Судове рішення #7457410


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  



П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 05 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-23200/09/0570

час прийняття постанови:  13 год. 26 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Тарасенка І.М.

при секретарі                                                  Кушек Н.А.,

за участю

представника  позивача                                                  Мєдвєдєвої Ю.О.,

представника відповідача                                                  Рибаковської С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області до Калінінського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на адресу відповідача була спрямована скарга від 07.10.2009 року № 10753/02 на бездіяльність державного виконавця при виконанні рішення про застосування фінансової санкції № 225 від 16.04.2009 року на суму 170 грн. до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

В своєму адміністративному позові позивач посилається на порушення відповідачем ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що начальник органу державної виконавчої служби за результатом розгляду скарги виносить постанову про задоволення чи відмову у задоволенні скарги. Статтею 8-3 цього ж закону встановлено, що начальники органу державної виконавчої служби можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищестоящої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами скарги, але відповідачем розглядалась не скарга на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами скарги, а скарга ПФУ, що суперечить статті 8-3 Закону України «Про виконавче провадження».

Також позивач зазначає, що під час ознайомлення з виконавчим провадженням було виявлено зволікання у проведенні виконавчих дій, а саме: не було проведено невідкладне примусове виконання виконавчого документу, про що свідчить, що з 30.06.2009 року держвиконавцем не направлялись запити до органів МРЕВ, БТІ, ДПА, відділу земельних ресурсів щодо встановлення наявності майна та відкритих рахунках.

Крім того, в скарзі на бездіяльність державного виконавця були посилання на порушення держвиконавцем ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», але під час проведення перевірки законності виконавчого провадження від 23.10.2009 року та підготовки постанови відповідачем, порушення цієї статті не були, на думку позивача, перевірені та зазначені у вказаній постанові, тому вважає, що відповідачем грубо було порушено вимоги ст.ст. 5, 85 Закону України «Про виконавче провадження», та державним виконавцем не було вжито достатніх заходів для виконання рішення про застосування фінансової санкції на суму 170 грн., тому просили скасувати постанову від 23.10.2009 року про результати перевірки законності виконавчого провадження, зобов’язати начальника Калінінського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції розглянути скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області, за якою прийняти постанову про задоволення скарги та визнати бездіяльність державного виконавця щодо виконання рішення про застосування фінансової санкції № 255 від 16.04.2009 рок станом на 29.09.2009 року, тобто на момент ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в адміністративному позові, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що всі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконані у відповідності до Закону, а також Інструкції про проведення виконавчих дій, а тому просила у задоволенні вимог позивача відмовити в повному обсязі.  

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

Так, на підставі рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншою звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду від 16.04.2009 року № 225 до приватного підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у розмірі 170,00 грн., які протягом десяти робочих днів з дня одержання рішення підлягають перерахуванню на рахунок зазначений у вказаному рішенні.

          Проте, вказане рішення платником внесків – ОСОБА_1 в добровільному порядку виконано не було, тому на підставі ч. 4 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області (далі – управління)рішення № 225 від 16.04.2009 року було надіслано до відповідача по справі для проведення виконавчих дій щодо примусового стягнення зазначеної в рішенні суми.

         Постановою від 07.05.2009 року державним виконавцем Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Ткачук Т.М. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення № 225 від 16.04.2009 року, виданому пенсійним органом, тобто позивачем у зазначеній справі.

Що стосується посилань позивача щодо невірного прийняття рішення за результатами розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця при здійсненні ним виконавчих дій, то суд зазначає наступне.

Так, скарга на бездіяльність державного виконавця при виконанні рішення № 225 від 16.04.2009 року надійшла на адресу відділу державної виконавчої служби, тобто відповідача по справі 14.10.2009 року.

За приписами ч. 5 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606 (далі – Закон № 606), за наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги.

За приписами Закону України «Про виконавче провадження» перевірити законність виконавчого провадження мають право директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, начальники відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники.

Абзацом першим статті 8-3 цього закону передбачено, що посадові особи зазначені у статті 8-1 Закону № 606, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищестоящої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Абзацом 5 пункту 10.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року за № 74/5 встановлено, що скарга подана у виконавчому провадженні до начальника органу ДВС, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається в 10-денний строк.           

Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2009 року начальником Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції при розгляді скарги позивача, (надійшла на адресу виконавчої служби 14.10.2009 року) прийнято постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, згідно якої у задоволенні скарги позивача відмовлено, а також дії державного виконавця Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції по примусовому виконанню рішення № 255 виданого позивачем 16.04.2009 року щодо стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь управління фінансових санкцій в розмірі 170 грн. визнано такими, що не відповідають вимогам п. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 5).

Таким чином, постанову начальника Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про результати перевірки законності виконавчого провадження суд вважає такою, якою скарга управління на бездіяльність державного виконавця розглянута, тобто вимоги, викладені в адміністративному позові розглянуті відповідачем у зазначеній постанові.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 8-3 Закону № 606 постанова про перевірку, проведення чи результат перевірки виконавчого провадження може бути оскаржена до вищої посадової особи органів державної виконавчої служби або до суду в 10 денний строк. Пунктом 4 резолютивної частини постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження було роз’яснено позивачу порядок оскарження постанови та копію постанови надіслано на адресу позивача 23.10.2009 року за вих. № 7398/06-46/40522, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, а також копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

В судовому засіданні представником позивача не надано жодного доказу, які б спростовували посилання відповідача стосовно пропуску строку оскарження постанови начальника Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про результати перевірки законності виконавчого провадження.               

Відповідно до ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

        Встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем надано достатньо доказів стосовно правомірності прийнятого рішення за результатами розгляду скарги позивача.   

        Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області до Калінінського відділу Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною – відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі  - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо   постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

          

Суддя                                                                                                          Тарасенко І.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація