Справа №2-1560/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2009р. м. Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці в складі

Головуючого судді Грабика В.В.

При секретарі Скотинянець С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, виконкому Вінницької міської ради ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення виконкому,ордеру, свідоцтва про право власності , визнання права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, -

В С Т А Н О В И В

В Ленінський районний суд м. Вінниці звернувся ОСОБА_1 з позовом до виконкому Вінницької міської ради,УЖБК-2, за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів уповноважених УЖБК-2 від 29.09.1985р., рішення виконкому Вінницької міської ради №574 від 24.10.1985р., ордеру №281/50, рішення виконкому Вінницької міської ради від 08.07.2003р. про передачу ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, зобов»язати виконком Вінницької міської ради ухвалити рішення та видати свідоцтво про право власності з визначення його частки у праві власності на спірну квартиру.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (т.1 а.с.135-137).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 22.01.2009 р. рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 р. по даній цивільній справі скасовано, оскільки ОСОБА_1 заявлено позов в тому числі і про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру та визнання права власності на ? частини квартири, що належить ОСОБА_2. Разом з тим, ОСОБА_2 приймала участь в судовому засіданні як третя особа. В порушення ст.. 33 ЦПК України суд не вирішив питання про залучення її до розгляду справи як співвідповідача і вирішив питання про її права і обов'язки. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, технічного запису судового засідання, справа була розглянута у відсутність одного з відповідачів - УЖБК № 2, чим також вирішено питання про права і обов'язки останнього. (т.1.а.с. 197-198).

В ході розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги та пред»явлено позов до Вінницької міської ради, виконкому Вінницької міської ради, УЖБК №2, ОСОБА_2 з наступними вимогами: 1.Визнати недійсним рішення загальних зборів уповноважених представників кооперативних будинків і правління УЖБК-2 від 29.09.1985р. в частині виключення його з членів кооперативного будинку №50 та прийняття у члени кооперативу ОСОБА_2; 2.Визнати недійсним рішення виконкому Вінницької міської ради від 24.10.1985р. №574 в частині затвердження вищевказаного рішення загальних зборів уповноважених представників і правління УЖБК-2 від 29.09.1985р.; 3.Визнати недійсним ордер №281/50 , виданий в 1985р. ОСОБА_2 на заселення спірної квартири; 4. Визнати недійсним свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім.»я ОСОБА_2 та рішення виконкому Вінницької міської ради від 08.07.2003р. №1073 в частині визнання права власності на цю квартиру за ОСОБА_2; 5.Визнати за ним право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Зазначені вимоги позивач обґрунтовує наступним. В 1961р. він уклав шлюб з ОСОБА_2. Рішенням Вінницької міської ради №274 від 27.04.1976р. його було прийнято у члени новоствореного житлово-будівельного кооперативу №50 для отримання 4-кімнатної квартири. Ним був сплачений перший пайовий внесок у сумі 3505 руб. При фактичній вартості квартири 8763руб.. На залишок суми в розмірі 5057руб. йому була надана позика , яку він мав сплатити в період з 01.10.1977р. по 01.10.1992р.. Рішенням Вінницької міської ради №640 від 17.11.1977р. було затверджено протокол загальних зборів членів ЖБК №50 та йому як члену кооперативу було виділено чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та надано ордер на заселення цієї квартири сім»єю у складі 4-х осіб. Проживаючи в квартирі з сім»єю з 1977р. він сплачував пайові внески,які повністю виплачені в 1992р. за рахунок спільних коштів подружжя,в зв»язку з чим він набув права спільної власності на це житло. В 2007р. він несподівано дізнався, що на заселення квартири існує ордер №281/50 1985р., а не 1977р..В процесі перевірки його звернення до прокуратури було встановлено наступне. Без його згоди його було виключено з членів кооперативу рішенням зборів УЖБК-2 від 29.09.1985р. та рішенням виконкому №574 від 24.10.1985р., а прийнято в члени кооперативу дружину ОСОБА_2, що стало підставою для видачі ордеру на житло, яке було вже фактично зайняте. Внесені ним пайові внески йому не повертали,а дружина цих внесків не вносила, що є порушенням ст.147 ЖК та примірного статуту ЖБК. Розірвання шлюбу було оформлене в 1984р.. оскільки прописавшись в селі, мали змогу придбати автомобіль. Проте після цього він постійно проживав разом з дружиною, вели спільне господарство,він працював в м. Вінниці, продовжував сплачувати пайові внески. З дружиною продовжував проживати в шлюбних відносинах до 2004р.. Видача на ім.»я дружини в 2003р. свідоцтва порушує його права як співвласника. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 11.06.09 р. закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог до ліквідованого УЖБК-2. (т.2. а.с.40).

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та послались на обставини викладені в ньому. Позивач також вказав, що вимоги до Вінницької міської ради в нього відсутні.

В судовому засіданні відповідач та її представники позов не визнали в зв»язку з його безпідставністю, суду повідомили наступне. Позивачем пропущені строки позовної давності, наслідки спливу яких вони просять застосувати. Відповідач з 1985р. в спірній квартирі не проживав, не цікавився нею, ніяких витрат по її утриманню не ніс, в квартирі зареєстрований не був, перестав бути членом її сім»ї. Позивачем особисто написано заяву про виключення його з членів кооперативу. Шлюб розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.10.1984 р. (т. 1 а.с. 74). ОСОБА_1 був знятий з реєстрації АДРЕСА_1 24.04.1984 р. (т.1.а.с.177), ще до розірвання шлюбу. З 1990 р. і по даний час ОСОБА_1 зареєстрований АДРЕСА_2 (т.1.а.с.181,182). Твердження позивача проте, що спірна квартира була придбана за спільні кошти і є спільною власністю подружжя не відповідає дійсності, оскільки в шлюбі вони перебували з 1961 р. по 1984 р.. В довідці ЖЕК № 9 від 03.07.03 р. (т.1.а.с.61) вказано, що пайовий внесок складає 15847, 68 грн., перший внесок зроблено в 1977 році, а кінцевий розрахунок проведено в 1992 році. (т.1.а.с. 225-226).Фактично за спільні кошти подружжя була внесена лише частина пайових внесків. Відповідно до ст.146ЖК позивач може претендувати лише на ? частку паєнагромадження, внесеного до 15.01.1985р..Проте ОСОБА_1 таких вимог не заявляв , а відмовився від своєї частки на її користь та користь своїх дітей, подавши заяву на виключення його з членів кооперативу. Сплативши всю суму пайових внесків за квартиру в 1992р.вона набула права власності на квартиру, а свідоцтво отримала лише в 2003р..

Представник Вінницької міської ради та виконавчого комітету Вінницької міської ради заперечував проти задоволення позову в зв»язку з його безпідставністю.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Особовий рахунок НОМЕР_1 від 27.07.2007р. на квартиру АДРЕСА_1 оформлений на ОСОБА_2, яка проживає в квартирі з 1978р. разом з донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с.5).

07.07.2003 р. ОСОБА_2 звернулась до виконавчого комітету Вінницької міської ради з заявою про виготовлення свідоцтва про право приватної власності на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 в зв'язку з повною виплатою вартості квартири.(т.1 а.с.60) .

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради 08.07.03р. за №1073 ухвалено оформити свідоцтво про право приватної власності на ім.»я ОСОБА_2 на виплачену кооперативну чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.86).

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 274 від 27.04.1976 р. створено житлово-будівельний кооператив № 50 при міськжитлоуправлінні для будівництва 144 квартирного будинку, будівельний № АДРЕСА_3 та затверджено склад ЖБК № 50 в кількості 144 членів кооперативу (т.1.а.с.88).

Згідно п. 41 ч.1 статуту житлово-будівельного кооперативу № 50 особі, яка вибула з кооперативу повертається пайовий внесок. Пайові внески повертаються після одержання пайового внеску від новоприйнятого члена кооперативу. Вступний внесок та внески на капітальний ремонт будинку поверненню не підлягають. (т. 1 а.с.96).

Згідно даних, що містяться в розрахунковій книжці на оплату комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2, до складу інших платежів було включено погашення «ссуди» в 1988р.-1991 р. (т. 1 а.с.117,120), а також долучені квитанції про оплату ОСОБА_2 «ссуди» в 1988 - 1990р.р.( т.1 а.с.121-131).

У виписці із протоколу № 3 спільного засідання профкому і адміністрації Вінницького центрального підприємства електромереж від 28.03.1991 р. йдеться про рішення про погашення залишку заборгованості ссуди за кооперативну квартиру станом на 01.04.1991 р. в розмірі 100% (тобто 810 руб. 66 коп.) завідуючій складом ОСОБА_2. (т.1 а.с. 118).

В довідці ПП «Майстер-КП» № 49 від 15.01.2009 р. вказано , що ОСОБА_2 проживає АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 був зареєстрований за вказаною адресою 01.03.1978 р. по 24.04.1984 р. (т. 1 а.с.177).

На виконання рішення виконкому міської ради № 1979 від 07.09.2006 р. про перерозподіл будинків, прибудинкових територій та територій благоустрою між житлово-експлуатаційними конторами начальником ПП «Майстер-КП» видано наказ № 166 від 13.09.2006 р. пунктом 1.6. якого зобов»язано МКП ЖЕК-9 передати, а ПП «Майстер КП» прийняти будинки , в тому числі АДРЕСА_1 ( т.1.а.с. 179).

В довідці МКП «ЖЕК №6» від 15.01.2009 р. № 88 вказано, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 1990р. в тому числі у м. Вінниці з 1990р. і на його ім'я відкритий особовий рахунок. (т.1.а.с.181).

Згідно особового рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_1 є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_2 та проживає в ній з 30.05.1990 року. (т.1.а.с.182).

У відповіді на адвокатський запит ПП «Майстер-КП» № 45 від 20.01.09 р. вказало, що будинок АДРЕСА_1 переданий на їхнє обслуговування з 01.10.2006 р. на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1979 від 07.09.06 р..Підприємство не володіє жодною інформацією про виплату (розмір, строки) пайових внесків за квартиру АДРЕСА_1, членів кооперативу №50, документами тощо. (т.1. а.с.187).

В архівній довідці головного управління житлово-комунального господарства, енергетики, транспорту та зв'язку № 21 від 19.01.09 р. зазначено, що згідно документів укрупненого житлово-будівельного кооперативу № 2 та документів житлово-будівельного кооперативу № 50 ОСОБА_1 складом сім»ї 4 особи в тому числі дружина ОСОБА_2 та їхні діти включені в список членів ЖБК№ 50 на отримання і заселення 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 (рішення виконкому Вінницької міської ради народних депутатів № 640 від 17.11.1977 р.) Фактична вартість квартири визначена в розмірі 8763 руб., пайовий внесок склав 3505,20 руб., який повністю сплачено 07.05.1976 р., на залишок суми, ЖБК № 50 надав ОСОБА_1 ссуду в сумі 5057, 80 руб. терміном на 15 років для щомісячного погашення з 01.10.1977 року по 01.10.1992 р. з оплатою відсотків за користування ссудою, про що 14.05.1976 р. зобов'язався ОСОБА_1. Вартість квартири, пайовий внесок та осуда показані в цінах 1961 р.. Щодо заміни ОСОБА_4 члена ЖБК на іншу особу в зазначених документах не вказано. (т.1.а.с. 188).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 10.02.2009р. ОСОБА_1 15.05.1990р. зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, актовий запис №1289. Зареєстровано розірвання шлюбу 28.04.1992р. актовий запис №326 (т.1 а.с.227).

05.02.1994 р. між ОСОБА_1, який проживає за адресою АДРЕСА_2 та ОСОБА_6, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 укладено договір дарування, який посвідчено ОСОБА_7 державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі № 2-453. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_1 подарував ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_2, яка належить дарителю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Вінницьким міськвиконкомом 09.03.1993 р. зареєстрованого в КП ВООБТІ 30.05.93 р. (т.1.а.с. 229).

Згідно довідки КП ВООБТІ № 851 від 24.03.09 р. реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 проводилась 30.05.93 р. за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 29.03.1993 р., виданого виконкомом Вінницької міської Ради народних депутатів згідно з рішенням № 183 від 29.03.1993 р. та 25.02.1994 р. за ОСОБА_6 на підставі договору дарування, посвідченого ОСОБА_7, державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори 05.02.1994 р. № 2-453. (т.1.а.с. 232).

На виконання рішення міськвиконкому від 25.02.1993 р. № 111 з метою поліпшення експлуатації та ремонту будинків ЖБК та державного житлового фонду управлінням міського господарства видано наказ № 69 від 23.09.1993 р. про поліпшення експлуатації будинків ЖБК та державного житлового фонду про ліквідацію з 01.10.1993 р. УЖБК № 1,2,3 з подальшою їх реорганізацією та утворення на їх базі житлово-експлуатаційні контори № 18,19,20. (т.1.а.с. 250).

Згідно архівної довідки №01/377 від 28.04.2009р. документи від УЖБК-2 по ЖБК-50 в архів за 1978-1992роки не передавалися (т.1а.с.259).

На підставі наказу реєстраційної палати Вінницької міської ради № 394-р від 04.07.2000 р. здійснено перереєстрацію Державного комунального підприємства «ЖЕК № 19», зареєстроване управлінням економіки виконкому Вінницької міської ради народних депутатів, наказ № 46-р від 12.03.1997 р. у міське комунальне підприємство «ЖЕК № 19». (т.1.а.с.274).

Рішенням Вінницької міської ради від 30.03.2007 р. № 848 ліквідовано міське комунальне підприємство «ЖЕК № 19». (т.1.а.с. 276).

14.05.1976 р. ОСОБА_1 зобов»язався отриману від ЖБК № 50 ссуду в сумі 5057 руб. 80 коп. погашати рівними частинами протягом 15 років починаючи з 01.01.1977 р. по 01.10.1992 р.. (т.1.а.с.278).

Згідно архівної довідки №206 від 24.03.2009р. документи по ЖБК №50 за період 1978-1992 років відсутні, наявні лише документи за період 1976-1977 років (т.2а.с.65).

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів № 640 від 17.11.1977 р. «Про заселення 144-квартирного будинку ЖБК № 50 міськжитлоуправління АДРЕСА_1»: п.1 затверджено рішення загальних зборів членів ЖБК №50 від 22.10.1977р. про надання членам цього кооперативу квартир та видати ордери на заселення 144-квартирного будинку міськжитлоуправління по АДРЕСА_1 … .До списку членів ЖБК №50, який є додатком до рішення виконкому №640 від 17.11.1977р. та який затверджений загальними зборами членів ЖБК № 50 від 22.10.1977 р. за №142 включений ОСОБА_1,дружина ОСОБА_2,донька ОСОБА_3,1961р.н.,син ОСОБА_3,1969р.н. .

На підставі рішення виконкому м. Вінниці від 24.10.1985 р. № 574 ОСОБА_2 видано ордер № 281/50 на склад сім»ї з 5 чоловік( ОСОБА_2,заявник,ОСОБА_3 син,ОСОБА_6 донька, ОСОБА_8 чоловік доньки, ОСОБА_9 внучка) на право на зайняття 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1.

Згідно квитанцій від 7 травня 1976 р. ОСОБА_1 внесено членський внесок в сумі 40 руб. на рахунок № 95 міськвиконкому за житлово-кооперативне будівництво № 50 та перший пайовий внесок в сумі 3505,2 руб..

Згідно свідоцтва НОМЕР_3 від 15.01.1985 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 15.01.1985 р., актовий запис № 25.

На підставі рішенням виконкому Вінницької міської ради від 17.11.1977 р. № 640 ОСОБА_1 та членам його сім'ї ОСОБА_2 дружина, ОСОБА_3 донька, ОСОБА_3 син, 17.11.1977р. видано ордер №3489/50 на зайняття 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 .

На підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 08.07.2003 р. № 1073 ОСОБА_2 29.07.2003 р. видано свідоцтво на право власності на житло № 3068 на кооперативну квартиру 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1. Право власності зареєстроване КП «ВООБТІ» 07.03.2003р. .

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.10.1984р., яке набуло законної сили 10.11.1984р., задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, справа №2-2365/84

В довідці ЖЕК № 9 від 03.07.2003 р. зазначено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, якою повністю внесено паєнакопичення в сумі 15847 грн. 68 коп. Остаточний розрахунок проведено у 1992 році. Попередній пайовий внесок внесено у 1977 році.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів № 574 від 24.10.1985 р. «Про часткові зміни в складі кооперативних будинків №13, 16, 40,49, 50,52,59,64,65,66,67,71,74,75 укрупнених кооперативів № 1, № 2» затверджено рішення зборів уповноважених представників кооперативних будинків і правління укрупненого кооперативу №2 від 29.09.1985р., яким, крім іншого, виключено з членів кооперативного будинку №50 ОСОБА_1 згідно поданої заяви , в зв»язку з розривом шлюбу (п.4.3.) та прийнято в члени кооперативного будинку № 50 ОСОБА_2 замість чоловіка ОСОБА_1, склад сім'ї 5 осіб, з наданням їй 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 45,5 м? АДРЕСА_1 і видати їй ордер на цю квартиру, в якій вона фактично проживає. Гр. ОСОБА_1 від житлової площі в цій квартирі відказується і передає її на користь бувшої сім»ї (п.4.4).

Загальними зборами уповноважених представників кооперативних будинків і правління УЖБК-2 від 29.09.1985 р. , протокол №11, окрім іншого, слухалися: заява члена кооперативного будинку №50 ОСОБА_1 про виключення його з членів кооперативу в зв»язку з розірванням шлюбу з ОСОБА_2 та відмову від жилої площі на користь бувшої дружини та дітей (п.11 «а»); заява ОСОБА_2 про її прийняття в члени кооперативного будинку №50 в зв»язку з розірванням шлюбу і відмовою чолові від жилої площі (п.11 «б»).За результатами розгляду заяв збори постановили: а)виключити з членів кооперативного будинку №50 ОСОБА_1 згідно поданої заяви; б) прийняти в члени кооперативного будинку №50 ОСОБА_2, склад сім»ї 5 осіб з наданням їй 4-кімнатної квартири АДРЕСА_1 жилою площею 45,5 кв.м. та просити міськвиконком видати їй ордер на цю квартиру, в якій вона фактично проживає.

За результатами перевірки звернення ОСОБА_1 щодо незаконного набуття права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1(10«Б») старшим помічником прокурора Ленінського району м. Вінниці ОСОБА_11 25.12.2007 р. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи в зв'язку з відсутністю події будь-якого злочину на підставі п.1ч.1 ст.6 КПК України .

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред»явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Загальний строк позовної давності передбачений ст.71 ЦК УРСР був встановлений в три роки. Перебіг строку позовної давності відповідно до ст.76ч.1 ЦК УРСР починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Відповідно до ст.80ч.1 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред»явлення позову є підставою для відмови в позові.

Згідно ст.48ч.1 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Згідно ст.15ч.1 ЗУ «Про власність» (введений в дію з 15.04.1991р.) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж. Іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Згідно ст.9ч.1 КЗпШС України на вимоги, що випливають із шлюбних та сімейних відносин, позовна давність не поширюється, за винятком випадків, коли строк для захисту порушеного права встановлено законодавством України.

Згідно ст.22ч.1 КЗпШС України майно набуте подружжям за час шлюбу, є його спільною власністю.

Згідно ст.28ч.1 КЗпШС України в разі поділу майна, яке є спільною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Згідно ст.29ч.2,3 КЗпШС України поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу. Для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності.

Згідно ст.44ч.1 КЗпШС України шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах запису актів громадянського стану.

