Справа №22-10833/07 Головуючий в 1 інстанції
Категорія - 19 (4) Шлай А.В.
Доповідач Братіщева Л.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня 16 дня колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого: - Неклеси В.І.
Суддів: - Братіщевої Л.А., Митрофанової Л.В.
При секретарі: - Бондарь Ю.А.
За участю: позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представника ОСОБА_5, представників відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 3 осіб - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступеня №122, ОСОБА_13 в особі законного представника ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13, в особі законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_13 в особі законного представника ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13, в особі законного представника ОСОБА_2 до Криворізької загальноосвітньої школи 103 ступеня №122, Криворізької міської ради, Відділу освіти виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу, Управління освіти і науки виконавчого комітету Криворізької міської ради, 3 особи без самостійних вимог на стороні відповідачів -ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
21 лютого 2006 року позивачі звернулися до суду із позовом до Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступеня №122 про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтуванні своїх позовних вимог вказали, що вони є близькими родичами, проживають однією сім'єю в одному будинку. ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є учнем 7 класу Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступеня №122. Під час шкільних занять 11.03.2004р. він одержав травму в результаті падіння йому на голову шкільної дошки у класі, після чого він перебував у 11 лікарні з 16.03. по 19.03.2004р. Під час шкільних занять - 08.04.2005р. він одержав ще одну травму в результаті падіння йому на голову дверей, які були зняті з петель і притулені до стіни. Після травми ОСОБА_13 перебував у 11- лікарні з 13.04. по 21.04. 2005р. Внаслідок нещасних випадків, йому була
спричинена моральна шкода, яка виразилась у фізичному болю в момент удару по голові, головних болях, слабості, зміні звичайного розкладу життя. Просили суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_13, в особі його законного представника ОСОБА_2 за перший нещасний випадок моральну шкоду - 3320грн., за другий випадок -6640грн. Інші позивачі - ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в особі законного представника ОСОБА_2, визначили суму компенсації моральної шкоди за нещасний випадок, що стався 11.03.2004р. по 1600грн. кожному і за нещасний випадок 08.04.2005р. в розмірі 1600грн. кожному.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 квітня 2006 року залучено Криворізьку міську раду до участі у справі в якості співвідповідача (а.с. 115,116)
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 травня 2006 року залучено Відділ освіти Виконавчого комітету Сакса ганської районної ради і Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради до участі у справі в якості співвідповідача (а.с. 224).
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 жовтня 2006 року залучено до участі у справі ОСОБА_12, ОСОБА_11 як 3 осіб, які не замовляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Відділу освіти виконавчого комітету Саксаганської районної ради у м. Кривому Розі, ОСОБА_10, як 3 особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступеня №122 (а.с. 248, 249).
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступеня №122, Відділу освіти виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу, Управління освіти і науки виконавчого комітету Криворізької міської ради солідарно у відшкодування шкоди завданої ОСОБА_13 на користь його законного представника - ОСОБА_2 - 3000грн. та витрати на правову допомогу в сумі 114,10грн.
Додатковим рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 27 листопада 2006 року доповнено рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2006 року - у задоволенні позову до Криворізької міської ради -відмовлено.
В апеляційній скарзі Криворізька загальноосвітня школа 1-3 ступеня №122 ставить питання про скасування рішення суду з відмовою позивачам у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що рішення суду є необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: позивачами не пояснено, з яких міркувань вони встановлювали розмір моральної шкоди та якими доказами це підтверджується; суд не обгрунтував розмір моральної шкоди, не довів факт заподіяння моральної шкоди позивачам.
Крім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги витяг з протоколу засідання комісії по трудовим спорам КЗШ №122; відповідачами заявлялось клопотання про призначення комплексної судово-медичної експертизи, проте судом зазначена експертиза не проведена.
В апеляційній скарзі позивачі та їх представник ОСОБА_5 просять суд змінити рішення в частині стягнення відшкодування моральної шкоди, збільшити розмір моральної шкоди з тих підстав, що рішення суду необгрунтоване у частині висновку про зниження суми відшкодування шкоди ОСОБА_13; судом невірно розтлумачено
ст.ст. 15, 15, 23, 1168 ЦК України та помилково не застосовано ст.23 ЦК України. В частині відмови позивачам-родичам потерпілого стягнути солідарно з відповідачів по 1000грн. кожному.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступеня №122 - підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_13 в особі законного представника ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13, в особі законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., є учнем Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступеню №122.
