УХВАЛА

                                                                іменем України

19 січня 2010 року                                                                   м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого-судді Куцина М. М., суддів:  Кожух О. А.,  Собослоя Г. Г.  при секретарі  Довбака  Т. О. за участю:  представника апелянта ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу  за апеляційною скаргою    ОСОБА_1, що діє згідно з дорученням в інтересах позивачки ОСОБА_5,  на рішення  Мукачівського міськрайонного суду від  6 жовтня 2009 року   по справі за позовом    прокурора Мукачівського району в інтересах  ОСОБА_5, Чинадіївської селищної ради  до ОСОБА_2,  де третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3, про скасування рішення селищної ради та визнання незаконним державного акту на право  власності на землю ,-

                                                                 Встановила:

    У  червні 2007 року прокурор Мукачівського району в інтересах ОСОБА_5, Чинадіївської селищної ради  звернувся  з позовом   до  ОСОБА_2,  де третя особа ОСОБА_3, про скасування рішення селищної ради та визнання незаконним державного акту на право  власності на землю .

    Прокурор у позові зазначав, що 7 квітня 2007 року,  проведеною перевіркою  встановлено,  що на підставі рішення №187 від 26.12.1997 року Чинадіївської селищною радою ОСОБА_7 видано державний акт на право  приватної власності на землю серії  1-ЗК № 023861 на дві земельні ділянки: перша земельна площею 0.064 га розташована по АДРЕСА_1, для обслуговування будинку; друга земельна ділянка,  площею  0.130 га,  розташована на території цієї ради для ведення підсобного господарства.

    Право приватної власності на земельні ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1, загальною площею 0.194 га: 0.064га  для  утримання будинку та  0.130 га для ведення  підсобного господарства, позивачка  ОСОБА_5 набула як дружина покійного ОСОБА_7 на підставі  свідоцтва про право на спадщину  за заповітом, виданого державним нотаріусом Мукачівської державної нотаріальної контори 15 травня  2006 року .

    Однак,   рішенням Чинадіївської селищної ради передано відповідачеві по справі у власність земельну ділянку площею   0.1364 га  для  будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_2  і йому  видано державний акт на право  власності.

    Позивачка, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі продажу   від 20 травня 2006 року,  продала належний їй на праві приватної власності житловий  будинок АДРЕСА_1   ОСОБА_1, яка є її представником у даній цивільній справі.

    Представник позивача вважав,  що зазначене рішення та державний акт підлягає скасуванню, оскільки начальником земельного відділу в Мукачівському районі ОСОБА_8 помилково підписано висновок про передачу  у власність  спірної земельної ділянки відповідачеві. Органом виконавчої влади при передачі цієї ділянки у власність  відповідачеві не враховано те, що позивачка по справі набула право власності на спірну земельну ділянку у  порядку спадкування, і вказані дії порушили  право приватної власності позивачки на земельну ділянку розміром  0.13 га по вул. Комсомольській,  оскільки спірна земельна ділянка не може належати одночасно двом власникам.

    Зазначеними рішеннями позбавлено права власності на земельну ділянку  ОСОБА_5 як дружину покійного ОСОБА_7, яка на підставі  свідоцтва про право на спадщину  за заповітом 15 травня  2006 року  набула право  власності на земельні ділянки, загальною площею 0.194 га, що розташована в АДРЕСА_1, із них 0.064  для  утримання будинку та  0.130 га для ведення  підсобного господарства.

Прокурор, у суді першої інстанції,, посилаючись на зазначені у позовній заяві обставини справи та з підстав, передбачених  ст.158 ЗК України, ст. ст. 373,378 ЦК України,  скасувати рішення №3 Чинадіївської селищної ради від 31 липня 2006 року про передачу у власність земельної ділянки,  та державний  акт на  право приватної власності на земельну ділянку серії ЗК № 021670 , виданий ОСОБА_2, визнати  недійсним, а його реєстрацію скасувати.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 6 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача  посилається на  неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення і ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

В суді апеляційної інстанції представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.

Відповідач та третя особа і   її представник в суді апеляційної інстанції вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Прокурор та представник Чинадіївської  селищної ради у судове засідання не з’явилися, хоч належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, судова колегія, на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України, вважає їх неявка до суду апеляційної  інстанції не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

           Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду  буде встановлено неправильне застосування норм матеріального  права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК  України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі  повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 215 ЦПК України, у рішенні суду, зокрема,  зазначаються встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини: мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення; закон, на підставі якого вирішено справу.

Аналіз тексту рішення суду першої інстанції свідчить про те, що воно не відповідає вимогам вищезазначених норм ЦПК, оскільки в ньому немає відомостей щодо встановлених судом фактів із наведених доказів, якими вони підтверджуються.

Жодних висновків щодо позовних вимог за підставами, вказаними в позовній заяві,  в оскаржуваному рішенні суду немає.

      Судова колегія приходить  до висновку, що окремою підставою скасування даного рішення  і направленням справи на новий  розгляд з підстав, передбачених ст. п4 ч.1 ст.311 ЦПК України,   якщо суд вирішив питання про права  та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що       право приватної власності на земельні ділянки, загальною площею 0.194 га, що розташована в АДРЕСА_1 0.064  для  утримання будинку та  0.130 га для ведення  підсобного господарства, позивачка  ОСОБА_5, набула як дружина покійного ОСОБА_7 на підставі  свідоцтва про право на спадщину  за заповітом, видано державним нотаріусом Мукачівської державної нотаріальної контори 15 травня  2006 року .

Також цими матеріалами  справи стверджено, що  рішенням Чинадіївської селищної ради передано відповідачеві по справі у власність земельну ділянку, площею   0.1364 га  для  будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_2  і йому  видано державний акт на право  власності.

Крім цього, представник позивача ОСОБА_1  купила у позивачки ОСОБА_5  за нотаріально посвідченим договором купівлі- продажу житловий будинок АДРЕСА_1   від 20 травня 2006 року, який розташований на спірній земельній ділянці, і вона,  відповідно до ч1 ст. 120 ЗК України, має право власності на земельну ділянку або її частину на підставі  цієї угоди, або право користування за договором оренди.

      Таким чином, розглядаючи позов прокурора по суті в  інтересах ОСОБА_5 місцевий суд неправильно визначився  з колом осіб, які повинні приймати участь у цивільному процесі,  і не звернув уваги на процесуальне становище Чинадіївської селищної ради, яка була залучена до справи у якості співпозивача, і   на підставі її рішень позивачка по справі ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_2 набули право приватної власності на земельні ділянки, а прокурором  по справі  оспорюється  рішення та державний акт на  земельні  ділянки, які  видані цією радою, а також  представник позивача ОСОБА_1 набула право приватної власності на  житловий будинок, який розташований на спірній земельній ділянці. А також , третя особа ОСОБА_3 набув право приватної власності на спірну земельну ділянку на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі продажу.

Так, місцевий суд допустився  порушень норм процесуального права,  передбаченими положеннями ст. ст. 30 ,31,32,33 ЦПК України.

Зокрема, у відповідності до правил ст.33 ЦПК України, суд, за клопотанням позивача, не припиняючи розгляд справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.

    Третя особа  без самостійних вимог на предмет спору  на  стороні відповідача ОСОБА_3 придбав у відповідача по справі ОСОБА_2 земельну ділянку площею   0.1364 га,  для  будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_2,  за нотаріально посвідченим договором, яка є спірною у даній цивільній справі.

    Відповідно до змісту ст.10,30-33 ЦПК України  особи, відносно якої судове рішення  безпосередньо вирішує питання про її права та обов’язки, повинна бути стороною у справі.

    Залучення такої особи в  якості іншого учасника цивільного процесу порушує, встановлену ст. 10 ЦПК України, змагальність  сторін, оскільки позбавляє особу процесуальних прав, передбачених ст.31 ЦПК України.

 Зі змісту ст. 28 та ст. 30 ЦПК України виплаває, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, в тому числі відповідача, мають фізичні та юридичні особи.

За таких обставин, слід визнати, що не залучивши до участі у справі  у якості позивача  ОСОБА_1   і в якості відповідачів  Чинадіївської селищну  раду, ОСОБА_3, місцевий суд своїм рішенням вирішив питання про їх права та обов’язки, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд.

У ході повторного розгляду  справи по суті необхідно з’ясувати місце розташування  цих двох земельних ділянок, належних на праві власності як позивачу, так і відповідачеві ОСОБА_3, на предмет  накладання їх координат на місцевості, а тому, з метою  усунення  цих суперечностей, сторонам слід   роз’яснити їх право про звернення до  суду із   клопотання  про проведення  відповідної експертизи.

Окрім цього, до участі у цивільному процесі слід залучити у порядку, передбаченому ч.3 ст.45 ЦПК України, Державне підприємство « Центр»  державного земельного кадастру при Державному комітеті України  по земельних ресурсах» Закарпатська регіональна філія» для надання висновку.

У процесі повторного розгляду справи необхідно усунути вищенаведені недоліки, зокрема, слід у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, притягнути до участі у справі позивача ОСОБА_1 , і в якості відповідачів Чинадіївської селищну  раду, ОСОБА_3, з’ясувати права та обов’язки сторін, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, вирішити даний спір.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при розгляді справи було  допущено порушення, як матеріального, так і процесуального права, а суд апеляційної  інстанції не може перевірити правильність та повно дослідити  докази по справі, оскільки такі  судом першої інстанції не досліджувалися, тому рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. п.4,5 ч.1 ст.311 ЦПК України, а справа - направленню на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                           Ухвалила:

Апеляційну скаргу     ОСОБА_1, що діє  відповідно до доручення в інтересах позивачки ОСОБА_5, задовольнити частково.

Рішення  Мукачівського  міськрайонного суду від  6 жовтня 2009  року   скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

Ухвала  набирає законної сили з моменту   її  проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею  законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: