ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"06" червня 2006 р. | Справа № 22/32-06-485 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Петрова О.С.
за участю представників сторін у судовому засіданні 18.04.2006р.:
від позивача: Буценко С.В. за довіреністю від 15.06.2005р. б/н
від відповідача: не з’явився
за участю представників сторін у судовому засіданні 23.05.2006р.:
від позивача: Буценко С.В. за довіреністю від 15.06.2005р. б/н
від відповідача: Урсулов В.М. за довіреністю від 29.07.2003р. №327
за участю представників сторін у судовому засіданні 06.06.2006р.:
від позивача: Амбурцев В.Г. за довіреністю від 02.06.2006р. б/н
від відповідача: Урсулов В.М. за довіреністю від 29.07.2003р. №327
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія „Мар. Шиппінг”
на рішення господарського суду Одеської області
від 10 березня 2006 року
у справі №22/32-06-485
за позовом Комунального міського ремонтно-будівельного підприємства „Одесрембуд” в особі Ремонтно-будівельного управління №5
до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія „Мар. Шиппінг”
про стягнення 10599 грн. 40 коп., -
В С Т А Н О В И В:
Підприємство КП „Одесрембуд” в особі РСУ №5 звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ Компанія „Мар.Шиппінг” заборгованості в сумі 10599,4 грн. за виконані роботи згідно укладеного між сторонами договору підряду від 02.12.2003р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10 березня 2006 року у справі №22/32-06-485 (суддя Торчинська Л.О.) позов Підприємства КП „Одесрембуд” в особі РСУ №5 задоволений повністю.
Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані обумовлені договором роботи на суму 290632,40 грн., що на 10599,40 грн. перевищує кошторис. На підтвердження факту виконання робіт та їх вартості позивач надав акти прийому виконаних підрядних робіт на загальну суму 290632, 40 грн., які підписані сторонами, що свідчить про прийняття робіт відповідачем та визнання їх остаточної вартості, а тому на підставі ст.ст. 526, 611, 844, 854 ЦК України, ст. 321 ГК України позов підлягає задоволенню.
Відповідач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
За доводами відповідача суд першої інстанції не розглянув по суті клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, яке відповідач надав до суду 30.01.2006р. за вх.№1680. Відповідач не надав до суду відзив на позов, так як помилково зазначив номер справи. Відповідач не повідомлений про час і місце судового засідання, оскільки на адресу відповідача не відправлений відповідний процесуальний документ про оголошення перерви.
У доповненнях до апеляційної скарги від 12.05.2006р. за вх.№945-Д2, відповідач просить оскаржуване судове рішення скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що укладений між сторонами договір підряду не містить підстав для перегляду вартості робіт, яка встановлена в п.4.1. договору в сумі 280033 грн. і фактично оплачена відповідачем; що кошторис до договору підряду є твердим, а позивач не попередив відповідача про перевищення кошторисної вартості робіт; що відповідно до п.п.6.3., 6.4. договору підряду позивач зобов’язаний узгоджувати з відповідачем вартість, обсяг, якість матеріалів на підставі кошторису; що підписанням актів форми №2 відповідач лише підтвердив обсяг виконаних позивачем робіт, а не вартість; що в оскаржуваному судовому рішенні не проаналізовані підстави збільшення вартості виконаних відповідачем підрядних робіт; що відповідно до ст.837 ЦК України, суму, яка перевищує договірну вартість робіт, слід віднести за рахунок рисків позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу від 23.05.2006р. №125 позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін, з посиланням при цьому на те, що відповідач порушив вимоги ст.95 ГПК України, так як не направив позивачу копію апеляційної скарги, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційну скаргу слід повернути відповідачу без розгляду; що копія поштової квитанції не може бути доказом відправлення апеляційної скарги позивачу, а таким доказом може бути лише опис вкладення; що відповідач не навів поважних причин пропуску строку на оскарження судового рішення; що доводи відповідача про незадоволення судом його клопотання про ознайомлення з матеріалами справи є безпідставними, так як він сам не ознайомився з матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, ознайомившись з витребуваними у сторін документами, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення апеляційної скарги відповідача.
Так із матеріалів справи випливає, що позивач виконав роботи з будівництва автоматизованої щіткової мийки вантажних автомобілів на загальну суму 280033 грн., тобто саме на суму, що встановлена як укладеним між сторонами договором підряду від 02.12.2003р., так і твердим кошторисом до цього договору.
Виконані позивачем роботи на загальну суму 280033 грн. прийняті і повністю оплачені відповідачем, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за грудень 2003р., лютий-квітень 2004р. та не заперечується ані представником позивача, ані представником відповідача у засіданні апеляційного господарського суду.
Разом з тим, у матеріалах справи наявні підписані сторонами акти прийому виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за травень місяць на загальну суму 9799,20 грн. Згідно з цими актами, підставою їх складання стало виконання позивачем додаткових робіт за договором підряду на суму 4642,80 грн., а також робіт з водозниження на суму 5156,40 грн.
Таким чином, обставини справи свідчать, що сума, яку позивач заявив до стягнення з відповідача, є вартістю виконаних позивачем додаткових робіт до договору підряду, а тому висновок суду першої інстанції про те, що заявлена до стягнення сума, є сумою, яка перевищує договірну вартість виконаних позивачем робіт не відповідає фактичним обставинам справи.
Але апеляційний господарський суд вважає, що дане є підставою лише для зміни оскаржуваного судового рішення, з огляду на таке:
У матеріалах справи наявний локальний кошторис на додаткові роботи по будівництву автомийки, який підписаний як позивачем, так і відповідачем, а отже, сторонами узгоджена вартість та обсяг додаткових робіт з будівництва автомийки в сумі 4642,80 грн. Разом з тим, на вимогу апеляційного господарського суду представник відповідача надав оригінал кошторису на роботи з водозниження, який підписаний як позивачем, так і відповідачем, і згідно з яким, сторони узгодили вартість та обсяг робіт з водозниження в сумі 5156,40 грн.
Наявні у матеріалах справи акти прийому виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за травень 2004 року свідчать про виконання позивачем узгоджених сторонами додаткових робіт до договору підряду на загальну суму 9799, 20 грн.
Ці акти відповідно до наказу Державного комітету статистики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури №237/5 від 21.06.2002р. „Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” складають для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві.
Таким чином матеріалами справи доведено, що обсяг і вартість додаткових робіт з будівництва автомийки сторонами узгоджений, додаткові роботи виконані позивачем і прийняті відповідачем саме на узгоджену сторонами суму, а тому на підставі п.4.2. укладеного між сторонами договору підряду, вимог ч.1 ст.854 ЦК України, ч.5 ст.321 ГК України, положення яких відповідно до п.4 названих Кодексів слід застосовувати до спірних правовідносин, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими позовні вимоги Підприємства КП „Одесрембуд” в особі РСУ №5. Але, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню саме в сумі, що підтверджується матеріалами справи - 9799,20 грн. Згідно наданих у судовому засіданні представником позивача пояснень, позивачем допущено арифметичну помилку при розрахунку суми позову.
Недоцільними є доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. По-перше, на клопотанні відповідача про ознайомлення з матеріалами справи від 30.01.2006р. за вх.№1680 наявна резолюція суду про можливість ознайомлення, але відповідач своїм право не скористався. По-друге, неможливість подання до суду відзиву на апеляційну скаргу пов’язана з недбалістю самого відповідача, який неправильно зазначив номер справи. По-третє, наявний у матеріалах справи протокол судового засідання свідчить, що представник відповідача Урсулов В.М. був присутнім у судовому засіданні 17.02.2006р. в якому суд оголосив перерву до 10.03.2006р. До того ж, норми ст.77 ГПК України не передбачають винесення судом окремого процесуального документу про оголошення у судовому засіданні перерви.
Доводи відповідача, викладені у доповненнях до апеляційної скарги спростовуються фактичними обставинами справи.
З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд частково задовольняє апеляційну скаргу відповідача, а оскаржуване судове рішення змінює. Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія „Мар. Шиппінг” задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Одеської області від 10 березня 2006 року у справі №22/32-06-485 змінити, виклавши резолютивну частину судового рішення в наступній редакції:
„Позов Комунального міського ремонтно-будівельного підприємства „Одесрембуд” в особі Ремонтно-будівельного управління №5 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія „Мар. Шиппінг” на користь Комунального міського ремонтно-будівельного підприємства „Одесрембуд” в особі Ремонтно-будівельного управління №5 борг в сумі 9799,20 грн., державне мито в сумі 102 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.
В іншій частині позову відмовити.”
3.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.
4.Визнати таким, що втратив чинність наказ господарського суду Одеської області від 21 березня 2006 року у справі №22/32-06-485 на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 10 березня 2006 року по справі №22/32-06-485.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя | О.О. Журавльов |
Судді | В.М. Тофан |
М.В. Михайлов |