Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2009 р. справа № 2а-20918/09/0570
час прийняття постанови: 11-20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чучко В.М.
при секретарі Каморнікові Д.Ю.
представник позивача - не з'явився, представник відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської Районної Державної адміністрації до Відділу Державної виконавчої служби Старобешівського районного управління юстиції про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу,
В С Т А Н О В И В:
Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської Районної Державної адміністрації (надалі – Управління праці, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірною та скасування постанови Відділу Державної виконавчої служби Старобешівського районного управління юстиції (надалі – Відділ ДВС, відповідач) від 14.10.2009 року про накладення штрафу за невиконання без поважних причин законних вимог державного виконавця відносно Управління праці у розмірі 170,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управління праці є бюджетною установою, при цьому витрати, пов’язані з виконанням судових рішень, відсутні в бюджетних призначеннях, асигнувань на рахунок позивача не надходило, кошторисом Управління такі видатки не передбачені, а тому позивач не має об’єктивної можливості в даний момент виконати рішення суду, а тому з посиланням на норми Бюджетного кодексу України вважає постанову про накладенню штрафу незаконною та просить скасувати її у судовому порядку.
В судове засідання позивач не з'явився, направив заяву про розгляд справи без участі його представників, при цьому наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явився, просив справу розглянути без участі його представників, при цьому просив ухвалити рішення у справі на розсуд суду.
Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представників сторін та на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали виконавчого провадження, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
05.06.2009 року Донецьким окружними адміністративним судом ухвалена постанова у справі № 2-а-31083/09/0570, відповідно до якої зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської Районної Державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з розрахунку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням фактично виплачених сум.
У відповідності до наведеної постанови Донецького окружного адміністративного суду 15.06.2009 року виданий виконавчий лист № 2-а-31083.
Постановою від 14.10.2009 р. ВП № 13410721 Відділом ДВС за невиконання без поважних причин вимог державного виконавця, Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської Районної Державної адміністрації притягнене до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 170,00 грн. Дана постанова підписана головним державним виконавцем.
Згідно Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.ст. 5, 7 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5, основними обов’язками державного виконавця при примусовому виконанні виконавчих документів є: неупередженість, своєчасність, повнота вчинення виконавчих дій; законність і недопущення порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Вказані обов’язки випливають зі ст. 19 Конституції, на підставі якої органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
За ст. 25 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Приписами ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцеві надане право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 88 наведеного Закону зокрема встановлено, що за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, на винних осіб за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, з системного аналізу ст.ст. 5 та 88 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що до відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця можуть бути притягнені виключно фізичні особи (громадяни чи посадові особи), при цьому постанова про накладення штрафу може бути винесена тільки начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Тобто, до суб’єктного складу вказаних норм Закону відносяться: з одного боку – громадяни чи посадові особи, з іншого боку – керівник органу виконавчої служби.
З огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги, що спірна постанова про накладення штрафу винесена головним державним виконавцем (а не начальником органу державної виконавчої служби), та до відповідальності притягнена юридична особа - Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської Районної Державної адміністрації (а не посадова особа даної державної установи, винна у невиконанні законних вимог виконавця), вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Судом не приймаються доводи позивача стосовно відсутності в бюджетних призначеннях витрат та асигнувань, пов’язаних з виконанням рішення суду, а також те що кошторисом такі видатки не передбачені, оскільки вказані твердження порушують принцип обов’язковості рішення суду, встановлений приписами ст. 129 Конституції України та ст. 255 КАС України. При цьому Управлінням праці не надано жодного доказу відсутності витрат, асигнувань та видатків на виконання рішень суду.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав, а тому право позивача підлягає захисту у встановлений ним спосіб.
Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат позивача, суд їх не компенсує.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської Районної Державної адміністрації до Відділу Державної виконавчої служби Старобешівського районного управління юстиції про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу – задовольнити повністю.
Скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Старобешівського районного управління юстиції від 14.10.2009 року про накладення штрафу.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 17 грудня 2009 року.
Повний текст постанови виготовлений 23 грудня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чучко В.М.