Уманський міськрайонний суд Черкаської області  

20300, м. Умань Черкаської області,

вул. Садова, 5, тел. 8 (04744) 3-57-77, факс 3-73-70

e-mail: inbox@um.ck.court.gov.ua

Справа №705/4489/18

                                                               2-а/705/188/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

25.10.2018               Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваль А.Б. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувають матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Підставою звернення до суду з вказаним позовом стало те, що 11 жовтня 2018 року постановою головного державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на позивача ОСОБА_1 накладено штраф на користь держави у розмірі 1700 гривень. Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

24.10.2018 року на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій просить суд заборонити Уманському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області вчиняти будь-які дії по виконавчому листу № 22-ц/793/1405/15 до розгляду справи по суті, яку обґрунтовує державний виконавець Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 на 29.10.2018 року повторно призначила до виконання рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2015 року, при тому, що воно виконано. У зв’язку з поданням нею до суду адміністративного позову про скасування постанови державного виконавця, виникла потреба у забезпеченні позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку  обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне  виконання  судового  рішення  в  разі задоволення позову; імовірності утруднення  виконання  або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб,  що не є учасниками даного судового процесу.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у вказаному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви,  з яких він  дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або  для їх відновлення  необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів чи необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, як підстава для забезпечення адміністративного позову, полягає в тому, що на момент подання такого позову у позивача наявні обґрунтовані підстави, підтверджені належними та допустимими доказами, вважати можливим настання юридичних фактів, які призведуть до порушення його прав та законних інтересів.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення адміністративного позову з вказаних підстав, суд повинен оцінити обґрунтованість доводів позивача та дослідити: наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову та предметом позову; ймовірність порушення або ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову; відсутність порушення прав, свобод та інтересів третіх осіб у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Дослідивши матеріали заяви, суд встановив, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову зазначено, що невжиття заходів із забезпечення позову може призвести до порушення прав позивача, оскільки рішення суду, у зв’язку із виконанням якого на позивача накладено штраф і державним виконавцем призначено повторний розгляд цього питання, давно виконано.

Статтею 153 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Позивач просить суд заборонити державному виконавцю вчиняти будь-які дії по виконавчому листу № 22-ц/793/1405/15.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, повно та всебічно надавши їм оцінку суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Такий вид забезпечення позову відповідає і є співмірним заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаний з предметом спору, необхідний і достатній для забезпечення виконання судового рішення.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову задоволити.

Заборонити Уманському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області вчиняти будь-які дії по виконавчому листу № 22-ц/793/1405/15 до розгляду справи по суті.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції  набирає законної сили в порядку,  визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

       Суддя                                                                        А.Б. Коваль