Справа № 2а-9957/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
за участю представника прокуратури Хамайко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом прокурора Козелецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області до фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, -
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Козелецького району звернувся до суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області (далі –УПФУ в Козелецькому районі) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 8275,30 грн. Свої вимоги мотивують тим, що відповідач зареєстрований в УПФУ в Козелецькому районі Чернігівської області, як платних страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і зобов’язаний сплачувати такі внески до Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але всупереч цього відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків та в добровільному порядку її не сплатив.
В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника прокуратури, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закону) ФОП ОСОБА_1 є страхувальником, а згідно частини 1 статті 15 Закону страхувальники є платниками страхових внесків до солідарної системи. Частиною 3 статті 15 Закону зазначено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Судом встановлено, що відповідача зареєстровано в УПФУ у Козелецькому районі Чернігівської області, як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування 17жовтня 1995 року № 0673, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в Козелець кому районі Чернігівської області від 10.06.2009р № 2059/06.
Згідно ч.2. ст. 17 Закону відповідачем до УПФУ у Козелецькому районі Чернігівської області були подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2008 рік. Відповідачем самостійно визначена сума страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9300,00 грн., що підтверджується копією розрахунку, наявної в матеріалах справи, але сума нарахованих страхових внесків відповідачем була тільки частково погашена за рахунок переплати у сумі 1024,70 грн., тому загальна сума заборгованості страхових внесків на дату подання позовної заяви становить 8257,30 грн.
У відповідності до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, який для відповідача є календарний місяць. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, відповідно до частини 2 статті 106 Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка).
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідно п.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 (далі –Інструкція) страхові внески платники, визначені підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Згідно п. 8 Інструкції суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Iнструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі —недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Згідно п. 8.3. Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників.
Відповідачу, відповідно до Інструкції сформована та направлена вимога від 23.04.2009 року № Ю-1293 про сплату боргу платника страхових внесків в розмірі 8275,30 грн., яка відповідачем отримана особисто 25.04.2009 року, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи. відповідач Дану вимогу у встановлений чинним законодавством строк в адміністративному чи судовому порядку не оскаржено відповідачем.
Відповідач добровільно не сплатив зазнану суму.
Відповідно до п.12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Козелецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а заборгованість зі сплати страхових внесків стягненню на користь управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області.
Оскільки, спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги прокурора Козелецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість зі плати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 8275 (вісім тисяч двісті сімдесят п’ять) грн. 30 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області на рр 25609303105267 в Козелецьке відділення Ощадного банку, МФО 343079, код 21399526.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Падій В.В.