НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

                            РІШЕННЯ

                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2010 року                       справа № 2-63-10                              м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

                         головуючого                                      судді Ушакова М.М.,

                                 при секретарі                                               Лубаєвській Л.В.,

                                 за участю позивача                                      ОСОБА_1,

                 представника позивача             ОСОБА_2,

                 представника відповідача                             ОСОБА_3,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Трест Луганськшахтопроходка” ВП ШПУ № 3 про визнання недійсним внесеного запису до трудової книжки про звільнення? зобов’язання змінити дату звільнення, стягнення компенсації заробітної плати та моральної шкоди, — суд,

встановив:

20 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» ВП ШПУ № З про стягнення компенсації через порушення термінів виплати йому заборгованої на день звільнення з роботи заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку, моральної шкоди та витрат за надання юридичної допомоги.

У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що працював в ШПУ № З ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка» прохідником 5-го розряду з повним робочим днем під землею з 24.05.2007 р. (наказ про прийом на роботу № 74 в/к). 30.03.2009 року був переведений гірником 3-го розряду поверхні, за станом здоров'я та неможливістю працювати в підземних умовах. Наказом № 90 від 03.07.2009року ВАТ «Тест Луганськшахтопроходка» був перейменований на ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка». 11.09.2009 р. Ннаказом № 150 від 14.09.2009 р. ОСОБА_1 був звільнений з роботи в ШПУ № З ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» за власним бажанням.

На день звільнення його з роботи відповідач заборгував йому заробітну плату за серпень 2009 р. в сумі 1082,55 грн. та за вересень 2009 р. в сумі - 1634,26 грн.

Після звільнення позивача ОСОБА_1 з роботи він неодноразово звертався до адміністрації підприємства з проханням виплатити заборговану йому на день звільнення заробітну плату, однак йому відмовляли, посилаючись на відсутність коштів. Заборгована ОСОБА_1 заробітна плата була виплачена відповідачем лише 08.10.2009 р., після того як він звернувся до керівника підприємства з адвокатським запитом.

Вказує, що на невиплачену йому своєчасно заробітну плату нараховується компенсація, відповідно до Закону «Про компенсацію грошових доходів населення» та Порядку затвердженого Постановою КМ України від 21.02.2001 р. № 159 (з урахуванням змін внесених постановами від 09.08.2001р. № 958 та від 31.03.2003 р. № 4300) Компенсація на момент виплати заборгованої заробітної плати, станом на жовтень 2009 р. становить: 8,66 грн.

Також вказує, що за період затримки розрахунку з 12.09.2009 р. по 08.10.2009 р. було 26 календарних днів. Його середній заробіток, згідно довідки, яку надав відповідач становить 48,92 грн. Вважає, що відповідач  ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» зобов'язаний виплатити йому середній заробіток за період затримки розрахунку, відповідно до ст.117 КЗпП України, а саме: 1271,92 грн. із розрахунку: 48,92 грн. х 26 к.д. = 1271,92 грн.

Крім того зазначає, що відповідач грубо порушив його конституційне право на своєчасне отримання винагороди за працю та Конвенцію МОП № 95 про захист заробітної плати, ст.47, 117 КЗпП України і повинен нести відповідальність за завдану йому порушенням його законних прав моральну шкоду. Завдану йому  моральну шкоду оцінює у 500 грн. Вказує, що завдана йому моральна шкода полягає у тому, що він, маючи зароблені кошти, не міг розпорядитись ними. Невиплата належних йому при звільненні коштів вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя і мала негативний вплив на матеріальне становище його сім'ї. Позивач є інвалідом 3-ї групи, має обмежену працездатність. У зв’язку із цим просив стягнути з відповідача ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» в його користь компенсацію через порушення термінів виплати йому заборгованої на день звільнення з роботи заробітної плати -8,66 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 12.09.2009 р. по 08.10.2009 р. -1271,92 грн., 500 грн. моральної шкоди та мої витрати за надання юридичної допомоги -150 грн., а всього 1930,58 грн. Також  просив допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах середнього заробітку, а саме 1082.55 грн.(заробіток за повний місяць в серпні 2009 р.)

30 листопада 2009 року позивач ОСОБА_1 змінив позовні  вимоги  подавши суду письмову заяву в якій вказував, що він перебував на лікарняному з 31.08.2009 року по 11.09.2009 року включно. В лікарняному було зазначено, що він  має стати до роботи 12.09.2009 р. Так як 12 та 13 вересня 2009 року були вихідними днями, позивач з'явився в управління ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» 14.09.2009 року з лікарняним, здав його в відділ кадрів та в той же день 14.09.2009 року подав заяву про звільнення його з роботи в ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка». В той же день 14.09.2009 р. він підписував обхідний лист.

Вказує, що за таких обставин незрозуміло чому його  14.09.2009 р. звільнили з роботи заднім числом 11.09.2009 року в період його непрацездатності, що є грубим порушенням закону.

Вказує, що безпідставним є посилання відповідача на те, що днем звільнення є останній день роботи, адже 11.09.2009 року він не працював, а перебував на лікарняному. Вважає, що відповідач повинен був звільнити його з роботи 14.09.2009 року, коли він після лікарняного вийшов на роботу і в цей день провести з ним повний розрахунок.

Додатково просив визнати недійсним внесений до його трудової книжки запис про звільнення його з роботи 11.09.2009 р., зобов'язати відповідача ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» змінити дату звільнення його з роботи з 11.09.2009 р. на 14.09.2009 р., видати про це відповідний наказ та внести запис до його трудової книжки про звільнення його з роботи 14.09.2009 року.

В судовому засіданні 11 січня 2010 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, просив визнати недійсним внесений відповідачем ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» до його трудової книжки запис про звільнення його з роботи 11.09.2009 р., зобов'язати відповідача змінити дату звільнення його з роботи з 11.09.2009 р. на 14.09.2009 р., видати про це відповідний наказ та внести запис до його трудової книжки про звільнення його з роботи 14.09.2009 р. та стягнути з відповідача в його користь середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 15.09.2009 р. по 08.10.2009 р. - 1125,16 грн., 500 грн. моральної шкоди та його витрати за надання юридичної допомоги -150 грн.

Від позовних вимог про стягнення 8,66грн. компенсації через порушення термінів виплати заборгованої заробітної плати позивач ОСОБА_1 відмовився, про що подав суду  письмову заяву.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  та його представник ОСОБА_2 позов підтримали з наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» ОСОБА_3 позов заперечив повністю посилаючись на п. 2.26 частини другої «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої Наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року із відповідними змінами та доповненнями, згідно якого днем звільнення працівника вважається останній день його роботи.  Вказував, що днем звільнення працівника з роботи являється не дата його заяви про звільнення а останній день роботи. Вважає, що останній день роботи позивача ОСОБА_1  в ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» є 30 серпня 2009 року, але з 31 серпня до 11.09.2009 року включно позивач знаходився на лікуванні, що підтверджено листком непрацездатності. Вказує, що звільнення ОСОБА_1 з роботи  11.09.2009 року є законним та обґрунтованим так як адміністрація ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» не мала права звільняти позивача ОСОБА_1 з роботи 30.08.2009 року через знаходження його на лікарняному, який йому був оплачений, а звільняти позивача 14.09.2009року ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» також не мала права оскільки таким би чином позивачу було б дописано три дні трудового стажу. Крім того вказував, що ОСОБА_1 знаходився на лікарняному з 31.08.2009 року по 11.09.2009 року. Після чого згідно поданої ним заяви він був звільнений з роботи з 11.09.2009року. В день звільнення ОСОБА_1 в ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» не працював. Після свого звільнення з роботи позивач не звертався в ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» із заявою про проведення з ним розрахунку/ Розрахунок з позивачем було проведено 08.10.2009 року. Посилався на ч 1 ст. 116 КЗпП України згідно якої позивач після свого звільнення зобов’язаний був пред’явити ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» вимогу про розрахунок так як в день звільнення позивач не працював, а тому просив суд в позові відмовити з наведених вище підстав.

    Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

    Так, згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 2- 6) вбачається, що ОСОБА_1  працював в ШПУ № 3 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка» прохідником 5-го розряду з повним робочим днем під землею з 24.05.2007 р. (наказ про прийом на роботу № 74 в/к). 30.03.2009 р. був переведений гірником 3-го розряду поверхні за станом здоров'я та неможливістю працювати в підземних умовах. Наказом № 90 від 03.07.2009 р. ВАТ «Тест Луганськшахтопроходка» був перейменований на ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка». 11.09.2009 р. наказом № 150 від 14.09.2009 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи в ШПУ-№ 3 за власним бажанням по статті 38 КЗпП України.

    Згідно довідки ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» від 09 жовтня 2009 року (а.с. 7) вбачається, що нарахована ОСОБА_1 заробітна плата за серпень 2009 року в сумі 1082,55грн. та за вересень 2009 року в сумі 1634,26грн. була виплачена 08.10.2009року.

    Згідно довідки про середню заробітну плату від 09 10.2009р. (а.с. 8) видану ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» середня заробітна плата ОСОБА_1 за один день становить 48,92грн.

    Згідно квитанції від 14.10.2009. (а.с. 9) ОСОБА_1 сплатив за правову допомогу 150грн.

    Згідно листка непрацездатності (а.с.18) вбачається, що ОСОБА_1 був непрацездатним та перебував на листку непрацездатності з 31.08.2009року по 11.09.2009року.

    Згідно копії заяви ОСОБА_1 про звільнення з роботи (а.с. 23) вбачається, що він звернувся із заявою про звільнення його з роботи за власним бажання 14 вересня 2009року.

    Із пояснень даних ОСОБА_1 в судовому засіданні та із копії його заяви про звільнення вбачається, що заяву про звільнення він подав відповідачу ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» 14 вересня 2009 року. У заяві не вказував з якого саме моменту його має бути звільнено, зокрема не вказував про звільнення його  з роботи 11 вересня 2009року. Із пояснень ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_3 даних в судовому засіданні вбачається, що дійсно ОСОБА_1 звернувся із заявою про звільнення 14 вересня 2009року і відділом кадрів відповідача було вирішено звільнити ОСОБА_1 з 11 вересня 2009року. ОСОБА_1 не просив адміністрацію ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» про звільнення його із роботи з 11 вересня 2009року, оскільки 11 вересня 2009 року ОСОБА_1 ще перебував на листку непрацездатності. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 ствердив, що? ні в своїй заяві,  ні у керівництва ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка», ні в відділі кадрів він не просив звільняти його з 11 вересня 2009року, а представником відповідача не надано суду жодних доказів того, які б спростовували це твердження позивача ОСОБА_1

Відповідно до статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

    Таким чином, із статті 38 КЗпП України вбачається, що працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про розірвання трудового договору письмово за два тижні. У зазначений двотижневий строк працівник має право передумати і відкликати свою заяву. Роботодавець не має права звільнити працівника раніше встановленого двотижневого строку.

    Отже, оскільки ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його з роботи за власним бажанням 14 вересня 2009 року тобто 14 вересня 2009 року позивач попередив відповідача про своє бажання розірвати трудовий договір за власним бажанням, відповідач не мав права звільнити його 11 вересня 2009року. Відповідач повинен був звільнити ОСОБА_1 через два тижні після подачі заяви про звільнення тобто 28 вересня 2009 року. Однак, враховуючи те, що позивач у своїх позовних вимогах не просить суд змінити дату звільнення на 28 вересня 2009 року, як передбачає стаття 38 КЗпП України, а просить визнати недійсним внесений до його трудової книжки запис про звільнення його з роботи 11.09.2009 р. та  просить зобов'язати відповідача змінити дату звільнення його з роботи з 11.09.2009 р. на 14.09.2009 року, видати про це відповідний наказ та внести відповідний запис до його трудової книжки, враховуючи, що відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог, суд  позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання  недійсним внесеного до його трудової книжки запису про звільнення його з роботи, 11.09.2009 року та  зобов'язаня відповідача змінити дату звільнення його з роботи з 11.09.2009 року на 14.09.2009 року, видати про це відповідний наказ та внести запис до його трудової книжки про звільнення його з роботи 14.09.2009 року задовольняє в повному об’ємі.

    Суд також приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача в його користь середнього заробітку за період затримки розрахунку за період з 15.09.2009 р. по 08.10.2009 р. в сумі 1125,16 грн. ( із розрахунку: 48,92 грн. х 23 к.д. = 1125,16 грн) зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 31 серпня 2009 року по 11 вересня 2009 року перебував на листку непрацездатності (а.с.18) на роботу вийшов 14 вересня 2009 року, в цей день подав ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»  заяву про звільнення його з роботи, а тому суд приходить до висновку що останнім робочим днем ОСОБА_4 не може бути 11 вересня 2009 року, як вважає представник відповідача, а тому суд приходить до висновку, що останнім робочим днем ОСОБА_1 є 14 вересня 2009 року. Так з пояснень позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» ОСОБА_3 даних ними в судовому засіданні вбачається, що 14 вересня 2009 року ОСОБА_1 був на роботі, подав заяву про звільнення та займався питаннями його звільнення з роботи, зокрема здавав спецодяг, підписував обхідний листок, тобто 14 вересня 2009 року булd останнім робочим днем позивача ОСОБА_1 у відповідача ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка».

Відповідно до статті 116 КЗпП України  при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Оскільки останнім робочим днем ОСОБА_1 було 14 вересня 2009 року, тому відповідач повинен був провести з ним повний розрахунок у день звільнення відповідно до статті 116 КЗпП України, при тому, що як вбачається з пояснень представника відповідача ОСОБА_3, необхідні кошти для проведення із ОСОБА_1 повного розрахунку на рахунку підприємства були, однак не були виплачені ОСОБА_1 з тих підстав, що оскільки ОСОБА_1 був звільнений з роботи 11 вересня 2009 року і в цей день він не працював, відповідно позивач повинен був звернутися до відповідача із вимогою про проведення із ним повного розрахунку.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

    Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного суду України N 13, від 24.12.1999р.  “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів відсутності його вини у несвоєчасному проведенні повного розрахунку із ОСОБА_1, враховуючи те, що з пояснень представника відповідача ОСОБА_3 даних в судовому засіданні вбачається, що кошти для виплати ОСОБА_1 станом на 14 вересня 2009 року на рахунку відповідача ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» були, однак не були виплачені з тих підстав, що позивач був звільнений з роботи з 11 вересня 2009 року і в цей день він не працював і тому повний розрахунок з ним  не був проведений, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та стягує з відповідача в користь позивача 1125,16 грн. ( із розрахунку: 48,92 грн. х 23 к.д. = 1125,16 грн) середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період затримки з 15 вересня 2009 року по 08 жовтня 2009 року.

Суд також приходить до висновку про підставність вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» заподіяної йому моральної шкоди. Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 маючи зароблені кошти, не міг розпорядитись ними. Невиплата належних йому при звільненні коштів вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя і мала негативний вплив на матеріальне становище його сім'ї. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує те, що позивач є інвалідом 3-ї групи, має обмежену працездатність та виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає 100 грн. моральної шкоди.

Також підлягають до стягнення з відповідача в користь позивача 150 грн. за надання правової допомоги, підтверджені документально (а.с.9)

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 10, ст.11, ст. 60, ст. 212, ст. 213, ст. 214, ст. 215, ст. 367 ЦПК України, на підставі ст.ст.38, 116-117, 237-1 КЗпП України, суд, -

                                                            вирішив:

Позов задоволити частково.

    Визнати недійсним внесений ПАТ “Трест Луганськшахтопроходка” ВП ШПУ № 3 до трудової книжки ОСОБА_1  запис про звільнення його з роботи 11 вересня 2009 року та зобов'язати ПАТ “Трест Луганськшахтопроходка” ВП ШПУ № 3  змінити дату звільнення ОСОБА_1  з 11 вересня 2009 р. на 14 вересня 2009 року, зобов’язати ПАТ “Трест Луганськшахтопроходка” ВП ШПУ № 3 видати наказ про зміну дати звільнення ОСОБА_1  з 11 вересня 2009 р. на 14 вересня 2009 року  та зобов’язати ПАТ “Трест Луганськшахтопроходка” ВП ШПУ № 3 внести запис до трудової книжки ОСОБА_1  про звільнення його з роботи 14 вересня 2009 р.

    Стягнути з ПАТ “Трест Луганськшахтопроходка” ВП ШПУ № 3 в користь ОСОБА_1  середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 15 вересня 2009 р. по 08 жовтня 2009 р.  в розмірі  1125 (одна тисяча сто двадцять п’ять) грн.. 16 коп., 100 (сто) грн. моральної шкоди та витрати за надання юридичної допомоги  в розмірі 150 грн., а всього 1375 (одна тисяча триста сімдесят п’ять)  гривень 16 коп.

    Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах середнього заробітку в розмірі  1082 (одна тисяча вісімдесят дві ) гривні 55коп.

    В решті позовних вимог відмовити.

    Стягнути з ПАТ “Трест Луганськшахтопроходка” ВП ШПУ № 3 в доход держави судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят однієї) грн. та 8(вісім) грн. 50 коп. всього  59 (п’ятдесят дев’ять) гривень 50 коп.

Стягнути з ПАТ “Трест Луганськшахтопроходка” ВП ШПУ № 3 120 (сто двадцять)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014, ЄДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ, 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

    Рішення може бути  оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку можна подати протягом десяти днів з  дня  проголошення рішення.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий  підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                     М.М.Ушаков