Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 жовтня 2018 р. № 2040/7968/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Спірідонова М.О., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (83001, АДРЕСА_1) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (61200, м. Харків, майдан Конституції, 1, Палац Праці, 3-й під'їзд, 4 поверх) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, котре є правонаступником Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Західної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, заборгованість по нарахованій, але не виплаченій сумі заробітної плати (по лікарняних листках: №№ 779240, 285395, 321816, 882632, за період з 12.05.2014р. по 05.09.2014р.) у розмірі 17656,94 грн. на користь ОСОБА_1. Розрахунковий рахунок у філії Харківського обласного управління AT "Ощадбанк" ТВБВ 10020/0325, код установи банку 351823, код в ЕДРПОУ 09351600, поточний рахунок № 26258000103046.

В обґрунтування позову зазначено, що з 16.10.2006 року по 31.08.2015 року позивач працював у ПД "Донецька залізниця" на посаді заступника голови редактора газети "Железнодорожник Донбасса". З 12 травня 2014 року по 05 вересня 2014 року позивач знаходився на лікарняному. За вказаний період позивачу була нарахована заробітна плата по листах непрацездатності № 779240, № 285395, № 321816, № 882632, однак зазначена заробітна плата виплачена не була. Позивач з зазначеним не погоджується, та вважає, що зазначена не виплата порушує права позивача на отримання заробітної плати.

Відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, на виконання ухвали суду від 08.10.2018 року надав відзив на адміністративний позов, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1, з 16.10.2006 року по 31.08.2015 року працював у ПД "Донецька залізниця" на посаді заступника голови редактора газети "Железнодорожник Донбасса". З 12 травня 2014 року по 05 вересня 2014 року позивач знаходився на лікарняному.

Суд зазначає, що правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV від 23.09.1999 (далі за текстом - Закон №1105).

Пунктами 8, 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1105 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом.

Згідно ч.1 ст.19 Закону №1105 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Судом також встановлено, що страховий випадок позивача виник 12.05.2014 року. Позивач був тимчасово непрацездатним згідно копій листків непрацездатності серії АГК №779240 з 12.05.2014 по 09.06.2014 (первинний), серії АГК №285395 з 10.06.2014 по 07.67.2014 (продовження), серії АГІ №321816 з 08.07.2014 по 14.08.2014 (продовження) та серії АГК №882632 з 15.08.2014 по 06.09.2014 (продовження).

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №1105 матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Статтею 22 Закону №1105 передбачені умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Умови фінансування Фондом страхувальників для надання ними матеріального забезпечення визначені Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління Фонду від 22.12.2010 №26, який діяв на час виникнення відповідних правовідносин, (далі -Порядок №26).

Згідно п.2 Порядку №26 підставою для фінансування страхувальників-роботодавців робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Пунктом 5 Порядку №26 передбачено, що для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду, із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства.

Судом також встановлено, що відповідно до довідки Господарської служби ДП «Донецька залізниця» №625 від 03.09.2015 року оригінали листків непрацездатності були надані позивачем - ОСОБА_1 в бухгалтерію страхувальника, по яким роботодавцем було нараховано допомогу з тимчасової втрати працездатності та оформлено відповідні заяви-розрахунки.

Чотири заяви-розрахунки на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам було подано роботодавцем - Господарською службою ДП «Донецька залізниця» до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду, а саме до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, 01.07.2014 року, 13.08.2014 року, 17.09.2014 року та 13.10.2014 року.

Суд зазначає, що з довідки від 03.09.2015 року встановлено, що у зв'язку з відсутністю фінансування сума матеріального забезпечення Донецьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виплачена не була.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до вимог діючого на той час законодавства, роботодавцем були отримані від позивача оригінали листків непрацездатності, здійснено нарахування допомоги з тимчасової втрати працездатності та подано відповідні заяви-розрахунки до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду.

Даних про те, чи було на даний час здійснено фінансування Донецьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальника - Господарської служби ДП «Донецька залізниця» немає, позивач довідки страхувальника станом на час звернення до суду не надав.

Також судом встановлено, що на прикінці 2016 року позивач - ОСОБА_1 в усній формі звернувся до Західної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (правонаступником якої є відповідач) за роз'ясненням щодо призначення та виплати йому допомоги по тимчасовій непрацездатності як особі, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України.

Згідно Довідці від 06.09.2016 №6331010602 ОСОБА_1 взятий на облік у Жовтневому УПСЗН м. Харкова як внутрішньо переміщена особа.

На його усне звернення спеціалістами Західної МРВД ХОВ ФСС з ТВП було надано відповідь та роз'яснено вимоги чинного на той час законодавства.

На письмове звернення ОСОБА_1 від 28.03.2017 року Західною МРВД ХОВ ФСС з ТВП листом від 30.03.2017 року №01-20-350 було роз'яснено вимоги законодавства, а також зазначено, що «після надання до Західної МРВД ХОВ ФСС з ТВП документів згідно Порядку №37 Вам буде здійснено нарахування та виплата матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду».

Також суд зазначає, що на момент звернення позивача до Західної МРВД ХОВ ФСС з ТВП до 04.04.2017 року діяв Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, затверджений постановою правління Фонду від 26.12.2014 №37 (далі - Порядок №37)

Цей Порядок визначав механізм надання матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, за видами матеріального забезпечення: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).

Порядок №37 втратив чинність згідно. Постанови правління Фонду соціального страхування України від 24.01.2017 №8 «Про затвердження Порядку надання матеріального забезпечення деяким категоріям застрахованих осіб» (далі Порядок №8).

Відповідно до пункту 4 Порядку №37 для отримання матеріального забезпечення застраховані особи звертаються особисто або через законного представника до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) (далі - робочий орган Фонду) із заявою, яка повинна містити реквізити банківської установи та номер поточного рахунку застрахованої особи для зарахування матеріального забезпечення, та пред'являють паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідку про взяття на облік, а також надають документи, передбачені пунктами 5-9 цього Порядку.

Згідно пункту 5 Порядку №37 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Пунктом 8 Порядку №37 визначено, що для отримання матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності застрахована особа подає до робочого органу Фонду такі документи:

- листок непрацездатності;

- копію першої - четвертої, одинадцятої - шістнадцятої сторінок паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному органу державної фіскальної служби і мають відмітку у паспорті);

- копію довідки про взяття на облік;

- довідку, видану застрахованій особі банківською установою, про відкриття поточного рахунку для зарахування матеріального забезпечення (за наявності);

- копію трудової книжки (за наявності);

- довідку про нараховану заробітну плату за відповідний розрахунковий період (помісячно) із зазначенням видів виплат та кількості відпрацьованих днів (годин) (за наявності);

Аналогічні вимоги визначені пунктами 4, 5, 8 Порядку №8, який набрав чинності з 04.04.2017 року.

Відповідно до пункту 10 Порядку №8 копії документів, визначені у пунктах 8-9 цього Порядку, завіряються працівником робочого органу Фонду згідно з пред'явленими оригіналами.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що позивач - ОСОБА_1 не звертався належним чином до робочого органу Фонду з письмовою заявою про отримання матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності з наданням відповідних документів, передбачених Порядком №37 або Порядком №8.

Також суд зазначає, що листом від 30.03.2017 року №01-20-350 відповідачем позивачу було роз'яснено вимоги чинного законодавства, що згідно п.5 Порядку №37 та п.5 Порядку №8 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, та без наявності оригіналу листка непрацездатності відповідач не може здійснити призначення матеріального забезпечення ОСОБА_1 як особі, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України.

Відповідно до п.16 Порядку №37 та п.20 Порядку №8 на підставі наданих застрахованою особою документів робочі органи Фонду не пізніше двадцяти днів з дня їх отримання призначають матеріальне забезпечення та виплачують його не пізніше десяти робочих днів з дня призначення такого матеріального забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не звертався належним чином до робочого органу Фонду з письмовою заявою про отримання матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності з наданням відповідних документів, передбачених Порядком №37 або Порядком №8.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (83001, АДРЕСА_1) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (61200, м. Харків, майдан Конституції, 1, Палац Праці, 3-й під'їзд, 4 поверх) про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.