Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2007 р. Справа № 7/232-06 (501-7/5)
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді І. С. Карбань, судді Л. М. Бабакової, судді І. А. Шутенко,
при секретарі –Міраков Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача – Охріменко Н.Я. за довіреністю № 47-0/9/10-С від 10.01.07р.,
відповідача – не прибув,
третьої особи - Шишова С.В. за довіреністю № 1 від 22.01.07р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1739С/2-4) Сумської МДПІ на рішення господарського суду Сумської області від 16.04.2007 року по справі № 7/232-06 (501-7/5)
за позовом Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Суми
до Державного підприємства «Хлібна база № 82», Сумська область, Білопільський район, третя особа - Білопільське відділення Державного казначейства у Сумській області,
про стягнення 69068 грн. 54 коп., -
встановила:
Сумська МДПІ подала позовну заяву, в якій просила стягнути з ДП «Хлібна база № 82»за рахунок активів в доход Державного бюджету України заборгованість по простроченій бюджетній позиці в сумі 69068,54 грн. Також позивач подав доповнення до позовної заяви, в якому вважав лист № 602 від 22.09.2004р. таким, що відповідає вимогам оформлення ділової документації.
Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Рижков М.Б.) від 16.04.2007р. по справі № 7/232-06 (501-7/5) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішення суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду Сумської області від 16.04.2007р. по справі № 7/232-06 (501-7/5) та задовольнити позовні вимоги Сумської МДПІ, посилаючись на порушення норм чинного законодавства. В обґрунтування своїх доводів апелянт вказував, що листування між відповідачем та Відділенням Держказначейства у Білопільському районі свідчить про те, що відповідач визнає свою заборгованість по бюджетній позичці, наданій під державний контракт 1995 р. в сумі 69068,54 грн.
Апелянт стверджував, що посилання відповідача на те, що лист підписаний особою, яка некомпетентна у відповідному питанні не може братися судом до уваги, оскільки, даний лист відповідає вимогам оформлення ділової документації, а саме: лист написаний на фірмовому бланку; має всі необхідні реквізити відповідача (відправника листа); має вихідний номер; має посилання на номер та дату листа органу Державного казначейства; зазначено адресат кому направляється лист; має зазначення посади, підпис, прізвище та ініціали. На думку апелянта вказаний лист був логічним продовженням послідовної позиції відповідача щодо визнання ним боргу.
Третя особа, подала відзив в якому просила скасувати рішення господарського суду Сумської області від 16.04.2007р. по справі № 7/232-06 (501-7/5) та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Сумської МДПІ, посилаючись на порушення норм чинного законодавства. Третя особа вказувала, що право на позов у Сумської МДПІ виникло тільки після документальної перевірки відповідача, яка і була проведена Управлінням Держказначейства у Білопільському району у строк з 21-28.05.2003р. про, що був складений відповідний акт про наслідки перевірки погашення заборгованості по бюджетних позичках від 28.05.2003р., але відповідач відмовився підписувати акт. У зв’язку з чим Управління Держказначейства у Білопільському району було змушено зареєструвати цей акт у вхідній кореспонденції відповідача (№114 від 28.05.2003 р.), надати один примірник акту під особистий підпис в.о. директора підприємства Великодному В.М. та чекати офіційної відповіді. Листом за № 2-13/836 від 12.08.2003 р. (додається) Управління Держказначейства у Білопільському районі звернуло увагу на недотримання Відповідачем термінів проходження ділової документації, але відповіді не було отримано. Листом за № 2-13/864 від 19.08.2003 р. відповідачу було доведено про існуючу можливість реструктуризувати заборгованість по бюджетній позичці 1995 р., яка залишилася за ним, а саме 69068 грн. 54 коп. Відповідно з цим листом була надана Постановою КМ України від 17.07.2003р. №1070 «Про укладення угод про реструктурування простроченої станом на 1 січня 2003 р. заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками», яка затверджувала механізм погашення боргів. Відповіді про бажання провести відповідачем урегулювання своєї заборгованості, отримано не було. Тільки на листа за № 2-13/1009 від 22.09.2003 р., де конкретно вказана дата (10.10.2003 р.) надання відповіді на цей лист, вразі ненадання якої були б застосовані відповідні санкції, була отримана відповідь (лист від 24.09.2003 р. №130) про відсутність даних в архіві відповідача щодо виникнення заборгованості по бюджетній позичці 1995 р, як позички взагалі. Але матеріали перевірки, яка проводилася в травні 2003 року, та оригінали актів прийому-передачі заборгованості по бюджетній позичці, свідчили про протилежне, а саме, що за відповідачем рахується заборгованість по бюджетній позичці 1995 р. в сумі 69068 грн. 54 коп.
Після надання Управлінням Держказначейства у Білопільському районі копій підтвердних документів, відповідач у своєму листі від 05.11.2003 р. за № 184 (додається), який відповідно підписаний директором Великодним В.М. та в.о. головного бухгалтера Чемановою В.В., визнав заборгованість у сумі 69068,54 грн. та зосереджував увагу на те, що на підприємстві здійснюється підготовка документів для проведення реструктуризації боргу у відповідності з постановлю КМ України від 17.07.2003 р. №1070.
Третя особа зазначала, що оскільки відповідач не скористався постановою КМ України від 17.07.2003р. № 1070, яка надавала можливість реструктуризувати заборгованість ще у 2003 р., листом Управління Держказначейства у Білопільському районі від 08.09.2004 р. №2-13/1202 доводилося до відома відповідача про можливість урегулювання заборгованості у відповідності до постанови КМ України від 10.08.2004 р. №1030 «Про укладення угод про реструктурування простроченої станом на 01.01.2004 р. заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками", а також про відповідні санкції в разі відсутності офіційної письмової відповіді та зволіканні в проведенні процедури реструктуризації. Листом від 22.09.2004 р. за № 602, відповідач підтвердив свою заборгованість по бюджетній позичці 1995 р. в сумі 69068 грн. 54 коп., просив не застосовувати ніяких санкцій і зосереджував увагу на те, що займається питанням її урегулювання.
Третя особа стверджувала, що посилання відповідача у відзиві на позов на те, що даний лист від 22.09.2004 р. за № 602 підписаний некомпетентною особою, яка не мала на це повноважень є безпідставним, оскільки даний лист відповідає всім вимогам оформлення ділової документації.
Листом від 17.05.2007 р. за №279, відповідач звернувся до Управління Держказначейства у Білопільському районі про відзив вказаного листа як такого, що немає юридичної сили. Таким чином, застосовуючи норму ст. 261 ЦК України, третя особа вважала, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а саме: з 20.06.2005 р., коли сплив термін надання відповідачем Управлінню Держказначейства у Білопільському районі одного примірника акту звірки на підтвердження заборгованості по бюджетній позичці 1995 р. Отже на думку третьої особи перебіг позовної давності слід обліковувати не з 22.09.2004 р., коли відповідач у формі листа підтвердив свою заборгованість, а з 20.06.2005 р., коли сплив термін надання Відповідачем акту звірки, виходячи з чого Управління Держказначейства у Білопільському районі дізналося про порушення своїх прав в можливості повернути заборгованість за бюджетною позичкою 1995 р. до Державного бюджету України.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзив не надав, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. Про причини неприбуття представник відповідача в судове засідання суд не повідомили. Враховуючи, що неприбуття представника відповідача у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегією суддів встановлено, що Державне підприємство «Хлібна база № 82»засновано на загальнодержавній формі власності, зареєстроване Білопільською районною державною адміністрацією 20.05.20002р. за №193.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»органи державної податкової служби України визнані органами стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.
26.05.2003р. на підставі п.13.2 Порядку надання і повернення бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995 р. на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур, затвердженого наказом Мінфіну, Мінекономіки, та Мінсільгосппроду України від 12.07.1995 р. №№119/109/193 Білопільське відділення Державного казначейства у Сумській області провело документальну перевірку Державного підприємства «Хлібна база № 82», за результатами якої виявлено, що заборгованість за бюджетною позичкою, наданою ДП «Хлібна база № 82»станом на 26.05.2003р. складала 69068,54грн., що підтверджується актом про наслідки перевірки погашення заборгованості по бюджетних позичках від 26.05.2003р.
Білопільське відділення Державного казначейства у Сумській області надало Сумській МДПІ інформацію та відповідні копії документів про стан простроченої заборгованості Державного підприємства «Хлібна база № 82»перед Державним бюджетом України за бюджетними позичками та фінансовими допомогами.
Відповідно до поданих документів Білопільським відділенням Державного казначейства у Сумській області заборгованість Державного підприємства «Хлібна база № 82»до Державного бюджету України за бюджетною позичкою, яка надавалась в 1999 р. у вигляді фінансової допомоги, складає 69068,54 грн. Дана заборгованість утворилася в результаті неповернення підприємством бюджетної позички, яка надавалася відповідно до умов Порядку надання і повернення бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур, затвердженого наказом Мінфіну, Мінекономіки, та Мінсільгосппроду України від 12.07.1995 р. №№119/109/193.
Згідно з п. 8.1 вищевказаного Порядку ДП «Хлібна база № 82»отримало бюджетну позичку від ДП ДАК «Хліб України»Кролевецький КХП в сумі 75368,54 грн., що підтверджується актом № 1 передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, який підписано та скріплено печатками усіма зацікавленими сторонами. Відповідно до акту передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці ДП «Хлібна база № 82»передало бюджетну позичку ВАТ «Тростянецький КХП»в сумі 6300 грн., підтверджується актом передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, який підписано та скріплено печатками усіма зацікавленими сторонами (а.с. 7). Таким чином, матеріали справи свідчать, що станом на 26.05.2003р. відповідач мав заборгованість по бюджетній позичці в сумі 69068, 54 грн.
Апелянт вважав, що відповідач у відповіді (лист № 602 від 22.09.2004р.) на вимогу начальника відділення Держказначейства у Білопільському районі за № 2-13/1202 від 08.09.2004р. визнав, що станом на 22.09.2004р. за ДП «Хлібна база № 82»рахується заборгованість по бюджетній позичці, наданій під державний контракт в сумі 69068,54 грн., і, що з саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності (а.с. 10).
В свою чергу відповідач вказував, що позивачем було пропущено строк позовної давності, оскільки лист № 602 від 22.09.2004р. не є підставою для переривання перебігу позовної даності, так як особа, яка підписала вказаний лист не була уповноважена його підписувати.
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи встановлено, що з відповідачем не було укладено відповідного договору про надання відповідачу бюджетної позички, яка надавалась у вигляді фінансової допомоги і залишилась несплаченою у розмірі 69068,54 грн.
Якщо строк не вказаний, чи визначений моментом пред’явлення вимоги –боржнику надається пільговий семиденний термін для виконання зобов’язання від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору чи актів цивільного законодавства.
В зв’язку з чим право на позов, тобто право вимагати заборгованість по бюджетній позичці в сумі 69068,54грн. виникло з моменту надіслання на адресу відповідача Відділенням Держказначейства у Білопільському районі вимоги № 2-13/1202 від 08.09.2004р. про повернення заборгованості по бюджетній позичці 1995р. в повному обсязі, а відповідь на вимогу була отримана Відділенням державного казначейства у Білопільському районі 23.09.2004р. за вх. № 1272 (а.с. 10).
Посилання відповідача на те, що лист за № 602 від 22.09.2004р. підписаний особою, яка некомпетентна у відповідному питанні є безпідставним, оскільки, даний лист відповідає вимогам оформлення ділової документації, а саме: лист написаний на фірмовому бланку; має всі необхідні реквізити відповідача ( відправника листа); має вихідний номер; має посилання на номер та дату листа органу Державного казначейства; зазначено адресат кому направляється лист; має зазначення посади, підпис, прізвище та ініціали. Отже, даний лист був логічним продовженням послідовної позиції відповідача щодо визнання ним боргу. про що свідчать попередній лист від 05.11.2003р. №184.
У зв’язку з чим вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарський суд Сумської області від 16.04.2007 р. по справі № 7/232-06 (501-7/5) прийнято при неповному дослідженні усіх матеріалів справи та з порушенням норм матеріального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 99,101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст. 105 ГПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 16.04.2007 р. по справі № 7/232-06 (501-7/5) скасувати та прийняти нове.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база № 82» (41811, Сумська область, Білопільський район, м. Ворожба, вул. Перемоги, 19, р/р 26001011160001 в ФАКБ «Надра»РУ «Слобожанщина», МФО 337535, код ЄДРПОУ 14016246) в доход Державного бюджету України ( р/р 31230451600037 УДК у Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 23635149) 69068, 54 грн. заборгованості по простроченій бюджетній позичці.
Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база № 82»(41811, Сумська область, Білопільський район, м. Ворожба, вул. Перемоги, 19, р/р 26001011160001 в ФАКБ «Надра»РУ «Слобожанщина», МФО 337535, код ЄДРПОУ 14016246) в доход Державного бюджету України 1036,02 грн. держмита в тому числі і за апеляційне оскарження.
Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база № 82»(41811, Сумська область, Білопільський район, м. Ворожба, вул. Перемоги, 19, р/р 26001011160001 в ФАКБ «Надра»РУ «Слобожанщина», МФО 337535, код ЄДРПОУ 14016246) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр»118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зобов’язати господарський суд Сумської області на виконання даної постанови видати відповідні накази.
Головуючий суддя І.С. Карбань.
Суддя Л.М. Бабакова.
Суддя І.А. Шутенко.