20.06.2011

Спарва № 2-632/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2011 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Крамаренко Т.В..

при секретарі - Наумкіній І.М.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою та вселення, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою та вселення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на праві власності їй належить 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Відповідачеві належить 1/2 інша частина вказаної квартири.

Посилаючись на те, що відповідач перешкоджає їй у користуванні квартирою, що знаходиться у спільній частковій власності, просила вселити її до квартири та встановити порядок користування, виділивши їй житлову кімнату - 10,4 кв.м., житлову кімнату 12,2 кв.м, обладнану лоджією. У користування ОСОБА_4 виділити житлову кімнату - 19,4 кв.м, обладнану лоджією. Коридор - 11,1 кв.м. кухню -7,5кв.м., вбиральню -1,2 кв.м., ванну кімнату 2.5 к.м., вбудовану шафу - 1,7 кв.м. залишити у спільному користуванні.

У судове засіданні позивачка не з'явилася про місце й час розгляду справи повідомлена належним чином у попередніх судових засіданнях позов підтримувала, пояснивши, що в саме цих кімнатах, які просить виділити їй в користування знаходяться її речі та речі матері, відповідач ніколи не користування цими кімнатами. Представник у судовому засіданні позов підтримала та просила про його задоволення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце й час судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив у попередніх судових засіданнях позов не визнав його представник також проти позову заперечував.

Вислухавши пояснення сторін їх представників, допитавши свідків та дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі договору дарування від 10.07.2009р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу за р.№523, ОСОБА_3 належить ‘А частка у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2.

ОСОБА_4 належить на праві приватної спільної часткової власності 1/2 частина вказаної квартири згідно свідоцтва про право власності на житло від 23.11.2001р. за №3342-р., зареєстрованому в ММБТІ за р.№16390 від 01.03.2002р.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 (з подальшими змінами), квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Згідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається з копії технічного паспорту, спірна квартира складається з 3-х кімнат

житловою площею 42,0кв.м.. в тому числі, житлова кімната -19.4кв.м.. житлова кімната - 10,4 кв.м., кімната - 12,2 кв.м., кухня - 7,5 кв.м., ванна кімната - 2,5 кв.м.. вбиральня - 1,2 кв.м.. коридору 11,1. вбудованої шафи - 1,7 кв.м., обладнана лоджіями.

Судом встановлено, що сторони не можуть дійти згоди, щодо користування вказаної квартирою, постійно виникають сварки та суперечки, про що свідчить відмовний матеріал в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_3 від 11.03.2010р..

У теперішній час позивачка не має можливості користуватися квартирою, оскільки ключі знаходяться у відповідача і в добровільному порядку він не бажає їх передати ОСОБА_3 тим самим чинить перешкоди у користуванні.

Враховуючи викладене суд вважає, що вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При встановленні порядку користування квартирою суд враховує, те, що відповідач займає кімнату площею 19,4 кв.м, обладнану лоджією та за свій рахунок засклив. Іншого порядку користування не запропонував.

Таким чином, суд вважає за можливе встановити порядок користування квартирою за варіантом запропонованому позивачкою.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судовий збір у розмірі 8,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 12, 30, 60, 88, 212-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Вселити ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_3 .

Встановити порядок користування квартирою №112 в будинку №34-Б по вул. Миколаївська в м. Миколаєві виділивши у користування ОСОБА_3 житлову кімнату площею - 10,4 кв.м., житлову кімнату площею - 12,2 кв.м , обладнану лоджією.

У користування ОСОБА_4 виділити житлову кімнату площею 19,4 кв.м., обладнану лоджією.

У спільному користуванні залишити коридор -11,1 кв.м.. кухню - 7.5кв.м., вбиральню - 1.2 кв.м., ванну кімнату - 2.5 к.м., вбудовану шафу -1,7 кв.м..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 8,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37грн., а всього 45 (сорок п'ять) гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: