Судове рішення #7471110

  Cправа №22-Ц-5543/09       Головуючий в суді І інстанції Кравченко М.В.

   Категорія                                                                   Доповідач Лащенко В.Д.

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2010 року  колегія суддів  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого             Лащенка В.Д.,

суддів:                       Корзаченко І.Ф.,  Волохова Л.А.

при секретарі          Бистрій Г.В.,

розглянувши у   відкритому судовому  засіданні у м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_8, Управління земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області, садове товариство «Мрія», про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним державних актів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, зобов»язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, за зустрічними позовами ОСОБА_6 до ОСОБА_2, Української міської ради Обухівського району Київської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_8, управління земельних ресурсів у Обухівському районі Київської області, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», державний нотаріус Української міської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 про визнання недійсним договору оренди, визнання права власності на земельну ділянку, а також Обухівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2, Української міської ради Обухівського району Київської області, третя особа - державний нотаріус Української міської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 про визнання договору оренди недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2008 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до             ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними. Свої вимоги мотивувала тим, що на підставі рішення Української міської ради від 18 грудня 2001 року їй було надано в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0, 14 га. Також в користуванні перебуває також земельна ділянка площею 0, 13 га, яка межує з орендованою ділянкою. 21 серпня 2006 року вона звернулася до Української міської ради із заявою про отримання дозволу надання у приватну власність земельної ділянки площею 0, 27 га, яка знаходиться в районі захисної дамби масиву Конча-Заспа-Плюти. Міською радою було погоджено місце розташування земельної ділянки, а розпорядженням Обухівської державної адміністрації від 3 квітня 2008 року була затверджені матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надано дозвіл щодо її відведення.

11 квітня 2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 посилаючись на те, що вони є власниками земельних ділянок на підставі Державних актів про право власності на землю,  розпочали на земельній ділянці позивачки проводити будівельні роботи. Крім того відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 19 березня 2008 року продали належні їм земельні ділянки ОСОБА_6 Після уточнення позовних вимог ОСОБА_2 просила задовольнити її вимоги і визнати недійсними розпорядження Обухівської райдержадміністрації, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки,  визнати недійсними угоди купівлі-продажу земельних ділянок та зобов»язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

ОСОБА_6 звернувся із зустрічним позовом про  визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання права власності на земельні ділянки, придбані за договорами купівлі-продажу. Позов обґрунтовував тим, що ним у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з дотриманням чинного законодавства були придбані земельні ділянки. Право власності на вказані земельні ділянки за вказаними особами підтверджувалося державними актами на право власності на земельну ділянку. Договір оренди земельної ділянки, укладений між Українською міською радою та позивачкою є недійсним, оскільки земельна ділянка передана в оренду позивачці, знаходиться за межами населеного пункту. Крім того вказаний договір не пройшов процедуру державної реєстрації, як того вимагає ст. 20 Закону України «Про оренду землі».

Обухівська районна державна адміністрація звернулася із зустрічним позовом про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним. Свої вимоги мотивували тим, що Українська міська рада не мала права надавати в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку, яка знаходиться за межами населеного пункту.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 жовтня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на земельні ділянки розташовані на території Української міської ради Обухівського району Київської області.

Зобов»язано Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» зареєструвати та видати ОСОБА_6 державні акти, що посвідчують право власності ОСОБА_6 на земельні ділянки розташовані на території Української міської ради Обухівського району Київської області.  

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позов Обухівської районної державної адміністрації Київської області задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Українською міською радою Обухівського району Київської області та ОСОБА_2 від 19 лютого 2002 року посвідченого державним нотаріусом Української міської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за реєстровим №1с-113.

В апеляційних скаргах, які подала  ОСОБА_2 та іі представник              ОСОБА_10 від її імені, ставиться питання про скасування рішення суду з тих підстав, що судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи.  

Апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.  

Судом встановлено, що ОСОБА_2 протягом 2001-2006 років було придбано в садовому товаристві «Мрія» на території Української міської ради три земельні ділянки, які не стосуються спору в межах цієї справи, що підтверджується державними актами (т.1 а.с. 9,10,13), довідкою Обухівського районного відділу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (т.1 а.с.127-128) .

