КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2007 № 17/9
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
-позивача: Собакарьов І.В. (дов. від 04.05.05),
-відповідача: Собур А.К. (дов. від 14.12.06 № 33),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум-LTD"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.03.2007
у справі № 17/9
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ум-LTD"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левант"
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ум-LTD” (далі-позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Левант” (далі-відповідач) про визнання недійсним договору від 16.09.04 № 16/04, та зобов’язання сторін повернути одна одній все одержане ними в результаті виконання вказаного договору.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив про те, що спірний договір є змішаним, та поєднує в собі умови різних видів договорів, а саме, договору поставки (купівлі-продажу), договору підряду на проведення проектних робіт, договору про надання консультаційних послуг, про надання послуг по підключенню та введенню в експлуатацію обладнання, договору про надання послуг по навчанню персоналу. При укладенні договору від 16.09.04 № 16/04 сторонами не було дотримано вимоги чинного законодавства щодо зазначених вище договорів. З урахуванням викладеного, на думку позивача, такий договір має бути визнаний недійсним на підставі ст.ст. 215, 203 Цивільного кодексу України, ст.207 Господарського кодексу України, тому що він не відповідає вимогам закону. Також позивач стверджує про те, що відповідачем не було належним чином виконано зобов’язань за спірним договором.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.03.07 в позові відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушенням норм матеріального права, прийнявши нове рішення яким задовольнити позовні вимоги останнього.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів, викладених позивачем, вважаючи їх безпідставними, та просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін.
У доповненні до апеляційної скарги позивач, як підставу для скасування рішення місцевого суду, додатково зазначив недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд 1-ої інстанції визнав встановленими, а також порушення під час розгляду справи норм процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
16.09.04 між сторонами у справі було укладено договір № 16/04 (далі-договір), відповідно до п.1.1. якого позивач (покупець) доручив, а відповідач (продавець) взяв на себе зобов’язання поставити та передати у власність позивача комплект прального обладнання виробництва “Гірбау” (Іспанія). Також позивач зобов’язався вчасно та в повному обсязі оплатити вартість обладнання, до якої включені: проектувально-консультаційні роботи, доставка, роботи по підключенню та введенню в експлуатацію обладнання, навчання персоналу позивача.
Додатковими угодами від 08.11.04 та від 07.01.05 сторонами вносилися зміни до договору.
Розділом 2 договору встановлені обов’язки сторін. Так, зокрема, відповідач зобов’язаний:
п.2.1.1. Поставити комплект прального обладнання на умовах – м. Ялта, вул. Будівельників, 6А, та передати його у власність позивача у строк, передбачений п. 4.2. цього договору та згідно з Специфікацією (Додаток № 1), що є невід’ємною частиною цього договору;
п. 2.1.2. Після отримання заявки від позивача щодо терміну поставки (п.2.2.2. договору), отримати від виробника та у термін не довший за п’ять робочих днів сповістити позивача про заплановану дату відвантаження комплекту обладнання зі складу виробника;
п.2.1.4. За завданням позивача, розробити технологічний процес роботи об’єкту з урахуванням особливостей виробництва і мінімізації витрат позивача при експлуатації об’єкту та досягнення повної комерціалізації запланованої позивачем;
п.2.1.5. Разом із спеціалістами позивача, розробити планіровку приміщень об’єкту з урахуванням специфічних особливостей призначення приміщення та задля досягнення оптимізації процесу роботи;
п.2.1.9. Підключити та ввести комплект обладнання в експлуатацію;
п.2.1.10. Після введення в експлуатацію комплекту обладнання, провести навчання персоналу позивача роботі з обладнанням та надати рекомендації щодо організації технологічного процесу;
п.2.1.12. Прийняти на себе гарантійні зобов’язання щодо поставленого комплекту обладнання в порядку передбаченому розділом 5 цього договору.
Позивач, у відповідності до умов договору та Додаткової угоди до нього від 08.11.04, взяв на себе зобов’язання своєчасно проводити платежі та сплатити загальну суму договору (п.2.2.1); створити умови для розміщення та підключення, придбаного за цим договором, комплекту прального обладнання, згідно з рекомендаціями відповідача та виробника обладнання, а також підготувати приміщення та відповідні мережі згідно з технічними інструкціями відповідача (п.2.2.4.); прийняти комплект обладнання, як тільки він буде переданий в його розпорядження (п.2.2.5 договору).
