донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.06.2007 р.                                                                            справа №21/25

          Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2007р. у справі                        №21/25 ( суддя Матюхін В.І. ) відмовлено у задоволені позовних вимог приватного підприємства „Сименс”, м.Донецьк, до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м.Донецька, про стягнення на користь робітників приватного підприємства „Сименс” 8 395 грн. 50 коп. не виплаченої заробітної плати та 264 182 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, приватне підприємство „Сименс”, м.Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що рішення необгрунтоване, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.   

Скаржник вважає, що його підприємство не зобов’язано звітувати перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до ст. 71, 19, 67 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 13, 14, 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р.

Позивач просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м.Донецька, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.  

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Позивач, приватне підприємство „Сименс”, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м.Донецька, на користь робітників приватного підприємства „Сименс” не виплаченої заробітної плати в сумі 3 358 грн. 00 коп. та моральної шкоди в сумі 33 580 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заявою від 19.03.2007р. позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму 52 836 грн. 54 коп. та моральну шкоду в сумі 264 182 грн. 70 коп. Господарський суд Донецької області відмовив у задоволенні позову.

Позивач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду та просить суд стягнути з відповідача на користь підприємства 8 395 грн. 50 коп. та моральну шкоду в сумі 264 182 грн. 70 коп.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що провадження по справі №21/25 підлягає припиненню з  наступних підстав.

Відповідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють  підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, які справи підвідомчі господарським судам.

У зв’язку з набранням чинності Кодексом адміністративного судочинства України з 01.09.2005р. до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).

Відповідно до приписів статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Виходячи з положень п.п. 1, 7, 9 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

Вирішення спору фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відповідно до п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України віднесено до компетенції адміністративного суду.

У відповідності до п. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, в яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки, підсудні окружним адміністративним судам.

Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України: це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим держаним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

У відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фондів соціального страхування, їх робочі органи, виступають як суб’єкти владних повноважень у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, спір за участю Фонду соціального страхування та суб’єкта господарювання, є публічно-правовим та на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного суду України від 17.01.2006р. зі справи №13/189, від 24.01.2006р. зі справи №11/268, від 14.11.2006р. зі справи №10/153, від 13.02.2007р. зі справ №2-27/1828.1-2006 та №25/162-06-4457.

Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України.

Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, господарським судом Донецької області у порушення вимог статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України розглянуто в порядку господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані неправильно, рішення не відповідає приписам процесуального права, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, та прийняття нового рішення, яким провадження у справі №21/25 слід припинити.

Відповідно до п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню у разі припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

Оскільки провадження у справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає поверненню скаржнику державне мито за подання апеляційної скарги, сплачене платіжним дорученням №49 від 20.04.2007р. у розмірі 1 100 грн. 00 коп.

Керуючись п. 1 ст. 80, ст. ст. 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -

                                                   П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Апеляційну скаргу приватного підприємства „Сименс”, м.Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2007 р. у справі №21/25 – задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2007 р. у справі  №21/25          ( суддя Матюхін В.І. ) –скасувати.

Провадження у справі №21/25 за позовом приватного підприємства „Сименс”, м.Донецьк, до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м.Донецька, про стягнення на користь робітників приватного підприємства „Сименс” 8 395 грн. 50 коп. не виплаченої заробітної плати та 264 182 грн. 00 коп. моральної шкоди, –припинити, у зв’язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в господарському суді.

Повернути приватному підприємству „Сименс”, м.Донецьк, з Державного бюджету України 1 100 грн. 00 коп. державного мита. Видати довідку.          

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.

          Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за  згодою сторін в засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Головуючий          Г.Я.  Старовойтова

Судді:          Р.В.  Волков

          М.Д.  Запорощенко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1. у справу

          2. ДАГС