Постанова

Іменем України

17 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 569/15213/16-ц

провадження № 61-17522св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, Рівненська районна державна адміністрація,

третя особа: Обарівська сільська рада Рівненського району Рівненської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року у складі суддів: Шимківа С. С., Бондаренко Н. В., Григоренка М. П.,

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, Рівненської районної державної адміністрації, третя особа: Обарівська сільська рада Рівненського району Рівненської області про визнання протиправними та скасування наказів, рішення та запису про державну реєстрацію.

В обгрунтування своїх вимог позивачі зазначали, що 12 жовтня 2012 року звернулися до Рівненської районної державної адміністрації із заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність кожному, орієнтовною площею по 0, 10 га для ведення садівництва за рахунок земель запасу на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області. 02 листопада 2012 року розпорядженням голови Рівненської районного державної адміністрації вони отримали дозвіл на розробку зазначених проектів землеустрою. Отримавши в установленому порядку відповідні висновки та погодження на відведення земельних ділянок, 29 липня 2016 року позивачі звернулися до державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Рівненському районі Рівненської області із заявою про внесення відомостей до Державного кадастру про здійснення державної реєстрації, про що 11 серпня 2016 року отримали відмову в зв'язку з невідповідністю поданих ними документів установленим вимогам та накладенням земельних ділянок на інші земельні ділянки. Згодом дізналися, що на ці земельні ділянки зареєстрували право власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7

ОСОБА_5 та ОСОБА_5 уважаючи, що відповідачами порушені їх права на одержання у власність земельних ділянок, просили суд визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про надання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та затвердження дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення їм у власність земельних ділянок площею 0, 12 га для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, скасувати рішення державного реєстратора Рівненської районної державної адміністрації від 23 серпня 2016 року та запис про державну реєстрацію за відповідачами вказаних земельних ділянок.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 лютого 2017 року у складі судді Тимощука О. Я. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано накази Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 28 квітня 2016 року про надання дозволів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на розробку проектів землеустрою щодо відведення їм у власність земельних ділянок площею 0, 12 га для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області та від 05 серпня 2016 року про затвердження відповідачам проектів землеустрою про відведення земельних ділянок площею 0, 1015 га та 0,1016 га у власність для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Скасовано рішення державного реєстратора Рівненської районного державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 серпня 2016 року земельних ділянок, що знаходяться на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, площею 0,1015 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_7 та площею 0,1016 га, кадастровий номер НОМЕР_2 за ОСОБА_6 Скасовано записи про державну реєстрацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельних ділянок, площею 0,1015 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_7 та площею 0,1016 га, кадастровий номер НОМЕР_2 за ОСОБА_6 Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 460,90 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю позовних вимог.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 лютого 2017 року скасовано, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_5 відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог та відсутністю доказів про порушення прав позивачів.

У червні 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_5 звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Рівнеської області від 09 червня 2017 року, в якій просять скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Рівненського міського суду Рівненської області зазначену справу.

19 липня 2017 року від Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року, які мотивовані тим, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обгрунтованим, оскільки ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є безпідставною, а тому не підлягає задоволенню.

23 жовтня 2017 року зазначена справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року дану справу призначено до судового розгляду.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, щокасаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

18 квітня 2018 року зазначена справа надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Наведені в касаційні скарзі доводи ОСОБА_5 та ОСОБА_5 не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Особа, зацікавлена в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Суди встановили, що 12 жовтня 2012 року позивачі звернулися до Рівненської районної державної адміністрації із заявами про надання їм дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок НОМЕР_3 та НОМЕР_4 орієнтовною площею 0, 10 га кожному у власність для ведення садівництва за рахунок земель запасу на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації від 02 листопада 2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_5 надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок площею 0, 10 га у власність для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Позивачі, отримавши в установленому порядку відповідні висновки та погодження щодо відведення їм земельних ділянок, 29 липня 2016 року звернулися до державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Рівненському районі Рівненської області із заявою про внесення відомостей до Державного кадастру про здійснення державної реєстрації земельних ділянок.

11 серпня 2016 року вони отримали відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру в зв'язку з невідповідністю поданих ними документів установленим вимогам та накладенням земельних ділянок на інші земельні ділянки.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 посилались на те, що передачею у власність земельних ділянок ОСОБА_8 та ОСОБА_6 порушено їх права на одержання ними у власність цих земельних ділянок, оскільки їм раніше був наданий дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок.

ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на підставі розроблених ТзОВ «Землевпорядник-Рівне» проектів землеустрою та заяв про проведення державної реєстрації земельних ділянок від 13 липня 2016 року зареєстрували земельні ділянки площами 0,1015 га та 0, 1016 для ведення садівництва, яким присвоєні кадастрові номери НОМЕР_5, НОМЕР_5 та видано витяги з Державного земельного кадастру від 20 липня 2016 року.

Вказані проекти землеустрою були розроблені на підставі виданих Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області наказів від 28 квітня 2016 року та від 05 серпня 2016 року про надання ОСОБА_8 та ОСОБА_6 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення їм у власність земельних ділянок, позначених номерами 3, 4 для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, та в подальшому затверджених в установленому законом порядку.

Спірні земельні ділянки були погоджені для передачі у власність позивачам раніше, ніж відповідачам.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_5, виходив з наявності факту порушення відповідачами прав позивачів, оскільки позивачам спірні земельні ділянки були погоджені для передачі у власність раніше, ніж відповідачам.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_5, виходив із того, що оскільки спірні земельні ділянки були погоджені позивачам у 2012 році для передачі у власність, проте до державного кадастрового реєстратора звернулись тільки 29 липня 2016 року. Отримавши відмову державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Рівненському районі Рівненської області у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, позивачі в установленому законом порядку її не оскаржували.

Відповідачі, скориставшись своїм правом на отримання у встановленому законом порядку земельних ділянок у власність, своєчасно звернулися до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області із заявами про внесення відомостей до Державного земельного кадастру та доданими до них документами для проведення державної реєстрації переданих їм у власність земельних ділянок відповідачами. За таких обставин, права позивачів на одержання ними у власність земельних ділянок не порушені.

Зволікання ОСОБА_5 та ОСОБА_5 з жовтня 2012 року реалізації наданої їм можливості для набуття права на отримання спірних земельних ділянок у власність не є підставою для визнання дій Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо оформлення права власності на ці земельні ділянки за ОСОБА_7 та ОСОБА_6 протиправними.

Враховуючи, що відповідачами не порушені права позивачів на одержання ними у власність земельних ділянок, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_5

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки ґрунтуються на переоцінці доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права, що виходить за межі компетенції касаційного суду.

Інші доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 09 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В.  І. Журавель

В. М. Коротун

В.І. Крат