Пленум Верховного Суду України в постанові «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» №9 від 18.09.1987р. (з подальшими змінами) вказував на те, що до повної сплати пайового внеску за квартиру суд вирішує питання про право власності на частку в паєнагромадженні, а після завершення сплати - про право на частку в праві спільної власності на квартиру залежно від належної особі частки у паєнагромадженні(п.5 «и»).

Згідно ст.59ч.1,ч.2 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючи дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордеру недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Згідно ст.141ч.2 ЖК України заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться за ордерами, що видаються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Згідно ст.146ч.1 ЖК України поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його дружиною допускається у разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення в займаній квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям. А в разі відсутності згоди - за рішенням суду.

При вирішенні спору суд відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вважає за необхідне керуватися нормами законодавства, яке було чинним на час виникнення правовідносини між сторонами.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оглянувши матеріали справи,суд дійшов до переконання в тому, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Що стосується вимоги позивача про визнання недійсним рішення виконкому Вінницької міської ради №574 від 24.10.1985р. в частині затвердження рішення загальних зборів уповноважених представників кооперативних будинків і правління УЖБК-2 від 29.09.1985р. в частині виключення ОСОБА_1 із членів кооперативного будинку №50 та прийняття в члени ОСОБА_2 суд виходи з наступного.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів № 574 від 24.10.1985 р. «Про часткові зміни в складі кооперативних будинків №13, 16, 40,49, 50,52,59,64,65,66,67,71,74,75 укрупнених кооперативів № 1 і № 2» затверджено рішення зборів уповноважених представників кооперативних будинків і правління укрупненого кооперативу №2 від 29.09.1985р., яким, крім іншого, виключено з членів кооперативного будинку №50 ОСОБА_1 згідно поданої заяви , в зв»язку з розривом шлюбу (п.4.3.) та прийнято в члени кооперативного будинку № 50 ОСОБА_2 замість чоловіка ОСОБА_1, склад сім'ї 5 осіб, з наданням їй 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 45,5 м? АДРЕСА_1 та видачею їй ордера на цю квартиру, в якій вона фактично проживає. Гр. ОСОБА_1 від житлової площі в цій квартирі відказується і передає її на користь бувшої сім»ї (п.4.4).

Обгрунтовуючи вказану вимогу позивач зазначив про те, що заяву про виключення з членів кооперативного будинку не подавав та відповідно до статуту кооперативу пайовий внесок йому не повертався.

На переконання суду позивачем на надано суду доказів тому, що ним заява про виключення з членів кооперативу не подавалася. Це твердження спростовується змістом протоколу загальних зборів уповноважених представників кооперативних будинків та правління УЖБК-2 від 29.09.1985р..Так в п.11 протоколу зазначено про те, що слухалася заява члена кооперативного будинку №50 ОСОБА_1 про виключення його з членів кооперативу в зв»язку з розірванням шлюбу з ОСОБА_2 та відмову від жилої площі на користь бувшої дружини та дітей (п.11 «а»); заява ОСОБА_2 про її прийняття в члени кооперативного будинку №50 в зв»язку з розірванням шлюбу і відмовою чоловіка від жилої площі (п.11 «б»).За результатами розгляду заяв збори постановили: а)виключити з членів кооперативного будинку №50 ОСОБА_1 згідно поданої заяви; б) прийняти в члени кооперативного будинку №50 ОСОБА_2, склад сім»ї 5 осіб з наданням їй 4-кімнатної квартири АДРЕСА_1 жилою площею 45,5 кв. м. та просити міськвиконком видати їй ордер на цю квартиру, в якій вона фактично проживає. Також судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний за рішенням суду від 30.10. 1984р., а актовий запис про розірвання шлюбу вчинений 15.01.1985р.. Відповідач ОСОБА_2 та її представники зазначила про те, що саме за власною ініціативою ОСОБА_1 написав заяву про виключення його з членів кооперативу, від свого пайового внеску відмовився на користь своєї сім»ї. З 1985р. позивач в сім»ю не вертався та не проживав в спірній квартирі, з 1984р. по 1990р. був прописаний біля батьків в с. Писарівці. За результатами проведеної прокуратурою Ленінського району м. Вінниці перевіркою звернення ОСОБА_1 щодо неправомірного заволодіння ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_1, прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи в зв»язку з відсутністю події будь-якого злочину. Згідно архівних довідок документи по ЖБК №50 за період 1978-1992 років відсутні. Наявні в матеріалах докази спростовують твердження позивача, крім того статтею 48 ЦК УРСР передбачена можливість визнання недійсною угоди, якою оспорювань рішення не являється, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Що стосується вимоги позивача про визнання недійсним ордеру №281/50 виданого ОСОБА_2 в 1985р. на заселення квартири АДРЕСА_1, то суд виходив з наступного. Вимогу позивач обґрунтовує тим, що ордер був виданий на уже зайняте житло, а не як того вимагає чинне законодавство на вільну площу і ордер повинен видаватися лише члену кооперативу.

