ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
УХВАЛА
08.08.06 Справа № 9/530н-ад
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Державного підприємства «Свердловантрацит», м. Свердловськ Луганської області
до Державної податкової інспекції у м. Свердловську
про визнання нечинним рішення
в присутності представників:
від позивача –Портнова О.В., гол.економіст, дов. № 14-27д від 05.01.05, Гейко І.Х., гол.бухгалтер, дов. № 14-148д від 10.02.06, Степаненко О.А., нач.юрид.відділу, дов. № 14-146д від 10.02.06,
від відповідача –Баранова С.О., в.о. нач.юрид.відділу, дов. № 7 від 05.06.06.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про визнання нечинним рішення № 000088 від 14.07.06р.ДПІ у м. Свердловську про застосування адміністративного арешту активів платника податків, як таке, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.
Відзивом на позовну заяву від 03.08.06р. № 12772/10 відповідач, ДПІ у м. Свердловську, просить у задоволенні позову відмовити, виклавши таке.
1. Предметом цієї справи є рішення про застосування адміністративного арешту активів позивача, яке було прийняте з огляду на норми чинного законодавства, зокрема:
* Відповідно до пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі –Закон 2181) адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу;
* Підпунктом «е»9.1.2 цієї статті передбачено, що арешт активів може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з обставин, у т.ч. коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.
Активами платника податків за змістом п. 1.7 ст. 1 Закону 2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
2. Відповідно до пп. «е»9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону 2181 обставиною для застосування арешту активів є наявність податкового боргу у платника податків при здійсненні ним дій з переведення активів за межі України. Цією нормою не встановлюється мета переведення, а саме приховування або передача третім особам.
3. Щодо доводу позивача про повторне накладання адмінарешту за підставами накладання попередніх адміністративних арештів.
Для здійснення кожної експортно-імпортної операції позивачем було укладено окремі контракти з різними контрагентами. У зв’язку з цим підставою для прийняття рішення від 14.07.06р. № 000088 про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку по цій справі стали: наявність податкового боргу у позивача під час здійснення переведення активів за межі України на підставі укладеного контракту № 2006/60 від 18.05.06р. з ТОВ «ПСП»«Дорпромсервіс»РГООИ «Ніка».
Щодо прийняття інших рішень –при прийнятті рішення податкового органу № 000086 від 16.06.06р., відповідач вважає підставою для його винесення наявність податкового боргу у позивача під час здійснення переведення активів за межі України на підставі укладеного контракту № 172 від 29.12.06р. з «Юнікрест ЛЛС»; при прийнятті рішення № 000087 від 26.06.06р. підставою стала наявність податкового боргу у позивача під час здійснення переведення активів за межі України на підставі укладеного контракту № 270519276/06-2661 від 10.03.06р. з іншим контрагентом.
4. Позивач посилається на пп. 8.6.2 п. 8.6 ст. 8 Закону 2181 щодо його права здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, однак відповідач наполягає на тому, що відповідно до пп. 9.1.2 «е»п. 9.1 ст. 9 Закону 2181 арешт активів може може бути застосовано незалежно від того, підлягає операція платника податків з активами узгодженою з податковим органом чи вона не обов’язкова.
5. Щодо доводу позивача стосовно того, що він здійснював продаж товарів, а не переведення активів за межі України, їх приховування або передачу іншим особам відповідач зазначає, що активами платника податків за змістом п. 1.7 ст. 1 Закону 2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Крім того, рішення, що оскаржується, діяло в межах строку, передбаченого пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону 2181 (96 годин).
Особи, які беруть участь у справі, сторони за адміністративною справою користуються правами та несуть обов’язки відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України.
Керуючись ст.ст. 121, 160, 165 КАС України, суд
у х в а л и в:
1. Закінчити підготовче провадження по справі № 9/530н-ад.
2. Призначити справу до судового розгляду на 22.08.06р. у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3а, кабінет № 335 о 10 год. 20 хв.
Суддя А.Г. Ворожцов