18 грудня 2001 року рішенням 20 сесії ХХІІІ скликання Української міської ради було надано ОСОБА_2 у довгострокове користування на умовах оренди на 49 років земельну ділянку розміром 0,14 га для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, яка розташована: 0,09 га – між основною приватизованою земельною ділянкою та укосом захисної дамби Конча-Заспа-Плюти, 0,05 га – між основною ділянкою та дренажним каналом, що на території Української міської ради (т.1 а.с.213).

Проект відведення вказаної вище орендованої ОСОБА_2 земельної ділянки, технічна документація, акт приймання-передачі, план (схема) земельної ділянки не розроблялись, не виготовлялись і не складались.

19 лютого 2002 року  між Українською міською радою Обухівського району Київської області та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом за реєстровим               № 1с-113, відповідно до якого було передано у довгострокове користування на умовах оренди на 49 років земельну ділянку розміром 0,14 га для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, яка розташована: 0,09 га – між основною приватизованою земельною ділянкою та укосом захисної дамби Конча-Заспа-Плюти, 0,05 га – між основною ділянкою та дренажним каналом, що на території Української міської ради (т.1 а.с.15-19).  

Зазначена земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Української міської ради, але поза межами населеного пункту, при цьому межі міста Українка до цього часу не встановлені, що підтверджується листами Української міськради, довідками по формі 6-зем (т.1 а.с. 112-116), технічною документацією із землеустрою по інвентаризації земельних ділянок (т.2 а.с.167-196), листом управління земельних ресурсів у Обухівському районі (т.3 а.с. 41).

Вказане у п.1.1  договору оренди місце розташування об’єкту оренди не відповідає дійсності, оскільки під час судового розгляду не встановлено наявність земельних ділянок в районі СТ «Мрія», набутих шляхом приватизації.  

Всупереч вимогам п.2.2 договору оренди орендарем ОСОБА_2 протягом 2002-2008 років орендна плата не вносилась, було сплачено лише під час розгляду судового спору 08.05.2008 року орендну плату в розмірі 408,44 грн., що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (т. 1 а.с.200).

Згідно ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно чинного на момент прийняття рішення міськради ч.2 ст.19 ЗК України (1992 року) міська рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Згідно п.12 перехідних положень чинного на час укладення договору та на цей час ЗК України (2001 року) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених у абзаці третього цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, земельну ділянку у оренду ОСОБА_2 було передано неуповноваженим органом, а саме, Українською міською радою, оскільки уповноваженим і належним розпорядником земель поза межами населених пунктів в даному випадку є райдержадміністрація.  

Відповідно до вимог ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Враховуючи викладене вище, оспорюваний договір оренди слід визнати недійсним, задовольнивши позовні вимоги Обухівської райдержадміністрації.

Згідно п.п. „а”,”б” ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.  

ОСОБА_2 в 2006 році розпочала процедуру отримання у власність шляхом безоплатної приватизації земельної ділянки площею 0,27 га для ведення особистого селянського господарства, яка не була завершена, державний акт їй не видавався і не реєструвався, межі в натурі не встановлювалися, що підтверджується викопіровкою з плану землекористування (т.1 а.с.14), заявою до Української міської ради (т.1 а.с.20), рішенням 12 сесії 5 скликання Української міської ради (т.1 а.с.21) актом вибору та обстеження земельної ділянки (т.1 а.с.22), розпорядженням Обухівської райдержадміністрації (т.1 а.с.23).

Статтею 125 ЗК України передбачено, що п раво власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушення прав ОСОБА_2, оскільки у позивачки в установленому законом порядку не виникло право власносіт чи право користування спірною земельною ділянкою.

Разом з тим відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних  ресурсах  від 04.05.99 року за N 43, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за N 354/3647, державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

ПП «Фокус-2002» було розпочато, а ТОВ «НВП «Горизонт» завершено розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам, в тому числі ОСОБА_5 площею 0,11 га і ОСОБА_4 площею 0,11 га для ведення садівництва за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Української міської ради (т.1 а.с.138-149, 187, т.2 а.с.134-149, 229). Було також виготовлено і відповідну технічну документацію із складання державних актів (т.2 а.с.72-74).

