Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     23 жовтня 2018 р.                                                             Справа№0540/6799/18-а

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,  1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,-

                                                    В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з вимогами:

- визнання неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 об’єднаного управліняя пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2016 року.

- зобов’язання Бахмутсько-Лиманське об’єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_3 та сплатити заборгованість за весь період починаючи з 01.04.2016 року.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є пенсіонером за віком, має статус внутрішньо переміщеної особи, у даний час перебуває на обліку в ОСОБА_2 об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідач неправомірно припинив виплату  пенсії без правових підстав. Будь-якої інформації щодо прийняття рішення про припинення пенсії від відповідача не надходило. Вважає дії відповідача  протиправними, такими, що суперечать Конституції та Законам України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного 13 серпня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2  об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено  засідання по справі на 04 вересня 2018, відстрочено сплату судового збору.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року призначено розгляд справи № 0540/6799/18-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04 жовтня 2018 року.

04 жовтня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 жовтня 2018 року.

Відповідач засобами поштового зв’язку надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого посилається на те, що виплата пенсії позивачу була призупинена згідно з даними Управління праці та соціального захисту населення. Крім того, відповідач зазначив, що для подальшого поновлення пенсії, позивачу необхідно звернутися до управління з відповідними документами. Також відповідач вважає, що позивач у визначеному законодавством порядку не вживав заходів, спрямованих на отримання належної йому суми пенсійних виплат та у зв’язку з цим не зміг отримати вказані виплати, тобто реалізувати гарантоване Конституцією право.  Зазначає, порядок та умови отримання пенсій пенсіонерам, які зареєстровані на тимчасово захопленій території України, на території якої органи держаної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, передбачено Законом України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20 жовтня 2014 року № 1706, Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, Постановою Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції” від 5 листопада 2014 року № 637, Тимчасовим порядком фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595.

У зв’язку з вищезазначеним починаючи з 01 березня 2016 року пенсія позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

До судового засідання сторони не з’явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

У відзиві на позовну заяву відповідач виклав клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № 93229/38, та перебуває на обліку в ОСОБА_2  об'єднаному  управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, що сторонами не оспорюється.

Зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою м. Красний Лиман Донецької області відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщену особу від 29 листопада 2017 року № НОМЕР_1.

ОСОБА_2 обєднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.07.2018 року № 3819/03 позивача повідомлено, що пенсійні кошти будуть зараховуватись найближчим часом.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу. Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус внутрішньо переміщеної особи визначений Законом України від 20.10.2014 №1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон № 1706-VII).

Згідно статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до статті 47 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-VI) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.       

За приписами пункту 4.3 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 4.7. вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Судом встановлено, що виплата та нарахування пенсії позивачу припинена з квітня 2016 року (відповідно до довідки, наданої Інформаційним центром персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України, Центральною базою даних одержувачів пенсій дата останнього нарахування пенсійної виплати ОСОБА_1 є 04 березня 2016 року).

Підстави припинення виплати пенсії передбачені статтею 49 Закону №1058-VI, зокрема, згідно частини 1 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог частини 1 статті 49 Закону №1058-VI, оскільки з квітня 2016 позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав, а рішення комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (скасування довідки) соціального захисту населення, не є таким рішенням у розумінні статті 49 Закону №1058-VI.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 регулюються питання  здійснення соціальних виплат, які призначаються та виплачуються з дотриманням певних умов, але пенсія не є соціальною виплатою.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.            

Судом враховані положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до      Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952), яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.      

Оцінюючи спірні правовідносини, суд застосовує положення Конституції України, згідно яких в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності   держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1,    3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим    державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В даному спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього на відміну від інших громадян України певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв'язку з трудовою діяльністю, та потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, не передбачених Законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення тощо.      

Суд враховує, що суми невиплаченої пенсії є власністю позивача, на які не розповсюджуються строки звернення до суду. Виплата пенсії припинена в зв’язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України прийнято низку законів та нормативно-правових актів, які спрямовані на відновлення виплат пенсій громадянам з моменту їх припинення без обмеження строком, виплата яких була зупинена в зв’язку з неможливістю проведення виплат на тимчасово неконтрольованій території.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1.

Щодо вимоги позивача встановити судовий контроль за виконання рішення суду суд зазначає наступне.

Встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов’язання суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України), про що також просив позивач, є правом суду, а не обов’язком, яке не виключає існування принципу обов’язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до цього, позовні вимоги про зобов’язання встановити звіт про виконання судового рішення не підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року відстрочено сплату судового збору. За приписами частини  першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутськог-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704,80  грн., відповідно до  частини 3 статті  4 Закон України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 2, 242, 243, 244, 245, 246, 293, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                  В И Р І Ш И В:   

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: вул. Гагаріна, б. 67, кв. 8, м. Горлівка, ІПН НОМЕР_2) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Миру, б. 35, м. Бахмут, ЄДРПОУ 42172734) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 об’єднаного управліняя пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_4 починаючи з 01.04.2016 року.

Зобов’язати Бахмутсько-Лиманське об’єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_4 та сплатити заборгованість за весь період починаючи з 01.04.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Миру, б. 35, м. Бахмут, ЄДРПОУ 42172734) на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення складено та підписано 25.10.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, коли справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.     

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).     

Суддя                                                                                 Стойка В.В.