АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ
ОБЛАСТІ
Справа № 22-30/2010 Головуючий у 1-й інстанції: Колодіна Л.В.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.,
При секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2009 року за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Бондар Т.І., Мелітопольської державної нотаріальної контори Запорізької області, приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Чудської О.О. про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу та витребування майна, -
В С Т А Н О В И Л А :
07 травня 2007 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу жилого будинку та витребування майна.
Зазначали, що їхньому дядькові ОСОБА_9 на праві власності належав жилий будинок АДРЕСА_1. Після смерті дядька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, вони своєчасно подали до Мелітопольської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Проте отримати свідоцтво про право на спадщину за законом не змогли, оскільки дізналися, що ОСОБА_9 заповів все своє майно ОСОБА_5 Заповіт був нотаріально посвідчений 04 липня 2006 року.
Вважають, що при підписанні заповіту їх дядько, перебуваючи на стаціонарному лікуванні у Мелітопольській туберкульозній лікарні, був введений ОСОБА_5 в оману, так як вважав, що підписує не заповіт, а довіреність на ведення справи. Фактично він не мав наміру заповідати своє майно відповідачці. Крім того, він помилявся щодо обставин, які мають істотне значення для правильного оформлення угоди. В самому заповіті відсутній підпис спадкодавця.
Просили позов задовольнити. Визнати недійсними заповіт, складений ОСОБА_9, свідоцтво про право на спадщину, яке видане ОСОБА_5, а також договір купівлі-продажу будинку, укладений 04 травня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Витребувати від ОСОБА_6 жилий будинок АДРЕСА_1.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03 жовтня 2007 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено приватного нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Бондар Т.І. ( а. с. 86).
В подальшому позовні вимоги неодноразово доповнювалися та уточнювалися. Остаточно позов пред’явлено до ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Бондар Т.І., Мелітопольської державної нотаріальної контори Запорізької області, приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Чудської О.О. ( а. с. 62-64, 121-122, 129-134 ).
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 зазначають, що оформлений 04 липня 2006 року від імені ОСОБА_9 заповіт не відповідає вимогам статті 1247 ЦК України, так як не підписаний спадкодавцем. На їх думку волевиявлення спадкодавця на оформлення заповіту не доведено. З цих підстав просять рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 травня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю–доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 307, статті 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом з’ясовано, що ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 листопада 2001 року набув право власності на жилий АДРЕСА_1. 04 липня 2006 року ОСОБА_9 оформив заповідальне розпорядження, яким все належне йому рухоме та нерухоме майно заповів ОСОБА_5 Заповіт записаний приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області Бондар Т.І. в туберкульозній лікарні м. Мелітополя по причині хвороби спадкодавця. В той же день, 04 липня 2006 року, заповіт внесений до Спадкового реєстру. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер. 24 лютого 2007 року державним нотаріусом Мелітопольської державної нотаріальної контори на ім’я ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого відповідачка зареєструвала право власності на АДРЕСА_1 ( а. с. 8,9,15,45-47,146-147 ).
04 травня 2007 року ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору продала спірний будинок ОСОБА_6 При цьому перед посвідченням угоди приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Чудською О.О. здійснена перевірка відсутності заборони та арештів на відчужуваний будинок за Єдиним реєстром заборон, витяг № 12385881 від 04 травня 2007 року ( а. с. 127-128 ).
Проте ОСОБА_6 не змогла зареєструвати право власності на будинок, оскільки на нього ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 травня 2007 року в забезпечення поданого ОСОБА_3, ОСОБА_10 позову про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадщину за законом, договору купівлі-продажу жилого будинку було накладено арешт ( а. с. 1-5,19 ).
Позивачі просили визнати заповіт недійсним, оскільки він не підписаний ОСОБА_9 Крім того, спадкодавець не мав наміру заповідати спірний будинок ОСОБА_5 За станом здоров*я ОСОБА_9 не усвідомлював значення своїх дій, був введений в оману відповідачкою, підписав заповіт під впливом помилки.
Однак будь-які докази, які б свідчили про те, що спадкодавець у момент вчинення правочину не усвідомлював значення своїх дій, не мав наміру оформляти заповіт, позивачами надані не були. При розгляді спору допитано ряд свідків, у тому числі лікарі ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також досліджені письмові докази, які спростовують доводи позивачів.
Крім того, оскільки відповідно до статті 202 ЦК України заповіт є одностороннім правочином, тому норми статті 230 ЦК України, якими передбачені наслідки вчинення правочину під впливом обману, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Доводи позивачів про невідповідність оформленого спадкодавцем заповіту нормам статті 203 ЦК України також є неспроможними.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, дослідив надані докази і обґрунтовано виходив з того, що позивачі не довели наявність обставин, з якими закон пов’язує визнання угоди недійсною та настання певних юридичних наслідків. При цьому в рішенні послався на норми матеріального права та надані докази, у тому числі на пояснення свідків, висновки судової почеркознавської експертизи, інші документи.
Рішення відповідає наданим доказам, вимогам закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в заповіті відсутній підпис спадкодавця ОСОБА_9, не відповідає дійсності і спростовується оригіналом заповіту та другим екземпляром заповіту з мокрою печаткою нотаріуса ( а. с. 76,146 ).
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст. ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: