Ухвала

16 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 545/1197/15-ц

провадження № 61-45009 ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 26 березня 2018 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду 28 вересня 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року та постанову Апеляційного суду Полтавської областівід 26 березня 2018 року з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України.

У клопотанні, доданому до касаційної скарги, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови Апеляційного суду Полтавської областівід 26 березня 2018 року отримав 21 вересня 2018 року листом від адвоката сина, у якому зазначено про неможливість надання правових послуг за станом здоров'я.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Повний текст постанови Апеляційного суду Полтавської області від 26 березня 2018 року складено того ж дня, оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30 березня 2018 року, а касаційну скаргу на вказане судове рішення подано 28 вересня 2018 року, тобто після спливу більше ніж шість місяців з дня складення повного тексту указаного судового рішення.

Отже, наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що об'єктивно унеможливили дотримання строків на подачу касаційної скарги, передбачених ЦПК України. Крім того,заявник не надав будь-яких належних та допустимих доказів щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху, оскільки підстави пропуску строку на касаційне оскарження, наведені заявником у клопотанні, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху ОСОБА_1 має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою, в якій навести інші підстави для поновлення строку.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду касаційним судом, оскільки у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта ОСОБА_1, адресу електронної пошти, за наявності.

За таких обставин, відповідно до вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати касаційну скаргу (у новій редакції), копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у меншому розмірі ніж передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Враховуючи, що розмір оспорюваної суми за позовом банку становить 91 144,15 доларів США заборгованості за кредитним договором, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 7 308,00 грн (3 654,00 грн * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: 31219207026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

Разом з тим, до касаційної скарги заявник додав клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги до 1 288,73 грн, яке мотивував тим, що не має можливості сплатити судовий збір в повному обсязі, оскільки перебуває у важкому матеріальному становищі; розмір судового збору перевищує 5 % розміру його доходу за минулий рік, що підтверджується довідкою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 19 квітня 2018 року.

Дослідивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Перевіривши наведені у клопотанні доводи, а також ураховуючи те, що ОСОБА_1частково сплатив судовий збір у розмірі 1 288,73 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги до 50 % від суми судового збору, встановленого законом, тобто до 3 654,00 грн.

Вказане узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За таких обставин, клопотання слід задовольнити частково, зменшити розмір судового збору до 3 654,00 грн. Оскільки заявником сплачено 1 288,73 грн (квитанція № 0.0.1146004041.1 від 28 вересня 2018 року), тому необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 365,27 грн.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 136, 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року та постанови Апеляційного суду Полтавської областівід 26 березня 2018 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними.

Клопотання ОСОБА_1про зменшення розміру судового збору задовольнити частково, зменшити розмір судового збору до 3 654,00 грн.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року та постанову Апеляційного суду Полтавської областівід 26 березня 2018 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 19 листопада 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь