Справа № 2-19/2010р.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    25 січня 2010 року  Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого – судді БОБРОВСЬКОГО І.М.

при секретарі                             ЗАЦЕПІНІЙ І.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Южноукраїнську цивільну справу за позовом ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1  про звернення стягнення на квартиру

ВСТАНОВИВ:

    ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк»  звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення  на квартиру відповідача в зв’язку з наявністю боргу за кредитним договором. Мотивує свої вимоги тим, що 12 жовтня 2007 року  сторони уклали між собою договір  номер  NKUCG10000000677, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 100000 гривень  зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за  кредитом, з кінцевим терміном повернення 12.10.2017 року. На 06.04.2009 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в сумі – 96776.91 гривні, а саме 94050.10 гривень – заборгованість за кредитом; 2700.16 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом;26.65 гривень – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором. В зв’язку з порушенням відповідачем умов договору іпотеки від 12.10.2007 року № NKUCG10000000677 позивач просить звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу квартири з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності. А також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити відповідача, який зареєстрований і проживає у квартирі, розташованій за адресою м. Южноукраїнськ, квартира АДРЕСА_2,   зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області.

    В  судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Пояснив, що відповідач порушив умови договору, відсотки за користування кредитом, проценти та пеню, на момент подачі позову не сплатив. На день розгляду справи відповідач  має заборгованість по поточним платежам, з урахуванням змін умов кредитування від 25.12.2008 року. Про зміну умов кредитування відповідача було повідомлено листом від 09.01.2009 року. Змінюючи умови кредитування банк діяв на підставі розпорядження про зміну процентної ставки по існуючим кредитам «Іпотечне кредитування», «Авто в кредит», виданим в гривнях. Дії Банка не суперечили діючому законодавству.

    Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що заперечує проти підвищення відсоткової ставки за кредитним договором. Вважає, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору» від 12 грудня 2008 року, набрав чинності 09.01.2009 року і тому дії банку в частині зміни процентів в односторонньому порядку є нікчемними. Проте він, продовжує сумлінно виконувати умови кредитного договору від 12.10.2007 року № NKUCG10000000677. А заборгованість має місце в зв’язку з незаконними діями банку по підвищенню процентів в односторонньому порядку.  

    Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

    В судовому засіданні встановлено, що 12 жовтня 2007 року  сторони уклали між собою договір  номер № NKUCG10000000677, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 100000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за  кредитом, з кінцевим терміном повернення 12.10.2017 року.

    12 жовтня 2007 року між сторонами було укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 (п.п. 1.1-1.2 іпотечного договору).

    Згідно до п.п. 4.1-4.3 іпотечного договору у випадку порушення Кредитного договору ОСОБА_1 ПриватБанк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, тобто на  квартиру АДРЕСА_3.

    Мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив умови кредитного договору № NKUCG10000000677 від 12 жовтня 2007 року  позивач просить про задоволення позову.

    Відповідач не погоджується з діями банку по підвищенню процентів в односторонньому порядку.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що між сторонами кредитного договору виник спір за Договором який згідно до п. 7.2 Договору слід вирішувати в судовому порядку згідно з чинним законодавством.

Позивач до суду за вирішенням спору не звернувся.

За таких умов не має правового значення для вирішення позовних вимог про звернення стягнення на майно відповідача, час набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору» від 12 грудня 2008 року.

Згідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року з подальшими змінами та доповненнями, у разі   порушення   іпотекодавцем  обов'язків,  встановлених іпотечним   договором,   іпотекодержатель   має   право   вимагати дострокового  виконання  основного  зобов'язання,  а  в  разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Позивач не вимагає стягнення заборгованості за кредитним договором, а це з огляду на положення ст. 39 Закону України «Про іпотеку», унеможливлює вирішення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, в судовому засіданні сторони погодились з тим, що відповідач, виконує умови договору від 12 жовтня 2007 року без урахування змін процентної ставки.

    Згідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»   «Суд вправі відмовити у  задоволенні  позову  іпотекодержателя про  дострокове  звернення  стягнення  на  предмет  іпотеки,  якщо допущене боржником або іпотекодавцем,  якщо він  є  відмінним  від боржника,  порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав».

    За таких обставин вимоги позивача про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_3, в якій постійно проживає і є зареєстрованим відповідач, задоволенню не підлягають.

    З цих же підстав не підлягають задоволенню вимоги позивача про виселення відповідача з квартири АДРЕСА_3 та стягнення на користь позивача судових витрат.  

    Керуючись ст.ст. 8,10,11,60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    Відмовити в позові ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1  про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_3, шляхом продажу квартири з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Відмовити в позові ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1   про його виселення з квартири АДРЕСА_3.

Відмовити в позові ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1  про стягнення судових витрат.

    На рішення можуть бути подані, протягом десяти днів, заяви про апеляційне оскарження в  Южноукраїнський міський суд. Апеляційна скарга на рішення суду в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області, подається в  Южноукраїнський міський суд, протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя:                                                                                                                     І.М. Бобровський