Справа № 2-15

                                                                                                                                                                            2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 січня 2010 року        Теплицький районний суд Вінницької області

          в складі : головуючої  -  судді Задорожної Л.І.,

                           секретаря  -  Сторожук О.М.,

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Теплик цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

установив :

                   В грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 4 500 грн. боргу, посилаючись на те, що відповідач в серпні 2009 року позичила у нього кошти, які зобов’язалась повернути до 02 грудня 2009 року, однак, зобов’язання свого не виконала.

                   В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги. Пояснив, що в серпні 2009 року  між ним та відповідачкою було укладено договір позики, згідно якого він передав ОСОБА_2 кошти, які та зобов’язалася повернути  до 02 грудня 2009 року. Відповідач не виконала умов договору позики, під різними причинами відтягує строк повернення боргу. Просить стягнути з відповідача 4 500 грн. боргу та судові витрати, які складаються з 51 грн. судового збору, 120 грн. витрат на забезпечення розгляду справи та 500 грн. за правову допомогу.

                   Відповідач ОСОБА_2 позов визнала. Пояснила, що борг вчасно не повернула, так як у неї склались важкі сімейні обставини через хворобу малолітньої доньки, на лікування якої пішли значні кошти.

                 Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову

                   Судом встановлено, що в  серпні 2009 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму 4 500 грн., що підтверджується письмовою розпискою відповідача.

                   В письмовій розписці відповідача ОСОБА_2 вказано, що  до 02 грудня 2009 року вона зобов’язується повернути позику в розмірі 4 500 грн..

                   Правовідносини між сторонами регулюються ч.1 ст.1049 ЦК України, яка передбачає, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

                   У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

  Відповідно до ст. 525 ЦК України –одностороння відмова від виконання зобов’язань  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; ст. 526 ЦК України – зобов’язання  має виконуватись  належним чином відповідно до вимог договору та вимог цього Кодексу; ст. 530 ЦК України – якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то  воно підлягає виконанню у цей строк.

                   Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, оглянувши представлені суду документи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

                 Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

                  Судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача.

                  Щодо вимог позивача про стягнення на його користь витрат за отриману правову допомогу в розмірі 500 гривень, які він поніс відповідно до договору від 01 грудня 2009 року, суд виходить з вимог   Постанови   КМ України від 27 квітня 2006 р. N 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, відповідно до якої граничний розмір компенсації у цивільній справі у випадку якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи, тому на користь позивача необхідно стягнути 744 грн. х 40% х 1 год. = 297 грн. 60 коп., де 744 грн. – розмір мінімальної заробітної плати, 1 год. – тривалість вивчення та складання документів для звернення до суду особою, яка надає правову допомогу.

                   Керуючись ст.ст.525,526,625,1046,1049,1050 ЦК України, ст.ст.   3,10,15,60,88,174,209,213,215    ЦПК України, суд –

вирішив :

                   Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2(зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3), ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 4 500 грн.(чотири тисячі п’ятсот гривень) боргу та судові витрати в розмірі 468 грн. 60 коп..

                  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано.

                                               СУДДЯ