Ціна за комплект прального обладнання, який поставляється за цим договором, у відповідності до п.3.1. договору складає 1 047 800,00 грн. в т.ч. ПДВ. Перелік обладнання, яке входить до комплекту та його вартість зазначені у Специфікації (Додаток № 1), яка є невід’ємною частиною цього договору. В ціну включена вартість обладнання, перепродажна підготовка, упаковка, транспортування, надання консультаційної допомоги та рекомендацій щодо складу комплекту обладнання, його розміщення, підготовки приміщень, а також технічної інформації щодо підготовки відповідних мереж позивача, виїзд спеціалісту відповідача на місце встановлення обладнання не більше 3-ох разів протягом періоду підготовки приміщення для надання консультацій, консультації зі спеціалістами позивача по телефону, факсу та/або Інтернетом, надання супровідної документації до обладнання російською мовою, проведення навчання персоналу та надання рекомендацій щодо організації технологічного процесу.
Виходячи із змісту п.3.2. договору оплата за договором здійснюється в п’ять етапів.
Пунктом 4.2. договору в редакції Додаткової угоди від 07.01.05 сторони погодили, що поставка комплекту обладнання здійснюється відповідачем у термін, не довший за 20 робочих днів від дня надходження суми третьої оплати на його рахунок.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов договору було здійснено позивачеві поставку комплекту обладнання на підставі накладних від 31.03.05 № 1, 04.05.05 № 2 та довіреностей серії ЯКВ № 439242 від 31.03.05, №439240 від 04.05.05 на суму 1 047 800,00 грн.
Також відповідачем були передані Технічні умови для підготовки прального обладнання марки “Girbau”. Підключення та встановлення обладнання на сервісне і гарантійне обслуговування було оформлено сторонами шляхом підписання Акту від 23.06.05. Проведення відповідачем інструктажу по роботі з промисловим пральним обладнанням та техніці безпеки з працівниками позивача підтверджується Актом від 10.06.05, іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Позивач частково виконав зобов’язання щодо опати отриманого згідно договору прального обладнання, сплативши відповідачеві 711 200 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, реєстрів проведення платежів по системі “Клієнт-Банк”, копією виписки по особовому рахунку.
Статтею 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Твердження позивача як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі про те, що спірний договір не відповідає вимогам чинного законодавства щодо його форми та змісту, оскільки містить в собі ознаки різних договорів колегія суддів вважає безпідставним з урахуванням наступного.
Так, укладений між сторонами договір № 16/04 поєднує в собі умови щодо поставки (купівлі-продажу) товару, підряду на проведення робіт та договору про надання консультаційних послуг, що не заборонено чинним законодавством України.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачем не було наведено суду конкретної норми матеріального права, якій би суперечив спірний договір. Докази, які підтверджують, що спірний договір суперечить вимогам законодавства позивачем не було надано ні суду 1-ої інстанції, ні апеляційному господарському суду.
Сторонами досягнуто згоди по всім необхідним умовам договору щодо строків поставки, терміну оплати, предмету поставки, умови щодо гарантійних зобов’язань та відповідальності сторін. Наявними в матеріалах доказами підтверджується, що зобов’язання за договором також були частково виконані сторонами.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного, є вірним висновок місцевого суду про безпідставність заявлених позовних вимог та відмову у їх задоволенні.
Твердження позивача у скарзі, що відповідачем не було виконано зобов’язань за договором щодо комплектності поставки товару колегія суддів вважає безпідставними, оскільки скаржником було підписано без зауважень накладні №№ 1, 2, за якими позивач підтвердив прийняття від відповідача обладнання згідно із Специфікацією (Додаток № 1 до договору). Посилання позивача на те, що замість поставки пральної машини PCH-45 (електропідігрів, 45кг) відповідачем була поставлена пральна машина з санітарним бар’єром ASEP-49 (електропідігрів, 49кг) колегія суддів не приймає до уваги з урахуванням того, що позивач мав право не приймати вказану пральну машину, чи звернутися до суду з відповідним позовом про зобов’язання відповідача вчинити певні дії на належне виконання умов договору, однак не зробив цього.
До того ж, підписаним сторонами Актом обстеження (щодо сервісного та гарантійного обслуговування) від 26.09.05 підтверджується те, що пральна машина ASEP-49, під час її огляду відповідачем, виконувала повний цикл прання згідно із встановленою програмою, а виявлена в ній поломка не призвела до зупинки обладнання.
Інші твердження позивача у скарзі колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони відтворюють доводи, викладені останнім у позовній заяві, уточненнях до неї, запереченнях на доповнення до відзиву від 12.03.07. Ці обставини були досліджені та правильно оцінені судом 1-ої інстанції під час розгляду справи.
З огляду на те, що висновки місцевого суду є правильними та відповідають вимогам чинного законодавства, апеляційний суд також вважає такими, що не підлягають задоволенню твердження позивача, викладені у доповненні до апеляційної скарги, щодо порушень судом 1-ої інстанції норм процесуального права, а саме ст.ст. 43, 84 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м. Києва від 26.03.07 у справі № 17/9 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ум-LTD” - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
15.06.07 (відправлено)