Справа №2-1720/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 вересня 2008 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі
головуючого - судді Петуніна І.В.,
при секретарі Мельникової І.С. ,
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в обґрунтування якого вказала, що вироком Димитровського міського суду Донецької області від 04.04.2008р., відповідач був засуджений за ст. 296 ч.1 КК України і йому присуджено покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. По вищевказаній справі вона була потерпіла. Кримінальними діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичних стражданнях, а також у душевних, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача проти неї, у душевних стражданнях, які вона зазнала при погрозах з боку відповідача знищити її майно, вибити всі вікна у квартирі. З 21.07.2007р., з дня скоєння злочину відповідачем, до 04.04.2008р. (день винесення вироку) вона не могла угамувати пригніченість, душевний біль, що саме страшне, що вона не вірила у справедливість закону, гадала, що зухвалість, вседозволеність, винятковий цинізм відповідача, явна неповага до суспільства, і зокрема, до неї, не будуть покарані і \ відповідачу все зійде з рук. Вона все життя пропрацювала вчителькою, похилого віку, є ветераном праці. Ніхто і ніколи не зневажав її і вона в свою чергу відносилася з пошаною до людей, а відповідач обзивав її нецензурними словами і кричав, що вона повія, хоча він перший раз її бачив. У неї є коло знайомих, сусідів, думка яких їй не байдужа, а відповідач її поносить, як хоче. Моральна шкода полягає в тому, що під час завданих їй відповідачем пошкоджень, вона відчула не тільки нестерпний біль, але була у шоковому стані. Все вище наведене вплинуло на її психологічний стан. Із-за всього, що скоїв відповідач по відношенню до неї, вона стала дратівлива, не хоче ні з ким спілкуватися. Відповідач заподіяв моральну шкоду у кшталті не тільки фізичних, але й моральних страждань, котрі від відмінності фізичних страждань не вимірювані, тому що їх важко перевести у грошовий вираз, а тому вона оцінює моральну шкоду у 3000 грн. Люба компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, які вона перенесла, а тому будь-який розмір може мати умовне виявлення. Страждання були дуже тривалими. Моральну шкоду не можна відшкодувати повністю, тому що нема та не може бути точних критеріїв моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що психологічна травма - це те, що вже рік болить душа, стискається серце, він вилів усю грязь на неї. Він був у нетверезому стані. Ніяких ударів з її боку до відповідача не було.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив суду, що психічної травми у позивача не було, до лікаря вона не зверталася, у лікарні не лежала. Те, що вона не з ким не хоче спілкуватися - це вона бреше, він живе на кварталі, все бачить, позивач сидить постійно на вулиці з сусідами, ніякої замкнутості у неї нема. Він її образив, тому що вона його вдарила.
Судом встановлено, що відповідно до вироку Димитровського міського суду Донецької області від 04.04.2008 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумов доходів громадян, тобто 8500 грн. (а.с. 4-5). Відповідно до цього вироку 21 серпня 2007 року приблизно о 15.20 годин, підсудний ОСОБА_2 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, став виражатися нецензурною лайкою, не звертая уваги на зауваження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Після того, як з під'їзду вийшла ОСОБА_1, вона також стала робити йому зауваження. Не реагуя на словесні зауваження ОСОБА_1, ОСОБА_2 продовжив виражатися нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_1, після чого, з особливою зухвалістю, умисно вдарив її ногою в область правого стегна, давая зрозуміти свою фізичну перевагу та пригнічував будь-яку можливість позивачу захистити свої законні інтереси, після чого продовжив свої умисні дії, які супроводжувалися нецензурною лайкою та словесними погрозами про знищення майна потерпілої ОСОБА_1, поки ОСОБА_5 не відвів його у бік з метою пресекти його хуліганські дії. У результаті хуліганських дій ОСОБА_2 , які у сукупності були 30 хвилин, у присутності інших осіб, був грубо порушений громадський порядок, зокрема забезпечення нормальних умов побуту та відпочинку громадян, який супроводжувався явною неповагою до суспільства за ознакою особливої зухвалості, яка виразилася у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 у вигляді кровоподтіка м'яких тканин правого стегна, які за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень. Згідно судово-медичного висновку № 230/611, 21.08.2007р. громадянка ОСОБА_1 від дії тупого предмету, який не залишив після себе індивідуальних особливостей, ним міг бути кулак або нога людини, можливо при вказаних обставинах, в результаті нанесення не менш одного удару, отримала кровоподтік м'яких тканин правого стегна, які за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки вирок суду свідчить про скоєння зазначених дій відповідачем, а саме вчинення ним 21.07.2007 року хуліганських дій, легких тілесних ушкоджень у відношенні ОСОБА_1, суд вважає, що між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою, наведеною у позові, існує причинний зв'язок, тому відповідно до ст. 1167 ЦК України з відповідача належить стягнути моральну шкоду.
За змістом ч.ч.1-3 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичної білі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.4 ст 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
У зв'язку з вчиненими відповідачем діями, які за своєю суттю супроводжуються моральною зневажливістю, ОСОБА_1 притерпіла психічні страждання через протиправну поведінку відповідача, спричинення їй фізичної білі, що змусило її нервувати, зруйнувало її звичайний уклад життя і потребувало від неї додаткових зусиль для організації нормальних життєвих зв'язків.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру, об'єму та тривалості страждань ОСОБА_1, їх негативних наслідків і вважає, що на користь позивача з відповідача підлягає стягненню моральна шкода у сумі 2000 грн.
Тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судові витрати: судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь:
-ОСОБА_1 в рахунок моральної шкоди, спричиненої злочином, 2000 (дві тисячі) грн.,
-держави судовий збір у сумі 8 (вісім) грн. 50 коп.,
-УДК у м. Донецьк витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) грн.
В задоволенні остальної частини позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.