Сторони в судовому засіданні визнали той факт , що вперше ордер на спірну квартиру був виданий в 1977р. на сім»ю з чотирьох осіб ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3.Копія ордеру знаходиться в матеріалах справи. Разом з тим, суд за обставин зазначених вище встановив, що ОСОБА_1 фактично відмовився від членства в житловому кооперативі та від своєї частки у житлі на користь членів своєї сім»ї і саме в зв»язку з цими обставинами загальні збори уповноважених представників кооперативних будинків та правління УЖБК-2 клопотали перед виконавчим комітетом Вінницької міської ради , крім іншого, про видачу ОСОБА_2 ордеру на житло, яке вона фактично займає. Своїм рішенням №574 від 24.10.1985р. виконком Вінницької міської ради ухвалив видати ОСОБА_2 ордер за №281/50 на склад сім»ї з 5-ти чоловік,які фактично вже проживали в цій квартирі. Тобто видача ордера була зумовлена саме включенням ОСОБА_2 в члени кооперативного будинку та виключенням ОСОБА_1 з членів кооперативу. Тобто позивач не надав суду належних та допустимих доказів порушення свого права в результаті видачі ордеру на ім.»я ОСОБА_2. Крім того позивачем пропущений строк позовної давності для звернення з вимогою про визнання ордеру недійсним. За наведених обставини в задоволенні зазначеної вимоги слід відмовити.

Що стосується вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 виданого на ім.»я ОСОБА_2 та рішення виконкому Вінницької міської ради №1073 від 08.07.2003р. в частині визнання права власності на дане житло за відповідачкою, то суд виходив з наступного. Зазначені вимогу позивач обґрунтовує з посиланням на наступні норми матеріального права:ст.48 ЦК УРСР, ст.ст.10,22,29 КЗпШС УРСР, ст.45,47 ЖК України, ст.15 ЗУ «Про власність».

З підстав зазначених позивачем вимоги задоволенню не підлягають оскільки оспорюване свідоцтво та рішення виконкому не є угодами в розумінні цього визначення , яке міститься в ст.41 ЦК УРСР. Відповідно за правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами до яких, крім інших, слід відносити свідоцтво про право власності на житло, рішення органів державної влади про що йдеться в узагальненні Верховним Судом України практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 24.11.2008р..В даному випадку оспорювані свідоцтво та рішення виконкому Вінницької міської це документи, якими оформляється, підтверджується право, в даному випадку право власності на квартиру.

