Справа № 2-171 /2007 року
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
23.02.2007 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого судді Яроша С.О
при секретарі Пристенській Н.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом прокурора Гуляйпільського району Запорізької області в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною угодою на суму 2154 грн. 88 коп.,
ВСТАНОВИВ:
15.01.2007 року до суду звернувся прокурор Гуляйпільського району Запорізької області в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 2154 грн. 88 коп.
В позові посилався на те, що відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається обов'язок представляти інтереси держави у суді, відповідно до п. 5 Статуту ВАТ «Державний ощадний банк України» засновником банку є держава, між ВАТ «Державний ощадний банк Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір НОМЕР_1 від 22.12.2005 року на суму 2250 грн. 00 коп строком на 12 місяців під 25% річних, предметом застави є меблі: стінка «Вікторія» та диван «Малютка» на суму 2500 грн., на 12.01.2007 року склалася заборгованість по кредитному договору у сумі 2154 грн. 88 коп., з яких 1862 грн. 00 коп основна сума боргу, прострочені проценти за користування кредитом 160 грн. 39 коп., відсотки за січень 2007 року - 39 грн. 54 коп., пеня у сумі 92 грн. 95 коп., відповідачка заборгованість не погасила, прохав стягнути її у сумі 2154 грн. 88 коп., та судові витрати на користь держави.
У попередньому судовому засіданні помічник прокурора Целіковський В.В збільшив позовні вимоги, суду пояснивши, що так як відповідно до п. 5 Статуту ВАТ «Державний ощадний банк України» засновником банку є держава, а відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається обов'язок представляти інтереси держави у суді, прокурор Гуляйпільського району Запорізької області звернувся в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» з позовом до ОСОБА_1 остання 22.12.2005 року уклала з ВАТ «Державний ощадний банк України» кредитний договір на суму 2250 грн. 00 коп строком на 12 місяців під 25% річних, а також договір застави на меблі на суму 2500 грн. 00 коп., однак умови договору відповідачка не виконала, заборгованість на день розгляду справи у суді склала 2217 грн. 48 коп., з яких основна сума боргу 1862 грн. 00 коп., прострочені проценти за користування кредитом 199 грн. 93 коп., відсотки за лютий 2007 року - 35 грн. 71 коп., пеня за прострочення платежа - 119 грн. 84 коп., прохає стягнути заборгованість на користь позивача.
У попередньому судовому засіданні представник позивача Махова Т.А збільшені позовні вимоги підтримала, суду пояснивши, що 22.12.2005 року між сторонами по справі укладено кредитний договір НОМЕР_1 на суму 2250 грн. 00 коп строком на 12 місяців під 25% річних, а також договір застави на меблі: стінку «Вікторія» та диван «Малютка» на суму 2500 грн. відповідачка не виконала зобов'язання по поверненню кредиту, внаслідок чого склалася заборгованість на день розгляду справи у суді у сумі 2217 грн. 48 коп., з яких основна сума боргу 1862 грн. 00 коп., прострочені проценти за користування кредитом у сумі 199 грн. 93 коп., відсотки за лютий 2007 року - 35 грн. 71 коп., пеня у сумі 119 грн. 84 коп., відповідачка заборгованість не погасила, прохає стягнути її на користь позивача.
Відповідачка в попередньому судовому засіданні позов визнала, суду пояснивши, що уклала кредитний договір з позивачем і договір застави, обставини склалися так, що вона не мала можливості його повернути, суму заборгованості по кредиту визнає.
Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, всебічному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних
у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини.
22.12.2005 року ВАТ «Державний ощадний банк України» уклав кредитний договір НОМЕР_1 з ОСОБА_1 на суму 2250 грн. 00 коп під 25% річних за користування кредитом строком на 12 місяців, що підтверджується його копією (л.с.5).
22.12.2005 року з метою забезпечення виконання кредитного договору між сторонами був укладений договір застави майна НОМЕР_1, що підтверджується копією договору (л.с.10).
22.12.2005 року позивач відповідно до п. 1.1 кредитного договору перерахував ПП «ОСОБА_2.» грошові кошти у сумі 2250 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжного доручення НОМЕР_2 (л.с.19).
Відповідно до п.1.2 кредитного договору кредит надається на 12 місяців зі строком останнього повернення кредиту не пізніше 22.12.2006 року для придбання промислових товарів через торгівельну мережу.
Відповідач в установлений договором строк кредит не повернула, що підтверджується її особовим рахунком.
На день розгляду справи в суді заборгованість по кредиту склала 2217 грн. 48 коп., з яких основна сума боргу становить 1862 грн. 00 коп., прострочені проценти за користування кредитом 199 грн. 93 коп відсотки за лютий 2007 року - 35 грн. 71 коп., пеня у сумі 119 грн. 84 коп.
Суд, задовольняючи позов виходить з наступного:
Між сторонами укладено кредитний договір відповідно до ст. 1054 ЦК України.
Форма кредитного договору письмова, що відповідає вимогам ст. 1055 ЦК України.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит у сумі 2250 грн. 00 коп., а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 25% річних.
Згідно до п. 1.2 кредит надається на 12 місяців зі строком останнього повернення кредиту не пізніше 22.12.2006 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, відповідачка неналежним чином виконувала зобов'язання, передбачені п. 1.1, 1.2 кредитного договору.
Відповідно до п. 4.2 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Таким чином, позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє підтвердження у судовому засіданні належними доказами.
Керуючись ст. 8,10,11,88,212-215 ЦПК України, ст. 526, 1054, 1055 ЦК України, п. 1.1,1.2,4.2 кредитного договору НОМЕР_1 від 22.12.2005 року, суд -
ВИРІШИВ:
Позов прокурора Гуляйпільського району Запорізької області в інтересах ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору на суму 2217 грн. 48 коп задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» на р/р 3739991305 в ТВБВ № 10007/0207 ЗОУ ВАТ «Ощадбанк» МФО 313957 ЄДРПОУ 02760363 заборгованість по простроченій основній сумі боргу за кредитом у сумі 1862 грн. 00 коп., по простроченим процентам за користування кредитом у сумі 199 грн. 93 коп., відсотки за лютий 2007 року у сумі 35 грн. 71 коп., пені за прострочення платежу у сумі 119 грн. 84 коп., а всього у сумі 2217 грн. 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи
Гуляйпільським районним судом Запорізької області у сумі ЗО грн. 00 коп. на р/р № 31215259700101 одержувач Державний бюджет Гуляйпільського району 2205000 код ЄДРПОУ 34676890 банк одержувача ГУДКУ у Запорізькій області МФО 813015.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.