11.03.2004р. під час шкільних занять на уроці, він отримав травму, в наслідок падіння йому на голову шкільної дошки у класі, у зв'язку із чим він знаходився на стаціонарному лікуванні в 11-й міськлікарні з 16.03.2004р. по 19.03.2004р. з діагнозом «цефалгический синдром вследствии ушиба мягких тканей головы», після виписки рекомендовано спостереження у лікаря-невролога за місцем проживання та продовження лікування на протязі 10 днів медичними препаратами.
08.04.2005р. ОСОБА_13, під час уроку був відправлений вчителем до медичного пункту і під час руху до медпункту, він зачепив двері, які були зняті з навісів та стояли біля стіни і які впали йому на голову, в результаті чого ОСОБА_13 отримав струс головного мозку і з 08.04.2005р. по 13.04.2005р. знаходився на лікуванні та обстеженні в міській лікарні №2 з діагнозом «струс головного мозку, забиття м'яких тканин головного мозку», після виписки рекомендовано спостереження у лікаря-невролога за місцем проживання та продовження лікування на протязі 1 місяця медичними препаратами.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції, як вважає колегія суддів, правильно встановив, що в результаті нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_13 11.03.2004р. та 08.04.2005р. під час шкільних навчань, внаслідок чого він отримав ушкодження здоров'я, йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у фізичному болю, стражданнях, перебуванні у лікарнях, відриву від звичних занять, обґрунтовано пославшись на ст. 23 ЦК України, яка встановлює, яку форму може набувати моральна шкода та в яких випадках вона може бути заподіяна особі.
Посилання в апеляційній скарзі Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступеня №122 на те, що факт заподіяння моральної шкоди ОСОБА_13 з боку КЗШ №122 не доведений, спростовується матеріалами справи, висновками суду, відповідно до ст.22 Закону України «Про загальну середню освіту», ст. 26, 51 Закону України «Про освіту».
Але, при частковому задоволенні позову про стягнення 3000грн. у відшкодування моральної шкоди з КЗШ №122, Відділу освіти виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу, Управління освіти і науки виконавчого комітету Криворізької міської ради суд не встановив причинного зв'язку між діями (бездіяльностю) Відділу освіти виконавчого комітету Саксаганської районної ради у м. Кривому Розі та Управління освіти і науки виконавчого комітету Криворізької міської ради та заподіяння ними моральної шкоди ОСОБА_13, а також їх вини у спричиненні йому моральної шкоди. Доказів відповідно до ст.10 ЦПК України, завдання ними моральної шкоди ОСОБА_13, позивач не надав, тому, на думку колегії, суд правильно вирішив питання про стягнення моральної шкоди завданої ОСОБА_13 та витрат по справі на користь його законного представника с КЗШ №122, яка має статус юридичної особи, але необгрунтовано прийшов до висновку про солідарне стягнення
моральної шкоди також і з Відділу освіти виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради Кривого Рогу та Управління освіти та науки виконавчого комітету Криворізької міської ради і в цій частині рішення суду підлягає скасуванню згідно п.2 ч.1 ст. 309 ЦПК України і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в позові про відшкодування солідарно моральної шкоди з Відділу освіти виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради Кривого Рогу та Управління освіти та науки виконавчого комітету Криворізької міської ради та про задоволення позовних вимог до Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступеня №122 про відшкодування моральної шкоди завданої ОСОБА_13 на користь його законного представника ОСОБА_2 3000грн. та витрат по справі.
Посилання в апеляційній скарзі відповідача, а також позивача та їх представника на те, що при вирішенні справи суд недостатньо обґрунтував розмір моральної шкоди збільшив його, як посилається відповідач, і несправедливо занизив суму відшкодування моральної шкоди, як посилається позивачі та їх представник безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Вирішуючи позовні вимоги родичів ОСОБА_13 щодо відшкодування їм моральної шкоди, суд обґрунтовано, відповідно до вимог ст.23 ЦК України та п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відмовив їм в позові і тому доводи позивачів в апеляційній скарзі на те, що суд помилково не застосував п.2 ч.2 ст.23 ЦК України безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Інші доводи позивачів та їх представника, та доводи відповідача, викладені в їх апеляційних скаргах, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.2 ч.1 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступеня №122 -задовольнити частково.
Скасувати рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2006 року в частині відшкодування моральної шкоди та витрат.
Ухвалити в цій частині нове рішення : Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №122 у відшкодування моральної шкоди завданої ОСОБА_13 на користь його законного представника - ОСОБА_2 - 3000грн. (три тисячі грн.).
Стягнути з Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №122 на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 114,10грн.
Стягнути з Криворізької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №122 на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на сплату державного мита в сумі 6,99грн.
В решті позову відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_13 в особі законного представника ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13, в особі законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_5 -відхилити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.