим, що йому не хватає такого протоколу та постанови до плану. Разом з тим, ОСОБА_3 не відповідає вимогам закону, оскільки в ній не зафіксовані показання будь-яких свідків скоєння ним, начебто, правопорушення, таке не зафіксоване жодними технічними засобами, у протоколі та постанові немає даних водія, якому, він, начебто, створив перешкоду чи небезпеку. Разом з тим, при розгляді справи на місті його було позбавлено прав, передбачених у ст.268 КУпАП, зокрема, йому не роз’яснили його прав та обов’язків, фактично примусили розписатися у ОСОБА_3, позбавили права користуватися правовою допомогою, не врахували його матеріальне становище та інші обставини, які повинно враховувати при призначенні адміністративного стягнення. Крім того, він вважає, що розмір штрафу визначено та накладено не у відповідності до положень КУпАП і він є неправильним, оскільки такий розмір не є кратним до встановленого законом неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та дав пояснення, які аналогічні викладеним у його адміністративному позові, а також зазначив, що дійсно до нього у зустрічному напрямку наближався транспортний засіб з увімкненим правим поворотом, однак він, здійснюючи поворот ліворуч, не став чекати та пропускати його, оскільки цей транспортний засіб був на достатній відстані від нього і такі його дії прямо передбачені пунктом 16.6. ПДР України. Разом з тим, ширина проїзної частини була такою, що він не створив би перешкод навіть у тому випадку, коли б повертав зі вказаним транспортним засобом одночасно.
Відповідач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання повторно не прибув, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, тому суд вважає за можливе вирішити справу без участі відповідача та на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.128 КАС України.
Заслухавши показання позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що пред’явлені позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так, згідно складеного відповідачем ОСОБА_4 про адміністративне правопорушення, 13.07.2009 року о 17 годині 22 хв. позивач, керуючи автомобілем ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Коротченка у м. Кривому Розі, здійснив поворот ліворуч, не надавши переваги в русі транспортному засобу, який знаходився на перехресті та рухався в зустрічному напрямку праворуч, чим порушив п.п.16.6 ПДР України (а.с.5).
Згідно винесеної від 13.07.2009 року відповідачем ОСОБА_3 серії АЕ №207704 по справі про адміністративне правопорушення, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн. у дохід держави (а.с.4).
Згідно показань позивача, останній, здійснюючи поворот ліворуч у місті і час, що вказані у спірній ОСОБА_3, дійсно бачив транспортний засіб, який рухався у зустрічному напрямку з увімкненим правим покажчиком повороту, однак при цьому не дав йому дорогу, оскільки вважав, що той був на достатній відстані від нього і в такому випадку обов’язок дати йому дорогу пунктом 16.6. ПДР України не передбачений.
Виходячи з положень п.16.6. Правил дорожнього руху України, затверджених ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306 (з наступними змінами), повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов’язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Таким чином, судом встановлено, що позивач, повертаючи на перехресті ліворуч, не дав дорогу транспортному засобу, який, рухаючись в зустрічному напрямку, повертав праворуч, про що проінформував світловим покажчиком повороту, тому суд вважає, що позивач порушив положення пункту 16.6. ПДР України, засновані на правилі «правої руки», тобто не виконав обов’язку зупинитися на перехресті та дати дорогу транспортному засобу, який рухався прямо і направо.
Суд зауважує, що положення пункту 16.6. ПДР України у даному випадку передбачають саме обов’язок дати дорогу транспортному засобу, який повертає праворуч, тому посилання позивача на достатню відстань до зустрічного транспортного засобу, водій якого вже проінформував про намір повороту праворуч світловим покажчиком повороту, а також на достатню ширину проїзної частини та на те, що у відповідності до п.1.10. цих Правил він нікому не створював перешкоди та небезпеки для руху, судом не приймаються до уваги.
У відповідності до ч.1 ст.122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв’язку з такими обставинами є підстави вважати, що відповідач при винесенні спірної ОСОБА_3 діяв у спосіб, передбачений законом, тому доводи позивача щодо її незаконності та невідповідності розміру штрафу положенням КУпАП є хибними, у зв’язку з чим у задоволенні даного позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п.16.6. Правил дорожнього руху України, затверджених ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306 (з наступними змінами), ст.ст.247, 251, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст.6, 10, 11, 69-71, 86, 99, 122, 128, 158, 160-163 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ м. Кривого Рогу старшини міліції ОСОБА_2 про визнання протиправними дії інспектора ДАІ, скасування постанови АЕ №207704 від 13.07.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та закриття адміністративної справи відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Попов.