ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2009 року №2221/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання Старунського Д.М.,
Каралюса В.М., Заверухи О.Б.,
Федуніву Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання дій протиправними, перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_5 13.10.2008 року звернулася в суд з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України, в якому просить визнати неправомірними дії, стягнути суму недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1 896,50 гривень.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії, стягнуто з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на користь ОСОБА_5 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з жовтня по 31 грудня 2007 року в сумі 989,72 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Прийняте судом першої інстанції рішення мотивовано тим, що відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Однак зважаючи на те, що Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд першої інстанції, виходячи з положень ч.7 ст.9 КАС України, застосував ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року).
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст.95 Конституції України) та щорічно затверджуються асигнування для головних розпорядників коштів.
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлений розмір допомог, компенсацій та гарантій всім категоріям громадян, які мають право на її одержання. Відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України затверджено механізм надання, порядок та джерело виплати по кожній категорії громадян у межах коштів передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Для виплати допомоги у збільшених розмірах необхідне внесення змін до вищезазначеного Закону в частині збільшення видатків. Таким чином, керуючись ст.51 Бюджетного кодексу України та ст.64 ч.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно яких розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а тому допомога позивачу призначена і виплачена вірно.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 являється матір’ю малолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 /а.с.8/ та фактично здійснює догляд за дитиною.
Згідно довідки №826 від 09.10.2008 року /а.с.12/ як особа, що фактично здійснює догляд за дитиною, за період з липня по грудень 2007 року позивачка отримала щорічну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 816,40 гривень, тобто в розмірі, встановленому згідно з вимогами ст.71 п.14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити частково, постанову суду першої інстанції змінити з таких підстав.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними абз.3 ч.2 ст.56, п.п.7, 14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» та ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому, згідно п.п.5, 6 резолютивної частини рішення, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржене.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Однак зважаючи на те, що Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з положень ч.7 ст.9 КАС України в якій зазначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини, прийшов до правильного висновку, застосувавши ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року).
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, відповідно до вимог законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, розрахунок зазначеної допомоги, яка виплачувалася позивачу, повинен був проводитися в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
На думку колегії суддів суд першої інстанції приймаючи рішення правильно прийшов до висновку, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу була виплачена не в повному обсязі, а тому погоджується, що відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату зазначеної допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно та виплатити її у розмірі визначеному ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням».
Однак, судом першої інстанції невірно зазначено, що слід стягнути з відповідача на користь позивача допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому рішення в цій частині відповідно до п.1 ст.201 КАС України підлягає зміні.
Також, колегія суддів, вважає за потрібне наголосити, що покликання відповідача на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому для виплати допомоги у збільшених розмірах необхідне буде можливим тільки після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України на 2007 рік є безпідставними, оскільки відсутність бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивача до уваги взяти не можна, так як невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання недоплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, на яких поширюється дія Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» є чинними, а позивач належать до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості виплати недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі визначеному ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, колегія суддів не вбачає.
Згідно п.1 ст.201 КАС України підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.2, 201 п.1, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради задоволити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року у справі №2а-4906/08 змінити, виклавши резолютивну частину постанови в такій редакції: «Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради нарахувати і виплатити в користь ОСОБА_5 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, згідно ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з врахуванням виплачених сум.»
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Каралюс
О.Б. Заверуха
Постанова у повному обсязі складена 25.12.2009 року.