Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     18 жовтня 2018 р.                                                             Справа№0540/5313/18-а

приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,  1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Михайлик А.С.,

при секретарі судового засідання Горичевій С.В.,

розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, поданого в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області в особі Слов'янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, -

за участю:

від позивача –  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

від відповідача – ОСОБА_4,

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_5

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області в особі Слов'янського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області (далі - Слов'янського МВ) про визнання протиправними дій щодо неоформлення паспорту на ім’я ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; зобов’язання оформити та видати бланк паспорту на ім’я ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки з проставленою відміткою місця проживання – без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних; зобов’язання вести паспортний облік відносно ОСОБА_3 за раніше встановленим форматом – за ПІБ, роком народження та місцем реєстрації, без використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи (у т.ч. за серією та номером паспорту), без внесення інформації про неї до Єдиного демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки його персональних даних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, проте останнім не видано ОСОБА_3 паспорт у зазначеному вигляді та роз’яснено позивачу про  запровадження видачі внутрішніх паспортів виключно у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Позивач вважає, що чинним законодавством передбачено видачу паспорту громадянина України у формі  книжечки та у формі картки, через що невидача паспорту у формі книжечки є протиправною.  Позивачі вважають, що оформлення неповнолітньому сину паспорту за старим зразком  жодним чином не порушує чинне законодавство та не суперечить йому, а відмова в такій видачі створює небезпеку тотального контролю над особистістю, порушує основоположні права і свободи людини та несе в собі загрозу порушення інших економічних і соціальних прав людини. Враховуючи те, що відповідачем у спірних правовідносинах не приймалося рішення про відмову чи видачу ОСОБА_3 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, на думку позивача відповідачем вчинені протиправні дії.

У наданому до суду відзиві на позов відповідач зазначив про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог. Спростовуючи позовні вимоги відповідач вказав, що позовна заява не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на те, що паспорт громадянина України оформляється територіальними органами та підрозділами ДМС, що забезпечені відповідним обладнанням, усіх визначених законом категоріям громадян, починаючи з чотирнадцятирічного віку, тільки у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. На момент звернення позивача, Слов'янський міський відділ Головного управління Державної міграційної служби України у Донецькій області був забезпечений матеріально-технічними ресурсами та  обладнанням необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено постановою №302, тому оформлення паспорта за зразком  1994 року у вигляді книжечки є неможливим.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 06.07.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 25 липня 2018 року.  25 липня 2018 року  у судовому засіданні оголошено перерву до 07 серпня 2018 року. Ухвалою від 07 серпня 2018 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17. Ухвалою від 11.10.2018 провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.10.2018.

До судового засідання позивачі з’явилися, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, зазначали, що бажають отримати паспорт книжечкою також через релігійні переконання.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, надав  пояснення тотожні  тим, що викладені у відзиві.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

ОСОБА_3 народився 17 квітня 2002 року, батьки – ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до свідоцтва про народження серії І-НО №277898.

23 травня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Слов'янського МВ із заявою про видачу йому паспорта громадянина України у вигляді книжечки, а не у формі пластикової картки типу ID-1. В наданій заяві крім цього, йдеться про ведення   обліку щодо позивача за раніше встановленими формами – за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без використання жодного цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації про них до ЄДР чи будь-яких баз даних і реєстрів. Ця заява вмотивована небажанням отримати паспорт у формі пластикової картки типу ID-1 та обробки персональних даних. Цією заявою ОСОБА_3 повідомив про відмову  від отримання та користування будь-якими біометричними документами, що містять інформацію, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, а також від внесення даних про нього до Єдиного демографічного реєстру та від зняття біометричної інформації.

Листом Слов'янського МВ від 25 травня 2017 року № 58-6920 відповідач надав відповідь ОСОБА_3, зазначивши, що паспортизація громадян України здійснюється відповідно до вимог Закону № 5492-VI, яким встановлено форму паспорту громадянина України, та вимоги/умови щодо його отримання. Зразок і технічний опис бланку паспорта громадянина України затверджено Постановою № 302, відповідно до якої з 01 листопада 2016 року паспорт громадянина України виготовляється лише у формі пластикової картки типу ID-1.

Дана справа є типовою, оскільки відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), що набрало законної сили 19 вересня 2018 року. Згідно частині 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_6

Згідно статті  3 Конституції України  людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною  за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 надано офіційне тлумачення положення ч. 2 ст. 32 Конституції України, зокрема: неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Стаття 8 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль або цілі згідно з пунктом 2 та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті (див. рішення ЄСПЛ у справі «Ельсхольц проти Німеччини» (Elsholz v. Germany) [ВП], заява № 25735/94, п. 45, ECHR 2000-VIII).

Відповідно до п.п. «а» п.1 ч.1 ст.13 Закону від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі – Закон № 5492-VI) документами, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення є, зокрема, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а саме паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI).

Відсутність в особи паспорту позбавляє таку особу можливості  підтвердити громадянство України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.

Зі змісту ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI вбачається, що паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (далі – Положення № 2503-ХІІ), бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.

Вносити до паспорту записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Водночас, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.

За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;

- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланку паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (п. 3 Постанови № 302).

Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: (…) біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.

Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» (далі - Закон № 2297-VI), мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст. 2 Закону № 2297-VI).

Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.  Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 5, 6 ст. 6 вказаного Закону).

В зразковій справі №806/3256/17 ОСОБА_7 палатою Верховного суду зауважено, що у відносинах, пов’язаних із отриманням паспорту,  відсутня будь-яка загроза національній безпеці, економічному добробуту або правам людини, а тому збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням держави в її особисте та сімейне життя. Особа не може зазнавати безпідставного втручання в особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність житла, таємницю кореспонденції або на її честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.

Крім цього, у відповідності висновку ОСОБА_7 Верховного суду  в зразковій справі № 806/3265/17 норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне імя, що становить порушення ст. 8 Конвенції.

В зразковій справі № 806/3265/17 ОСОБА_7 Верховного Суду дійшла висновку про те, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у виглядікартки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

З урахуванням викладеного вище та враховуючи висновки ОСОБА_7 палати Верховного суду у справі 806/3265/17, суд дійшов висновку, що дії відповідача у вигляді відмови видати паспорт у формі книжечки не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на що вимоги позивача про визнання таких дій Слов’янського МВ внаслідок яких  не оформлено паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Для належного захисту прав позивача суд вважає за доцільне зобов’язати відповідача оформити та видати бланк паспорту на ім’я ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки.

Вимоги в частині зобов'язання відповідача вести паспортний облік відносно ОСОБА_3  за раніше встановленими формами – за прізвищем, ім’ям та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без використання будь-якого цифрового ідентифікатора особи, без внесення інформації про нього до Єдиного демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів та без автоматизованої обробки та передачі його персональних даних, не підлягають задоволенню, оскільки, при видачі позивачу паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт № 2503-ХІІ, не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на викладене вище та  на підставі керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 291, 371 КАС України, суд, -

                                                             ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, поданого в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецької області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії щодо неоформлення паспорту на ім’я ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Зобов’язати оформити та видати бланк паспорту на ім’я ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у присутності представників сторін.

Повний текст рішення складений та підписаний 23 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя                                                                                 Михайлик А.С.