Головуючий у 1 інстанції – суддя Артеменко Л.І.
Суддя-доповідач –Ханова Р. Ф.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
19 січня 2010 року справа № 2а-1789/09/0524
зал судового засідання № 10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р. Ф.
суддів:
при секретарі судового засідання Старосуд М. І.
Василенко Л. А.
Чуріковій Я. О.
за участю представників:
від позивача: не з’явився,
від відповідача не з’явився,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України
в м. Кіровське Донецької області
на постанову Кіровського міського суду Донецької області
від 5 жовтня 2009 року
по адміністративній справі №2а-1789/09/0524 (суддя Артеменко Л. І.)
за позовом ОСОБА_5
до Управління Пенсійного фонду України
в м. Кіровське Донецької області
про зобов’язання нарахувати щомісячну соціальну допомогу дитині війни
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області про поновлення строку, зобов’язання відповідача нарахувати та стягнути щомісячну державну соціальну допомогу з 1 січня 2008 року по теперішній час.
Постановою Кіровського міського суду Донецької області від 5 жовтня 2009 року позовні вимоги були задоволені частково. Судом першої інстанції зобов’язав відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії позивачу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 16 вересня 2008 року по 30 вересня 2009 року в сумі 1243 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Сторони у судове засідання не з’явились.
Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Статус позивача як дитини війни підтверджується паспортом, посвідченням.
Відповідач в апеляційній скарзі посилався на відсутність нормативних актів згідно яких органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати заявлену позивачем доплату до пенсії як дитині війни.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Суд першої інстанції правильно визначив, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
Згідно статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" на 2008 рік було затверджено прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що в 2008 році виплата позивачу підвищення до пенсії як дитині війни здійснювалася відповідно до положень пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
Суд першої інстанції, застосувавши до спірних правовідносин вимоги статті 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, визначив періодом в 2008 році, за який відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 16 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
З врахуванням викладеного, а також того, що апеляційний суд відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, в даній справі в межах апеляційної скарги відповідача , колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни з 16 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 1 січня 2009 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік » від 26 грудня 2008 року № 835-VI розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.
Стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.»
З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни з 1 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та статті 113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Колегія суддів зазначає, що з врахуванням частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги відповідача та апеляційної скарги позивача.
У зв’язку викладеним, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області на постанову Кіровського міського суду Донецької області від 5 жовтня 2009 року по адміністративній справі № 2а-1789/09/0524 – залишити без задоволення.
Постанову Кіровського міського суду Донецької області від 5 жовтня 2009 року по адміністративній справі № 2а-1789/09/0524 – залишити без змін.
Повний текст ухвали складений, підписаний колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошений в судовому засіданні 19 січня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф.Ханова
Судді: Л.А.Василенко
М.І.Старосуд