Справа 22ц-21442\2008 Головуючий в 1 інстанції Тимошенко Т.I.
Категорія 20(1) Доповідач Савіна Т.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого: судді Неклеси В.І.
суддів: Савіної Г.О., Турік В.П.
при секретарі: Євтодій К.С.
за участю: позивача - ОСОБА_1, представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідачів -ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Літвінова Ірина Іванівна, ОСОБА_8, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним в частині покупця та визнання права власності на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2008 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_6 третіх осіб приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Літвінової І.І., ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним в частині покупця та визнання права власності на нерухоме майно задоволено.
Договір купівлі-продажу АДРЕСА_2 (далі спірна квартира), посвідченого 21 травня 2004 року приватним нотаріусом Літвіновою І.І. за реєстром № 3786 визнано недійсним, в частині відносно покупця ОСОБА_9
Визнано ОСОБА_1 покупцем за даним договором купівлі-продажу вказаної квартири та право власності за нею на АДРЕСА_2
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 різницю вартості проданої трикімнатної квартири і купівлі однокімнатної квартири в сумі 4743, 00 грн., 148, 40 грн. по сплаті судового збору, 30 грн. за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник відповідачів ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не повністю з'ясував усі обставини по справі, не доведені обставини, що мають істотне значення для справи і які суд вважає встановленими, а тому суд помилково і лише на припущеннях дійшов висновку, що спірну квартиру було придбано для позивачки та за її гроші і задовольнив позов, визнавши удаваним договір купівлі-продажу спірної квартири та укладеним під впливом омани, не зазначивши при цьому який саме правочин приховали сторони та хто і кою увів в оману при його укладенні і посилаючись на
Постанови Пленуму Верховного суду України, які не с нормативно-правовими актами та ст.ст. 230, 235 ЦК України, які лише визначають правові наслідки визнання угоди недійсною, а не обумовлюють визнання угоди недійсною.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 травня 2004 року між ОСОБА_1, від імені якої діяла по довіреності, посвідченої приватним нотаріусом, ОСОБА_6, та ОСОБА_10 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_1. Вартість квартири за згодою сторін становить 26600 грн., з яких 19583 грн. отримав представник продавця - ОСОБА_6 до підписання договору, а решта - 7017 грн. залишилася у покупця для погашення заборгованості по комунальних платежах. Договір зареєстровано в реєстрі за № 1070 приватним нотаріусом Літвіновою І.І.
21 травня 2004 року цим же приватним нотаріусом було посвідчено договір купівлі-продажу спірної квартири між продавцем ОСОБА_11 та ОСОБА_9 -дочкою ОСОБА_6, продаж спірної квартири здійснено за 14840 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 ЦПК України. Частиною другою цієї статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Суд, задовольняючи позов ОСОБА_1, обгрунтовано дійшов висновку, що взамін проданої квартири ОСОБА_6 зобов'язалася придбати ОСОБА_1 однокімнатну квартиру, однак відповідач ОСОБА_6 із своєю дочкою ОСОБА_5 за кошти позивачки через чотирнадцять днів після продажу квартири позивачки придбали спірну квартиру за 14 840 грн, за якими покупцем вказано ОСОБА_5, оскільки ці обставини підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, письмовими доказами, насамперед, договором купівлі-продажу належної позивачці трикімнатної квартири.
Доводи представника відповідачок ОСОБА_4 щодо відсутності між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 домовленості про придбання для першої однокімнатної квартири та передачі останньою позивачці грошей за продану трикімнатну квартиру є безпідставними, оскільки відповідачі та їх представник не надали суду письмових доказів про передвачу ОСОБА_6 ОСОБА_1 грошей у розмірі 19583 грн., за продану квартиру та спростовуються, не тільки вищевказаними доказами, а ще і фактом проживания ОСОБА_1 у спірній квартирі з дня її купівлі до теперішнього часу.
При задоволенні позову суд першої інстанції посилався на ст. ст. 230, 235 ЦК України, якими передбачено правові наслідки вчинення правочину під впливом обману та правові наслідки удаваного иравочину.
Враховуючи обставини справи та викладені судом докази, які свідчать про те, що ОСОБА_6 отримані від продажу трикімнатної квартири гроші передала дочці ОСОБА_5, яка при оформленні договору купівлі-продажу однокімнатної квартири виступила в ролі покупця, в той час як згідно довіреності, виданої ОСОБА_1 ОСОБА_6, остання зобов'язалася придбані для ОСОБА_1 за її гроші, отримані від продажу квартири, однокімнатну квартиру, тому колегія суддів вважає, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 при укладенні договору купівлі-продажу трикімнатної квартири з продавцем ОСОБА_8 ввели останнього в оману, не поставивши його до відома, що покупцем повинна виступати ОСОБА_1, а тому такий правочин відповідно до вимог ст.. ст.. 57, 60 ЦК України в редакції 1963 року, що діяв на момент
укладення договору купівлі-продажу, підлягає визнанню частково недійсним в частині сторони - покупця.
Посилання суду на ст. 58 ЦК України в редакції 1963 року та ст. ст. 230, 235 ЦК України в редакції 2004 року слід виключити із рішення суду, проте з огляду на положення ч. 2 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів вважає, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.