Справа №2-3108/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

22 січня 2010 року                                     м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя, у складі:

Головуючого судді - Малухіна В.В.,

При секретарі – Борисової О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” про визнання договору кредиту та договору іпотеки недійсними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 27.01.2009 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованності за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.08.2007 року між АКІБ “УкрСиббанк” і відповідачкою укладено кредитний договір №11194229000, згідно якому позивач надав відповідачу кредит в іноземній валюті у сумі 70000 доларів США на термін до 04.08.2017 року із сплатою 13,5% річних за користування кредитом.

16.11.2009 року  ОСОБА_1 зернулась до суду із зустрічним позовом до АКІБ “УкрСиббанк” про визнання договору кредиту та договору іпотеки недійсними та зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючи тим, що пункт договору про видачу кредиту в доларах США є незаконним та протиправним та вважає, що банк не мав права надавати їй кредит в іноземній валюті.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі, сплачені судові витрати по справі просила стягнути з відповідачки. У задоволенні зустрічного позову просила відмовити, оскільки ПАТ “УкрСиббанк” має банківську ліцензію НБУ № 75 від 24.12.2001 р дозвіл на здійснення банківських операцій № 75-2 від 19.11.2002 р. Посилаючись на ч. 2 ст. 192, ч.3 ст.522 ЦК України, ст.ст. 2, 47, 49 Закону України ?ро банки та банківську діяльність”, відповідач наголосив на тому, що банк, як юридична особа, має ліцензію та дозвіл НБУ, тому має право надавати кредити в іноземній валюті.

ОСОБА_1 у судовому засіданні на задоволенні вимог по зустрічному позову наполягала та просила задовольнити. В задоволенні позовних вимог ПАТ “УкрСиббанк” просила відмовити.    

Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, повідомлена, належним чином, про причини неявки суду не відомо.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено що, відповідно статуту від 18.12.2009 року у реєстрі №14801050045005624  Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” є правонаступником Акціонерного комерційниого інноваційного банку “УкрСиббанк”. 06.08.2007 року між ПАТ “УкрСиббанк” і ОСОБА_1  укладено кредитний договір №11194229000, згідно якому позивач надав відповідачу кредит в іноземній валюті у сумі 70000 доларів США на термін до 04.08.2017 року із сплатою 13,5% річних за користування кредитом (а.с. 5-9). 06.08.2007 року в якості забезпечення виконання зобов’язань укладено договір іпотеки у реєстрі №654, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1/вул. Жуковського у м. Сімферополі (а.с. 11-12). ПАТ “УкрСиббанк” має банківську ліцензію НБУ № 75 від 24.12.2001 р. та дозвіл на здійснення банківських операцій № 75-2 від 19.11.2002 р. Відповідно до наданого розрахунку заборгованності за кредитним договором станом на 20.01.2009 року складається з заборгованності по кредиту у сумі 62354,29 доларів США, заборгованності по відсоткам у сумі 1454,62 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту у сумі 364,83 доларів США, а всього заборгованність складає 63856,29 доларів США, що відповідно курсу валю НБУ станом на 06.08.2007 року складає 491693 (чотириста дев’яносто  одна тисяча шістсот дев’яносто три) грн. 43 коп. (а.с. 15-19).

Згідно ст.3 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 1993р., національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, а відповідно до п. 2 ст. 13 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 1993р., уповноважені банки, які отримали від Національного Банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, одним з яких є відповідач, здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи.

Відповідно до ст.  509 ЦК України зобов’язанням є прововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь, другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, передати гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушеням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов’язання  (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України кредит вважається поверненим у момент зарахування грошової суми, яка позичалася.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплата відсотків за користування кредитом.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернутим кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст. 203 ЦК України. Тобто, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його волі.    

Вищевказані умови при укладені договору іпотеки, на думку суду, були дотримані. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мали право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами та могли відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Умови договору іпотеки в момент його укладення сторонам були відомі та зрозумілі, вони з ними погодились, підписавши вказаний договір.    

При таких обставинах суд вважає за необхідне позов ПАТ “УкрСиббанк” задовольнити шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованність по кредиту у сумі 491693 (чотириста дев’яносто  одна тисяча шістсот дев’яносто три) грн. 43 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 належить відмовити, оскільки на момент укладання спірного договору ПАТ “УкрСиббанк” мав дозвіл та ліцензію НБУ про видачу кредиту в іноземній валюті. невідповідність окремих положень договору іпотеки Закону України “Про іпотеку” не має наслідком недійсності даного правочину в цілому, а тому відсутні підстави для визнання недійсним договору іпотеки від 03 вересня 2007 року,

 Також з ОСОБА_1  підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 1700 грн. та  витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., на користь держави підлягають стягненню витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 90 грн.

Сплачені судові витрати по зустрічному позову залишити за ОСОБА_1.

Керуючись ст. 6, 203, 215, 509, 525, 526, 599, 610, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.3 Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 1993р., Закону України „Про банки та банківську діяльність”, Закону України “Про іпотеку”, ст. ст. 7, 10, 11, 27, 30, 60, 61, 82, 88, 169, 208, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”  заборгованність за кредитним договором у розмірі 491693 (чотириста дев’яносто  одна тисяча шістсот дев’яносто три) грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”  понесені судові витрати в сумі 1700 грн. та сплачений збір за інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави недоплачені витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 90 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 – відмовити повністю.

Сплачені судові витрати по зустрічному позову залишити за ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіці Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі до суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: