Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року. місто Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковальчук Н.М.,
суддів - Буцяка З.І.,Мельника Ю.М.,
при секретарі - Сеньків Т.Б.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Дороти В.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду 18 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” про визнання недійсним одностороннього збільшення процентної ставки по кредитному договору,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Рівненського міського суду від 18 листопада 2009 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк” .
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення є незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального права. А саме, суд прийшов до висновку, що дії банку, щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку відповідають діючому законодавству та умовам договорів. Разом з тим, в умовах договорів не передбачалось право банку в односторонньому порядку підвищувати відсоткову ставку, а в п.2.7 зазначено, що підвищення відсоткової ставки здійснюється виключно за додатковою угодою. Також банк не дотримався встановленого в договорах порядку зміни відсоткової ставки.
З цих підстав просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
В поданих на апеляційну скаргу запереченнях АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк” вказує, що рішення суду першої інстанції є законним. Просили апеляційну скаргу відхилити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з”явились у судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії банку щодо зміни в односторонньому порядку розміру процентної ставки є законними, оскільки при укладенні кредитних Договорів сторонами була обумовлена можливість збільшення банком відсоткової ставки шляхом укладення додаткової угоди, порядок укладення якої банком дотримано, а тому в силу вимог ст. 526 ЦК України позивач зобов”язаний погашати кредити з врахуванням змінених відсоткових ставок.
З даним висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитись не може виходячи із слідую чого.
Як видно з матеріалів справи між АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк”(Кредитор) та ОСОБА_1(Позичальник) 19 квітня 2006 року укладений Договір № 232 Д про надання невідновлювальної кредитної лінії(далі Договір № 1) відповідно до якого Кредитор надав Позичальнику кредит в сумі 31 тисячу доларів США зі сплатою 11,50 процентів річних _________________________________________________________________________________
Головуючий в 1 інстанції: Головчак М.М. Справа 22-117 -2010 р
Доповідач :Ковальчук Н.М.
з кінцевим терміном погашення до 18 квітня 2010 року.
18 квітня 2007 року між сторонами укладений Договір № 118 Д (далі Договір № 2) відповідно до якого АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк” надав ОСОБА_1 кредит в сумі 27 тисяч доларів США зі сплатою 12,50 процентів річних з кінцевим терміном погашення до 17 квітня 2022 року.
Відповідно до п. 2.7 Договорів № 1 та № 2 розмір процентної ставки переглядається сторонами раз на рік не пізніше двадцятого числа останнього місяця кожного року користування кредитом, про що складається відповідна додаткова угода між банком та Позичальником, проект якої направляється Кредитором за 20 календарних днів до настання зазначеного строку перегляду процентної ставки.
Умови Договорів також передбачали, що в разі, коли Позичальник відмовився від підписання додаткової угоди він має повернути на протязі трьох робочих днів існуючу заборгованість, нараховані проценти та можливі штрафні санкції.
Наведеними в справі доказами доведено, що підвищення відсоткової ставки за Договорами № 1 та № 2 здійснено без повідомлення позивача. Відповідачем не дотримані умови п. 2.7 Договорів. Жодних доказів про те, що позивачу були направлені умови додаткової угоди, відповідач в судове засідання не подав.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи, що листа про підвищення процентної ставки та умов додаткової угоди позивач не отримав, є підстави вважати, що банком при підвищенні відсоткової ставки порушенні зобов”язання за Договором №1 та № 2 , а тому ці дії є незаконними.
Окрім цього, відповідачем не наведено конкретних обставин, в тому числі і стосовно змін курсу долара США, які б давали йому підстави для збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом. Відповідно до ч.4 п.4 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повинен бути повідомлений кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни Без такого повідомлення зміна відсоткової ставки є недійсною.
Згідно вимог ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1 ст.14 Цього кодексу).
З огляду на зазначені норми закону, суд вважає, що визнавши неправомірними дії відповідача про підвищення відсоткових ставок за Договорами №1 та №2, судом будуть повністю захищені порушені права позивача, а тому його вимоги про покладення зобов”язань на відповідача здійснювати коригуючи операції щодо зниження відсотків за користування кредитом, про заборону відповідачу нараховувати штрафні санкції за порушення договірних відносин та заборону вчиняти інші дії окремо задоволенню не підлягають.
Оскільки, суд першої інстанції невірно визначився у правовідносинах, що виникли між сторонами і неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду слід скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог.
Керуючись ст.307,309,313,314,315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду від 18 листопада 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” про визнання недійсним одностороннього збільшення процентної ставки по кредитному договору задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” щодо підвищення відсоткової ставки з 20 жовтня 2008 року за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 232 Д від 19 квітня 2006 року, укладеного між акціонерним комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ОСОБА_1.
Визнати неправомірними дії акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” щодо підвищення відсоткової ставки з 20 жовтня 2008 року за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 118 Д від 18 квітня 2007 року, укладеного між акціонерним комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ОСОБА_1.
Стягнути з акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі сімдесят чотири гривні 50 копійок та на користь держави судовий збір в сумі дванадцять гривень 75 копійок.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: Ковальчук Н.М.
Судді: Буцяк З.І.,
Мельник Ю.М.