справа № 1-168/10

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                                     21 січня 2010 року

Луцький міськрайонний суд  Волинської області під головуванням:

судді –                                       Борнос А.В.,

за участю секретаря –          Ющак О.А.,

прокурора –                           Воробія О.П.,

захисника –     ОСОБА_1,

потерпілого –     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

- за  ст. 296 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в:

    Підсудний ОСОБА_3 20 вересня 2009 року близько 22.00 год., знаходячись поблизу ВПУ №2 по вул. Станіславського м. Луцька, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань підійшов до потерпілого ОСОБА_4 та наніс декілька ударів руками та ногами в голову та по корпусу останнього, завдавши фізичного болю.

Він же, повторно, 20 вересня 2009 року близько 23.00 год., перебуваючи на зупинці громадського транспорту поблизу будинку №52 по вул. Станіславського м. Луцька, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань підбіг до потерпілого ОСОБА_2 та наніс декілька ударів по тілу останнього, внаслідок чого потерпілий почав тікати. Продовжуючи свої злочинні дії, підсудний наздогнав ОСОБА_2, якого намагалась захистити від побиття ОСОБА_5 та наніс декілька ударів по тілу потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_5, чим завдав останнім фізичного болю.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний   ОСОБА_3   вину в інкримінованому злочині визнав повністю, та дав показання, що дійсно, 20.09.2009 року близько 22.00 год., перебуваючи поблизу ВПУ №2 по вул. Станіславського м. Луцька, вчинив хуліганські дії, зокрема, безпричинно наніс кілька ударів руками та ногами по тілу потерпілого ОСОБА_4 20.09.2009 року близько 23.00 год., знаходячись на зупинці громадського транспорту по вул. Станіславського м. Луцька, безпричинно наніс декілька ударів руками та ногами по тілу потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Збитки потерпілим повністю відшкодовані. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати.

    Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтвердив покази підсудного ОСОБА_3, щодо обставин вчинення злочину останнім. Збитки повністю відшкодовані. Щодо покарання, то вважає, що підсудного не потрібно суворо карати.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним його винність у вчиненні хуліганських дій відносно потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повністю підтверджується зібраними по справі доказами, фактичні обставини яких не оспорюються підсудним та іншими учасниками судового розгляду.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_3 своїми умисними діями, спрямованими на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, скоїв злочин, передбачений ст. 296 ч. 1 КК України.

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, всі обставини справи та дані про особу винного.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків.    

До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину повторно та  в стані алкогольного сп’яніння.

    Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся, збитки потерпілим відшкодовані, останні будь-яких претензій до нього не мають, потерпілий ОСОБА_2 просить суд суворо його не карати, підсудний має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, є особою молодого віку, тому суд приходить до висновку, що перевиховання та виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання   у межах санкції ст. 296 ч. 1 КК України у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України.

На думку суду, обране покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ст. 296 ч. 1 КК України, призначивши покарання у виді 1-го (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3П . від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один)  рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

•   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої інспекції,

•   повідомляти органи кримінально – виконавчої інспекції про зміну місця проживання і навчання,

•   періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально – виконавчої інспекції.  

Запобіжний захід засудженому   ОСОБА_3П . залишити  попередній – підписку про невиїзд.

В строк відбуття покарання зарахувати термін перебування під вартою з 21.09. по 01.11.2009 року.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області  протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                                   А.В. Борнос