_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 520/10480/17

Провадження № 2/520/2819/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2018 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

За участю представників сторін ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Одеська міська рада народних депутатів про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

Встановив,

ОСОБА_3 в вересні 2017 року звернулась до суду з вимогами ухвалити судове рішення, яким встановити факт спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 однією сім'єю з 1993 року по день смерті ОСОБА_5 -ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Після уточнення 30.11.2017 року позовних вимог в судовому засіданні позивачева сторона просила суд ухвалити рішення про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 і ОСОБА_4 з 1993 року по 08.11.2006 року. Встановлення цього факту, що має юридичне значення, заявниці необхідно у зв»язку з оформленням свідоцтва про право на спадщину після смерті матері - ОСОБА_5

ОСОБА_4 та його представник позов не визнали.

Представник Одеської міськради до суду не з'явився, про час і місце слухання справи сповіщений, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника Одеської міської ради. Суд вислухав сторони (їх представників), свідків, вивчив матеріали справи і встановив наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_5 - актовий запис про смерть №1513, вчинений 04.02.2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області. ОСОБА_5 заповіт щодо належного їй майна не укладала.

До нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 надали: дочка померлої - ОСОБА_3 і чоловік померлої - ОСОБА_4 Заявники не отримали свідоцтво про право на спадщину за законом з підставі відсутності відповідних документів щодо спадкового майна.

ОСОБА_5 і ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.11.2006 року по 03.02.2017 року - актовий запис про шлюб № 1147, вчинений 06.11.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м.Одеси.

ОСОБА_3 стверджує, що її мати ОСОБА_5 і ОСОБА_4 проживали однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з 1993 року спочатку в кімнаті, належній ОСОБА_4 в гуртожитку по АДРЕСА_1, потім в будиночку по АДРЕСА_2, що належав на праві власності ОСОБА_5, в 2005-2006 роках, коли мати захворіла, вони проживали у позивачки по АДРЕСА_3, з 2006 року - в будинку АДРЕСА_4. Спільний бюджет ОСОБА_5 і ОСОБА_4 складався спочатку з заробітної плати і доходів від господарства, яке вони разом вели, коли проживали АДРЕСА_2 потім з заробітної плати, пенсії і доходів від господарства (після досягнення пенсійного віку ОСОБА_5 ще кілька років працювала), а надалі тільки з пенсій. ОСОБА_5 і ОСОБА_4 були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, піклувались один про одного. В 2006 році за спільні грошові кошти ОСОБА_5 і ОСОБА_4 придбали частину житлового будинку по АДРЕСА_4. 06.11.2006 року ОСОБА_5 і ОСОБА_4 зареєстрували шлюб. Оскільки ОСОБА_4 не визнає права ОСОБА_3 на спадщину в житловому будинку після смерті ОСОБА_5, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на такі докази: фотографії, які містять зображення ОСОБА_5 і ОСОБА_4 з 1995 року, ОСОБА_4 в колі рідних ОСОБА_5, пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відомості з пенсійної справи ОСОБА_5 про її доходи, довідки з місця реєстрації і фактичного місця проживання

ОСОБА_4, не визнаючи позов ОСОБА_3, стверджував, що з 1993 року він дійсно познайомився з ОСОБА_5, вони зустрічались, підтримували дружні стосунки, але проживати однією сім'єю стали після реєстрації шлюбу у 2006 році. Окрім того, відповідач доводив, що житловий будинок по АДРЕСА_4» він придбав за грошові кошти, отримані від продажу земельної ділянки площею 1,47 га, яку отримав у власність в порядку розпаювання майна колгоспу.

Суд дослідив докази, надані сторонами, наведені ними доводи і дійшов висновку,що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Ст.3 СК України визначає, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. За Сімейним Кодексом України сім'я може виникнути не тільки з підстав шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а із інших підстав, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Судом встановлено і визнано сторонами, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 були знайомі і підтримували дружні стосунки з 1993 року. Свідки як зі сторони позивача так і зі сторони ОСОБА_4 пояснювали в судових засіданнях, що з 1993 року ОСОБА_5 приходила до ОСОБА_4, який мав житло в гуртожитку по АДРЕСА_4, залишалась у нього. Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні 21.05.2018 року ці обставини підтвердив. У зв'язку з тим, що в цьому ж гуртожитку проживав колишній чоловік ОСОБА_5 і часто між ними виникали сварки, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 перейшли проживати в садовий будинок по АДРЕСА_2, що належав на праві власності ОСОБА_5 В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 - рідний брат відповідача, свідок ОСОБА_6 і свідок ОСОБА_7 пояснили суду, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на ділянці по АДРЕСА_2 держали господарство: вирощували городину, розводили і вирощували кролів і нутрій, надлишки продавали. Свідок ОСОБА_9 стверджував, що на ділянці все робилося руками брата, тому що ОСОБА_5 була не дуже доброю господинею. Свідок також пояснив, що сам допомагав братові будувати сараї на ділянці.

Свідок ОСОБА_8, яка працює на поштовому відділенні №38 майже 40 років, пояснила в судовому засіданні, що за своїми службовими обов'язками розносить пенсійні виплати за місцем проживання пенсіонерів. Свідок знає ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з того часу, коли вони разом проживали в гуртожитку по АДРЕСА_5, потім для обох приносила пенсію на АДРЕСА_2 (декілька років), а з 2006 року - пенсію вони отримували по АДРЕСА_4 В матеріалах пенсійної справи ОСОБА_4 міститься письмова заява ОСОБА_5 з проханням приносити пенсію за фактичним місцем проживання - АДРЕСА_2. Довідка Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м.Одесі №14720\05 від 03.09.2018 року (а.с.231 т.1) свідчить, що пенсію ОСОБА_4 і ОСОБА_5 отримували за місцем фактичного проживання АДРЕСА_2: ОСОБА_4 - з 1999 року, ОСОБА_5 - з 2000 року.

Довідки з місця реєстрації як ОСОБА_4 так і ОСОБА_5 не спростовують факту спільного проживання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Так, згідно з довідкою СТОВ Агрофірма «Нива» №17 від 13.09.2017 року (а.с.169) ОСОБА_4 проживав і мав реєстрацію за адресою вул. Ак. Вільямса,43 (гуртожиток) з 1994 року по 2012 рік. Сам відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні 21.05.2018 року пояснив, що вони з ОСОБА_5 «збили собі будиночок» і там проживали, а в його кімнаті в гуртожитку проживала сестра ОСОБА_5, що всі витрати з утримання кімнати в гуртожитку ніс він, що з 2006 року він - ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 проживали в будинку по АДРЕСА_4

Суд кретично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_10 (племінника ОСОБА_4.), який стверджує, що ОСОБА_4 з 1993 року один проживав в гуртожитку по АДРЕСА_1 до 2006 року, а в 2006 році він перейшов проживати в будинок АДРЕСА_4, який купив за грошові кошти, отримані від продажу земельної ділянки, що з ОСОБА_5 він - свідок - до 2006 року не був знайомий і ніколи не бачив, тому як свідок до 2003 року в м. Одесі не проживав. Кретично суд оцінює і пояснення свідка ОСОБА_11, яка пояснила що з 2003 року по 2008 рік вона допомагала своїй матері на роботі і замість матері, яка працювала поштарем в 38 поштовому відділенні, розносила пенсію за місцем проживання пенсіонерів, тому як грошові кошти доручити особі, яка не перебуває у трудових стосунках з установою, не є правомірним, а з довідки від 18.09.2018 року керівника відділення №38 вбачається, що ОСОБА_11 не перебувала у трудових відносинах з установою «Укрпошта». До того ж, у 2003 році свідок була неповнолітньою.

В судовому засіданні пояснення відповідача про те, що він придбав частину будинку по АДРЕСА_4 за грошові кошти, отримані від продажу земельної ділянки, не знайшли підтвердження. Разом з тим, відповідач визнав, що дочка ОСОБА_5 - ОСОБА_3 знайшла для нього і для матері будиночок по АДРЕСА_4». ОСОБА_4 не спростовував пояснення ОСОБА_3 про те, що вона надавала допомогу і піклувалась як про матір так і про ОСОБА_4.( особливо під час їхньої хвороби), що в 1998 році його ювілей організувала ОСОБА_3 у своєму будинку по АДРЕСА_6. Окрім того, з пояснень відповідача ОСОБА_4 вбачається, що вони з ОСОБА_5 давно собі шукали окреме житло з усіма зручностями, з огляду на похилий вік.

При вищенаведених обставинах суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 проживали однією сім'єю з 1993 року по 8 листопада 2006 року без реєстрації шлюбу.

Керуючись ст.ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Одеська міська рада народних депутатів про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_5 і ОСОБА_4 з 1993 року по 8 листопада 2006 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 30.10.2018 року.

Суддя Калашнікова О. І.