Справа №2-182/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2007 р.                                       Каланчацький районний суд

Херсонської області в складі: головуючого судді Прудкої Л.Г. при секретарі Шаховій О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт.Каланчак цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТЗТ «Каланчацький», третя особа на стороні відповідача ДВС Каланчацького району -  про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою, в якій просить визнати дійсним договір купівлі-продажу майна від ІНФОРМАЦІЯ_1  вчинений між ним та відповідачем на частину будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 Каланчацького району, по вул.Каховській б/н та визнати за ним право власності на вказане майно.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що вказане майно - секцію ІНФОРМАЦІЯ_2 б/н він придбав у відповідача на підставі мирової угоди, ухваленої судом ІНФОРМАЦІЯ_3 в рахунок заборгованості по орендній платі в сумі 1547,64 грн. З доплатою різниці експертної оцінки цієї забудови, Експертна оцінка секції ІНФОРМАЦІЯ_2 становить 6017 грн. Виконуючи вимоги угоди, позивач сплатив різницю вартості зазначеного майна, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру НОМЕР_1., а відповідач у справі - передав йому куплене майно згідно накладної.  Відповідач у справі не має до нього претензій щодо володіння та користування цим нерухомим майном. Разом з тим позивач не має змоги зареєструватись як власник, оскільки відсутній нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна. Тому здійснений правочини є нікчемним в зв"язку з недодержанням сторонами вимог ст.209,220 ЦК України, що змусило позивача звернутися до суду.

Відповідач позов визнає.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що позивач на підставі мирової угоди,затвердженої Каланчацьким районним судом ІНФОРМАЦІЯ_4  придбав у власність нерухоме майно - секцію ІНФОРМАЦІЯ_2 в рахунок погашення

відповідачем заборгованості по орендній платі. Позивач сплатив різницю вартості зазначеного майна, а відповідач передав йому будівлю. В теперішній час позивач має намір належне оформити правоустановлюючі документи на секцію складу. Спору відносно передачі майна та оплати між сторонами нема. Разом з тим позивач не має змоги оформити придбане нерухоме майно на своє ім"я в зв"язку з тим, що відповідач ухиляється від належного оформлення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст.220 ЦК Укрїни , якщо сторони домовились щодо істотних умов договору і відбулось повне виконання договору, але одна із сторін ухилилась від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, визнання відповідачем пред»явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. 655, 219,220, 392 ЦК України, 130, 174 ЦПК України, суд

В и pi ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1., укладений між позивачем та АТЗТ «Каланчацький» нерухомого майна - секції ІНФОРМАЦІЯ_2 будівлі складу, інвентарний НОМЕР_2 , 1974 року забудови, розташованої в ІНФОРМАЦІЯ_5 б/н дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на вказане нерухоме майно - секцію ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 10 березня 2007 р. через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.