УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2008 року     м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фадєєнко А.Ф.,

суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,

при секретарі - Пачевій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2007 року у справі за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської рада до ОСОБА_1 про знесення об'єкту самочинного будівництва,

ВСТАНОВИЛА:

03.01.2007 р. Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради звернулось у порядку ст.ст. 3, 118, 119 ЦПК України до суду з позовом, в якому зазначило, що відповідачка ОСОБА_1 самочинно, у порушення вимог ст. 376 ЦК України, здійснила будівництво будівлі по вул.  Тульській, 63, у м. Одесі.

Посилаючись на те, що, незважаючи на приписи інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК), будівництво будівлі не було приведено до відповідності будівельним нормам і правилам, позивач просив суд постановити рішення про зобов'язання ОСОБА_1 знести об'єкт самочинного будівництва - незавершену будівництвом будівлю, розташовану за адресою: м. Одеса, вул.  Тульська, 63.

У якості третьої особи на стороні позивача зазначена Одеська міська рада.

Ухвалою суду провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати з передачею питання на розгляд до суду першої інстанції за правилами цивільного провадження через те, що спір стосовно самочинного будівництва є цивільно-правовим, а не публічно-правовим, що зазначив суд у своєї ухвали про закриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст ухвали, що оскаржена, доводи апеляції, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі на підставі ст. 205 ч. 1 п. 1 ЦПК України суд першої інстанції виходив із того, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а спір, який виник між суб'єктом владних повноважень з приводу реалізації його компетенції у сфері управління та фізичною особою, є публічно-правовим і повинен розглядатися у порядку КАС.

Справа № 22ц-4346/08     Категорія ЦП:

Головуючий у першій інстанції Огренич І.В.

Доповідач Фадєєнко А.Ф.

Проте з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він суперечить нормам матеріального і процесуального права.

Згідно з правилами ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує право права інших осіб, майно піддягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Із матеріалів справи вбачається, що позов пред'явлений саме на підставі вказаної норми матеріального права.

Оскільки між сторонами виник цивільно-правовий спір, то вимоги, заявлені позивачем, підлягають розгляду за правилами цивільного, а не адміністративного провадження.

Тому ухвала суду про закриття провадження підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви за правилами цивільного провадження.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 2 п. 4, 312 ч. 1 п. 3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2007 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви за правилами цивільного провадження.

Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.