Справа № 2-а-849/09                              

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 вересня 2009 року     Бородянський районний суд

Київської області в складі : головуючого  – судді Унятицького Д.Є.,                                                  

розглянувши у письмову провадженні в залі суду в смт. Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації, філії "Бородянське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" про зобов'язання виплатити недоотримані суми щомісячної доплати,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він працює в ДП "Київське обласне дорожнє управління" філія "Бородянське районне дорожнє управління", що розташоване в зоні посиленого радіологічного контролю, тому відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щомісячну доплату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, проте з 1998 року по 2008 рік вказані доплати філією "Бородянське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" йому нараховувались в значно меншому розмірі, ніж передбачено вказаним Законом.

Тому просив визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті йому щомісячної доплати згідно ст.39 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними; зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплатити на його користь недоотриману суму щомісячної грошової доплати за період 1998-2008 роки у розмірі 28 408,06 грн.

Позивач надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації в судове засідання свого представника не направило, до суду надіслало лист, просило слухати справу без участі його представника, заперечує проти позову, зазначає, що доплата за роботу на територіях зон радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться за місце роботи громадян підприємствами та організаціями. До того ж позивачем пропущено річний строк звернення до суду з позовом.

Філія "Бородянське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" в судове засідання свого представника не направила, надіслала до суду лист, просила слухати справу без участі його представника. Позовні вимоги визнає.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 122 КАС України суд ухвалює рішення в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачу відповідно до копій довідок філії "Бородянське райДУ" (а.с.13-14) як працюючому в зоні посиленого радіологічного контролю з квітня 1998 року по грудень 2008 року проводилась доплата відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з суми 5 гривень 20 копійок, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 20 квітня 2007 року.

З 20 червня 1996 року, відповідно до частини 2 статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено, що громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю  провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Одночасно слід зазначити, що з 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України" (на відповідний рік). Положення Законів України "Про Державний бюджет України" не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У 2007 році дія абзацу четвертого частини першої статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, була зупинена, відповідно до Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 вказані зміни до Закону були визнані неконституційними, тобто такими, які не відповідають Конституції України.

У 2008 році частину першу та другу статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.

Однак вищезазначені зміни до Закону рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.

Відповідно до "Положення про порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", затвердженого наказом Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства фінансів України від 2 грудня 1994 р. N 184/121 "Порядку зарахування збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення і використання його коштів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №396 від 30 березня 1998 року, "Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 20 червня 2000 року, Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 20 вересня 2005 року № 936 доплати проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями, в даному випадку, нарахування та виплату щомісячних доплат своїм працівникам, в тому числі позивачу, здійснювала філія "Бородянське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління".

Таким чином з урахуванням вимог ст.39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач з квітня 1998 року по 31 грудня 2006 року, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року мав право на щомісячну грошову доплату за роботу, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент здійснення виплати.

Однак відповідно до ст.ст. 71,75 Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року загальний строк для захисту прав за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Відповідно до вимог ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк і згідно ст. 100 вказаного Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи, що позовна заява подана до суду 9 червня 2009 року, позовні вимоги щодо зобов'язання перерахувати та виплатити щомісячну доплату по 8 червня 2008 року необхідно залишити без задоволення.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи частково позовні вимоги, зобов'язати філію "Бородянське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" здійснити перерахунок та, з урахуванням виплачених сум, виплатити позивачу як працюючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, недоотримані суми щомісячної грошової доплати за період з 9 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

На підставі ст.94 КАС України з відповідача в дохід місцевого бюджету необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, ст.ст.71,75 ЦК УРСР в ред. 1963 року, ст.ст. 9,11,71,86,99,100,122,159-163 КАС  України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації, філії "Бородянське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" про зобов'язання виплатити недоотримані суми щомісячної доплати задовольнити частково.

Визнати дії філії "Бородянське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати згідно ст.39 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.

Зобов'язати філію "Бородянське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" провести ОСОБА_1 перерахунок та, з урахуванням виплачених сум, виплатити щомісячну грошову доплату за роботу у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 9 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з філії "Бородянське районне дорожнє управління" ДП "Київське обласне дорожнє управління" в дохід місцевого бюджету судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області.

ОСОБА_2Унятицький

Ў