Що стосується вимоги позивача про визнання за ним права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 як частки у спільному майні подружжя, то суд виходив з наступного. Зазначену вимогу позивач обґрунтовує тим, що пайові внески за квартиру були сплачені за рахунок коштів подружжя, а тому йому відповідно до положень сімейного законодавства йому належить саме ? частка у праві власності на квартиру. До 2004р. він проживав у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_2, що підтверджується змістом квитанції про оплаті послуг за протезування,змістом списку працівників за місцем роботи. Заявлена вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний за рішенням суду в жовтні 1984р., реєстрація розірвання шлюбу проведена 15.01.1985р.. З 1985р. ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає,коштів на сплату пайових внесків не надавав, про що суд повідомила ОСОБА_2 її представник - дочка ОСОБА_6.ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів факту проживання у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_2.Адреса в квитанції оплати послуг за протезування вносилися зі слів ОСОБА_1, а список працівників з місця роботи містить інформацію яка була внесена, ще на час вселення в спірну квартиру. Сплата внесків проводилася ОСОБА_2, що підтверджується наданими нею квитанціями та записами в книжках оплати комунальних послуг. Цей факт також підтверджується на переконання суду тим, що відповідач зареєстрував своє місце проживання з 25.08.1984р. АДРЕСА_4 по 16.05.1990р.. Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 10.02.2009р. ОСОБА_1 15.05.1990р. зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, актовий запис №1289. Зареєстровано розірвання шлюбу 28.04.1992р. актовий запис №326 (т.1 а.с.227).Твердження позивача про те, що вказаний шлюб був фіктивний позивачем у встановленому законом порядку не доведені. Після укладення шлюбу ОСОБА_1 зареєстрував місце свого проживання за місцем проживання дружини АДРЕСА_2.У вказаній квартирі ОСОБА_3 зареєстрований та проживає по теперішній час. Відповідач ОСОБА_2 визнала той факт, що в період перебування в шлюбі за спільні кошти подружжя було сплачено перший внесок в сумі 3505,2 руб., що становило 40% вартості квартири, повна вартість якої становила 8763 руб., та сплачувалися пайові внески . 14.05.1976р. ОСОБА_1 отримав «ссуду» на погашення решти вартості квартири в сумі 5057,8грн., яку зобов»язався погашати щомісячно з 01.10.1977р. по 01.10.1992р.. Позивач пояснив суду, що докази погашення «ссуди» в нього відсутні, так як цими питаннями займалася дружина. Відповідач ОСОБА_2 суду пояснила, що з жовтня 1985р. сплачувала за власні кошти «ссуду». Також вона отримала одноразову допомогу по місцю роботи в розмірі 810,66руб. на підставі рішення спільного засідання профкому та адміністрації ВЦПЕ від 28.03.1991р., якою остаточно розрахувалася за «ссуду». Після розлучення та виїзду ОСОБА_1 до с. Писарівки він ніяких коштів не надавав. Як вбачається із змісту протоколу загальних зборів №11 від 29.09.1985р. ОСОБА_1 фактично відмовився від належної йому частки житла на користь бувшої дружини та дітей , тобто на переконання суду відмовився від своєї частки паєнагромадження, в зв»язку з чим ця частка йому не поверталися відповідно до п.41 статуту ЖБК №50 пайові внески після виключення з членів кооперативу. З огляду на зазначене вище суд дійшов до переконання у відсутності правових підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги. Крім того, вирішуючи вказану позовну вимогу суд виходив з наступного. На переконання суду позивачем пропущено строк позовної давності з огляду на наступне. Розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстроване в органі РАГС 15.01.1985р. актовий запис №25. Відповідно до положень ст.29ч.3 КЗпШС України ОСОБА_1 мав право заявити позов про поділ спільного майна подружжя в строк до 15.01.1988р.ОСОБА_1 не заявив суду про поважність причини пропуску строку позовної давності. Сукупність зазначених обставин вказує на наявність підстав для відмови в задоволенні позову в зв»язку із закінченням строку позовної давності до пред»явлення позову, який зареєстрований в суді 01.02.2008р..

Враховуючи наведене, керуючись п.4,п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст.48ч.1,71ч.1.76ч.1,80ч.1.ч.2 ЦК УРСР,ст.15ч.1 ЗУ «Про власність», ст.ст.9ч.1,22ч.1,28ч.1,29ч.2,ч.3,44ч.1 КЗпШС України,ст.ст.59ч.1,ч.2,141ч.2,146ч.1 ЖК України,ст.ст.10,58-60,212-218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, виконкому Вінницької міської ради ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення виконкому,ордеру, свідоцтва про право власності , визнання права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: