№ 2-4472/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2008 р. Малиновський райсуд м.Одеси

в складі: головуючого судді     Савинської І.О.

при секретарі     Убейник Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять стягнути з відповідача 23673 грн., посилаючись на те, що 15.10.2007р. на вул.  Малиновського в м.Одесі з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем «Деу», держзнак ВН 0297 АІ, скоїлось ДТП, з результаті якого автомобілю «Ваз-2102», держзнак 043-40 ОТ, що належить позивачу ОСОБА_2, були надані механічні пошкодження.

Крім того, позивачі просять стягнути з відповідача 25000 грн. моральної шкоди, вказуючи на те, що в зв'язку з пошкодженням автомобіля позивачі втратили спокій та душевну рівновагу, не мали змоги користуватися автомобілем, чим був порушений нормальний устрій їх життя та членів їх родини.

Представник позивачів - ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, не сповістив суд про причини своєї неявки у судове засідання.

Вислухавши пояснення з'явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали адміністративної справи №3-39282/2007р. Малиновського районного суду м.Одеси, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Як встановлено в судовому засіданні відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОІС № 605937 ОСОБА_2 є власником автомобіля «Ваз-2102», держзнак 043-40 ОТ, 1981 р. випуску.

ОСОБА_1 згідно зазначеного посвідчення мала право керувати вказаним транспортним засобом.

15.10.2007 р. на вул.  Малиновського в м.Одесі з вини ОСОБА_3, який порушив пп. 2.9а, 10.1, 10.4, 34.1.3 Правил дорожнього руху, а саме: керуючи автомобілем у стані сп'яніння при здійсненні розвороту за межами перехрестя не впевнився в безпечності даного маневру, пересік суцільну смугу дорожньої розмітки та не надав дорогу автомобілю під керуванням ОСОБА_1, яка здійснювала рух в зустрічному напрямку, в результаті чого допустив зіткнення.

У зв'язку з зіткненням автомобілю позивача були спричинені

механічні ушкодження, які оцінені згідно з висновком автотоварознавчої експертизи № 899 від 10.12.2007 р. р. на суму 7588 грн.

Відповідно до постанови Малиновського районного суду м.Одеси від 11.12.2007 р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, з застосуванням заходів адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права управління усіма видами транспортних засобів на 1 рік.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У судовому засіданні вина відповідача у скоєнні 15.10.2007 р. ДТП доведена повністю.

Відповідно до ст.386 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Тому суд вважає, що стягнення майнової шкоди у вигляді відшкодування витрат на ремонт автомобіля, витрат на проведення експертного дослідження, витрати за доставку автомобіля на штраф майданчик, витрати за зберігання автомобіля на штрафмайданчику, послуги банку, витрати на евакуатор автомобіля повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача - ОСОБА_2, який є власником автомобіля «Ваз-2102», держзнак 043-40 ОТ.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України суд зобов'язує відповідача відшкодувати шкоду в повному обсязі у грошовому виражені.

Ч.1 ст.1195 ЦК України передбачає, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбавання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

На підставі викладеного суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 розходи на медичку допомогу, витрати на проїзд до роботи, витрати на юридичну допомогу, сплачене держмито, витрати на ІТЗ.

У судовому засіданні також доведено, що з вини відповідача позивачам завдані моральні та фізичні страждання, вони тривалий час не могли користуватися автомобілем, був порушений їх повсякденний житловий устрій.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З урахуванням обставин справи та вини відповідача суд стягує з ОСОБА_3 по 5000 грн. моральної шкоди на користь кожного позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 208-209, 212, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 7588 грн. - матеріальної шкоди, 350 грн. - витрати за проведення експертного дослідження, 62, 60 грн. -витрати за доставку автомобіля на штрафмайданчик, 307, 10 грн. -витрати на зберігання автомобіля на штрафмайданчику, 14, 78 -послуги банку, 300 грн. - витрати на евакуатор автомобіля, 5000 грн. - моральної шкоди, а всього стягнути 13622, 48 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 350 грн. - розходи на медичну допомогу, 7200 грн. - витрати на проїзд до роботи, 2500 грн. - витрати на юридичну допомогу, 248, 50 грн. - сплачене держмито, 30 грн. -витрати на ІТЗ, 5000 грн. - моральної шкоди, а всього стягнути 15328, 50 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі у строк 10 днів заяви про апеляційне оскарження рішення суду та подальшої подачі у строк 20 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.