УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,
при секретарі - Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 січня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності, зобов'язання знятися з реєстраційного обліку, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
01.12.2003 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що вона є власником АДРЕСА_1.
Відповідачка ОСОБА_2 є власникомАДРЕСА_2.
Посилаючись на те, що відповідачка встановила цегляну огорожу між будинками, яка прилягає до дверей її будинку, позивачка просила суд усунути перешкоди у користуванні буд. № 51, шляхом знесення огорожі між її будинком та будинком № 53.
Заперечуючи проти позову, відповідачка звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому зазначила, що вона є власником АДРЕСА_2 і земельної ділянки площею 0, 055 га, на якій він розташований.
Посилаючись на те, що позивачка самочинно збудувала будинок, частина якого знаходиться на її земельній ділянці, а вікна будівлі виведені до її двору, відповідачка просила суд зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати у здійсненні права власності земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого двохповерхового будинку № 51, зобов'язати знятися з реєстраційного обліку за неіснуючою адресою: АДРЕСА_3, стягнути моральну шкоду у сумі 100 000 грн.
До участі у справі притягнуто у якості 3-ї особи Одеську міську раду, представник якої вважав вимоги ОСОБА_2 обгрунтованими через те, що ОСОБА_1 самочинно, без відповідних дозволів, збудувала частково на земельній ділянці ОСОБА_2 приміщення, які
Справа № 22ц-2204/08
Головуючий у першій інстанції Сєвєрової Є.С. Категорія ЦП:
Доповідач Фадєєнко А.Ф.
не можуть бути прийняті до експлуатації.
Рішенням суду у позові ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом знесення огорожі відмовлено.
Вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Суд зобов'язав ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_2 шляхом знесення самочинно побудованих приміщень АДРЕСА_1, зазначених на плані літ. «П» за рахунок ОСОБА_1
В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 704 грн. 55 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд через те, що суд дав неправильну оцінку доказам, які є у справі, у тому числі висновку експерта, та не врахував, що приватизація ділянки ОСОБА_2 проведена під частиною її будинку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюється перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 15.10.1993 р. ОСОБА_1 належить 1/6 частина домоволодіння під АДРЕСА_1 яке у цілому складається з чотирьох кам'яних житлових будинків, житловою площею 125, 9 кв.м, та надвірних споруд під літ. «Д» - сарай, літ «Е, З» - сарай, «Л» - бесідка, № 1-4 - огорожі, 1-11 -мостіння, розташовані на земельній ділянці, площею 632 кв.м (колишня Амундсена) (а.с. 5-6).
Внаслідок самочинної реконструкції частини домоволодіння № 51 ОСОБА_1 збудувала двохповерховий будинок під лі. «П», добудову під літ. «а-6» на другому поверсі (а.с. 8-9).
Самочинний будинок стіною виходить на земельну ділянку ОСОБА_2 і частково розташований на її земельній ділянці (а.с. 24-25, 27, 66-67, 94).
Згідно висновку експерта від 20.12.2006 р. зовнішня стіна двохповерхового самочинно побудованого ОСОБА_5 будинку довжиною 5, 65 м розташована безпосередньо на межі відводу ділянки, огорожа, розділяюча ділянки № 51 та № 53 по фасаду фактично встановлена за межами відводу з зміщенням на 0, 3 м у бік ділянки № 53, а реконструкція частини будинку ОСОБА_1 відносно суміжно розташованої ділянки ОСОБА_2 виконана із порушенням будівельних норм та правил, поряд з відсутністю необхідної документації на неї; не витримана відстань від межі сусідньої ділянки до стіни будинку не менш як 1 м. При цьому, як вбачається з додатку до висновку експерта, частина будівлі під літ. «П» взагалі частково знаходиться на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 за державним актом на праві власності.
Оскільки ОСОБА_1 самочинно збудувала приміщення під літ «П», які не відповідають будівельним нормам, порушила право власності ОСОБА_2 як власника земельної ділянки, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом знесення самочинно збудованих приміщень під літ «П».
Висновки суду у цієї частині спору відповідають вимогам ст. ст. 376, 391 ЦК України.
Рішення суду у частині відмови у позові ОСОБА_2 про зобов'язання ОСОБА_1 знятися з реєстраційного обліку за адресою будівлі: АДРЕСА_3 та відмови у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди учасниками процесу не оскаржено.
Що стосується висновку суду про відмову ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2
про знесення огорожі, то колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Як вбачається із висновку експерта порушення межі землекористування з боку ОСОБА_2 у частині зведення огорожі біля самочинно побудованого будинку під літ «П» не допущено, а тому причиною незручностей у відкриванні двері будинку ОСОБА_1 та неможливості потрапили до його зовнішньої стіни є безпосереднє розташування будинку на межі ділянок, що є порушенням будівельних норм та правил.
Крім того, вимоги, які заявлені ОСОБА_1, грунтуються на нормах закону щодо порушення її права власності, а саме: ст. 48 Закону України «Про власність».
Однак ОСОБА_1 не є власником самочинно збудованих приміщень під літ «П».
Тому правових підстав для задоволення її вимог не має.
Доводи у скарзі про те, що суд дав неправильну оцінку експертному висновку, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки висновок експерта досліджений судом у сукупності з іншими доказами у справі згідно ст. 179, 189 ЦПК України та йому дана відповідна оцінка.
Доводи у скарзі про те, що державний акт на земельну ділянку ОСОБА_2 отримала у період розгляду справи у суді першої інстанції після будівництва самочинних приміщень, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку площею 550 кв.м від 12.10.2004 р. на ім'я ОСОБА_2. є дійсним і ніким не скасований (а.с. 213).
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.