Справа № 2-а-1122/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючого – судді Унятицького Д.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в смт. Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА, Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі про зобов'язання виплатити недоотримані суми щомісячної доплати,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2009 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона пенсіонер та постійно проживає в смт. Бородянка, яке розташоване в зоні посиленого радіологічного контролю, і відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має право на щомісячну доплату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, проте з 1996 року вказані доплати їй нараховувались в значно меншому розмірі, ніж передбачено вказаним Законом.
Тому просила визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА щодо відмови у виплаті їй щомісячної доплати згідно ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними; зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплатити на її користь недоотриману суму щомісячної грошової доплати за період 1996-2008 роки у розмірі 29 843,30 грн.
Позивачка надіслала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації надіслало заяву про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги не визнає.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі в судове засідання свого представника не направило, до суду надіслало лист про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги не визнає, вважає, що позивачці правомірно, згідно з діючим законодавством були нараховані та виплачені суми щомісячної доплати. До того ж, позивачкою пропущено річний строк для звернення до суду.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 122 КАС України суд ухвалює рішення в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачці відповідно до копії довідки УПФ України у Бородянському районі (а.с.9) як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 1 січня 1996 року по 31 грудня 2008 року проводилась доплата відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з суми 5 гривень 20 копійок, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 20 квітня 2007 року.
З 20 червня 1996 року, відповідно до частини 2 статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено, що непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Одночасно слід зазначити, що з 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України" (на відповідний рік). Положення Законів України "Про Державний бюджет України" не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У 2007 році дія абзацу четвертого частини першої статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, була зупинена, відповідно до Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 вказані зміни до Закону були визнані неконституційними, тобто такими, які не відповідають Конституції України.
У 2008 році частину першу та другу статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють та проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.
Однак вищезазначені зміни до Закону рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.
Відповідно до "Положення про порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", затвердженого наказом Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства фінансів України від 2 грудня 1994 р. N 184/121 "Порядку зарахування збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення і використання його коштів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №396 від 30 березня 1998 року, "Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 20 червня 2000 року непрацюючим пенсіонерам щомісячні доплати провадяться органами, які виплачують пенсію, в даному випадку, це здійснювало Управління ПФУ в Бородянському районі.
Таким чином з урахуванням вимог ст.39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачка як непрацююча пенсіонерка з 1 січня 1996 року по 31 грудня 2006 року, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року мала право на щомісячну грошову доплату за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент здійснення виплати.
Однак відповідно до ст.ст. 71,75 Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року загальний строк для захисту прав за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін. Відповідно до вимог ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк і згідно ст. 100 вказаного Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи, що позивачка звернулася з позовом до суду 12 серпня 2009 року, та клопотання відповідача, позовні вимоги щодо зобов'язання перерахувати та виплатити щомісячну грошову доплату по 11 серпня 2008 року необхідно залишити без задоволення.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи частково позовні вимоги, зобов'язати Управління ПФУ у Бородянському районі здійснити перерахунок та, з урахуванням виплачених сум, виплатити позивачці як непрацюючій пенсіонерці та проживаючій в зоні посиленого радіоекологічного контролю, недоотримані суми щомісячної грошової доплати за період з 12 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Керуючись ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, ст.ст.71,75 ЦК УРСР в ред. 1963 року, ст.ст. 9,11,71,86,99,100,122,159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА, Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі про зобов'язання виплатити недоотримані суми щомісячної доплати задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щомісячної грошової доплати як непрацюючій пенсіонерці, проживаючій на території радіоактивного забруднення, згідно ст.39 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та, з урахуванням виплачених сум, виплатити щомісячну грошову доплату як непрацюючій пенсіонерці, проживаючій на території радіоактивного забруднення за період з 12 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
В іншій частині позову відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області.
ОСОБА_2Унятицький