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 123 від 27 лютого 2006 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам, в тому числі ОСОБА_5 площею 0,11 га і ОСОБА_4 площею 0,11 га для ведення садівництва за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Української міської ради (т.1 а.с.137). Розпорядженням № 1253 від 01 серпня 2008 року Обухівською райдержадміністрацією було скасовано вказане вище розпорядження (т.1. а.с.206-207, т.2 а.с.25).  06 липня 2009 року розпорядженням № 818 Обухівською райдержадміністрацією було скасовано вказане вище розпорядження № 1253 від 01 серпня 2008 року(т.3 а.с.42). 07 листопада 2006 року ОСОБА_4 було видано Обухівською райдержадміністрацією та управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі оспорюваний державний акт серії ЯД № 658735 відносно земельної ділянки площею 0,11 га на території Української міської ради для ведення садівництва (т.1 а.с.11).

07 листопада 2006 року ОСОБА_5 було видано Обухівською райдержадміністрацією та управлінням земельних ресурсів у Обухівському районі оспорюваний державний акт серії ЯД № 658733 відносно земельної ділянки площею 0,11 га на території Української міської ради для ведення садівництва (т.1 а.с.12).

Зміна кадастрових номерів та фактичне місцерозташування земельних ділянок за державними актами серії ЯД № 658735 на ім’я ОСОБА_4 та серії ЯД № 658733 на ім’я ОСОБА_5 на території Української міської ради Обухівського району Київської області в 68-му кадастровому кварталі підтверджуються листами управління земельних ресурсів, схемами розташування земельних ділянок (т.1 а.с. 24-27, 123-126, 185-186, 188-189, т.2 а.с. 38-40), листами Обухівського районного відділу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», довідками про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці (т.1 а.с.64-65) .

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були членами СТ «Мрія» та СТ «Роздолля», що підтверджується листами садових товариств (т.1 а.с.107, т.2 а.с.37, 56). При цьому даних про віднесення спірних земельних ділянок до меж садових товариств судом не встановлено і з матеріалів справи не вбачається.

19 березня 2008 року земельні ділянки за державними актами серії ЯД № 658735 та серії ЯД № 658733 були продані ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ОСОБА_6 за договорами купівлі-продажу, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. (т.1 а.с.28-29).    

В 2008 році було перенесено в натуру (на місцевість) межі земельних ділянок, що знаходяться у власності ОСОБА_6, розташованих на території Української міськради, що підтверджується технічною документацією, актами обстеження земельної ділянки та передачі на зберігання встановлених (відновлених) межових знаків землевласнику (т.1 а.с.168-184).

Згідно ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності ОСОБА_6 на вказані вище земельні ділянки набуто ним правомірно, а саме на підставі належним чином укладених і нотаріально посвідчених правочинів.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки ОСОБА_2 оспорює право власності ОСОБА_6 на спірні земельні ділянки, набуті за договорами купівлі-продажу, його право  підлягає судовому захисту відповідно до вимог ст. 392 ЦК України.

Враховуючи визнання права власності ОСОБА_6, а також фактичні обставини справи, суд правомірно визначив покласти на Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» обов’язку зареєструвати та видати йому відповідні державні акти.  

    Доводи апеляційних скарг про правомірну передачу в оренду земельної ділянки Українською міською радою не можуть бути враховані з наведених вище мотивів. Посилання в скаргах на порушення норм процесуального права щодо неправильного визначення процесуального становища Обухівської районної адміністрації, яка на думку апелянта є третьою стороною по справі, також не відповідає матеріалам справи. Відповідно до поданої ОСОБА_2 позовної заяви від 6 травня 2008 року, позов нею заявлено до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, Обухівської районної державної адміністрації та ОСОБА_6 (а.с. 41 т. 1).  Обухівська райдержадміністрація заявила зустрічні позовні вимоги до ОСОБА_2, що не суперечить вимогам   ч. 2 ст. 123 ЦПК України.

    Інші доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 відхилити, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий    

       

Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація