КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2009 № 5/29-2/179
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Курганський М.С. (за дов.),
від відповідача 1: Петренко І,А. (за дов.),
від відповідача 2:Скржешевський М.С. (за дов.),
від відповідача 3: Чорна Н.П. (за дов.),
від третьої особи 1: не з’явився,
від третьої особи 2: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот”, Відкритого акціонерного товариства „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних споруд”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія” та Товариства з обмеженою відповідальністю „КРОН”
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.09.2009
у справі № 5/29-2/179 (суддя
за позовом Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот"
до ВАТ "П"ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Крон"
третя особа позивача
третя особа відповідача Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Інна Олександрівна
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
В березні 2008 року АСК „Укррічфлот” звернулось до Господарського суду м. Києва до ВАТ „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт”, ТОВ „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія” та ТОВ „КРОН” про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення, а саме: будівлі лабораторно-адміністративного корпусу (літера „А”), загальною площею 573, 90 кв.м. та будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера „Д”), загальною площею 1172, 10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, буд. 4, який був укладений між ВАТ „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” та ТОВ „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”, посвідчений 12 серпня 2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Інною Олександрівною (реєстраційний номер № д. 201); визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення, а саме: будівлі лабораторно-адміністративного корпусу (літера „А”), загальною площею 573, 90 кв.м. та будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера „Д”), загальною площею 1172, 10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, буд. 4, який був укладений між ТОВ „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія” та ТОВ „КРОН”, посвідчений 19 вересня 2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Інною Олександрівною (реєстраційний номер № д. 318).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2008 у справі №5/29 позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 відмовлено в задоволенні апеляційних скарг ВАТ „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” та ТОВ „КРОН” на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2008.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2008 у справі №5/29 відмовлено в задоволенні касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2008.
Ухвалою Верховного Суду України від 29.01.2009 відмовлено в порушенні касаційного провадження за апеляційними скаргами ВАТ „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” та ТОВ „КРОН” з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2008.
Постановою Верховного Суду України від 12.05.2009 задоволено касаційну скаргу ТОВ „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2008, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 та постанову Вищий господарський суд України від 04.12.2008, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій Верховним Судом України зазначено те, що визнаючи недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна на підставі статті 215 Цивільного кодексу України у зв’язку з тим, що майно було передано не його власником, господарські суди не звернули уваги, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійною угоди, стороною в якій така особа не є, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону. Захист прав такої особи можливий шляхом пред’явлення віндикаційного позову, з дотриманням вимог статей 387, 388 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.06.2009 прийнято справу до провадження, присвоєно справі №5/29-2/179.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.09.2009 у справі № 5/29-2/179 в позові відмовлено повністю.
Цим же рішенням суд першої інстанції на підставі пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України вийшов за межі позовних вимог та за власною ініціативою визнав недійсними:
- договір купівлі-продажу нежилого приміщення, а саме: будівлі лабораторно-адміністративного корпусу (літера „А”) загальною площею 573,90 кв.м. та будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера „Д”) загальною площею1172,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, буд. 4, який був укладений між ВАТ „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” та ТОВ „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія”, посвідчений 12 серпня 2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Інною Олександрівною за реєстраційним номером №д.201;
- договір купівлі-продажу нежилого приміщення, а саме: будівлі лабораторно-адміністративного корпусу (літера „А”) загальною площею 573,90 кв.м. та будівлі ремонтно-механічних майстерень (літера „Д”) загальною площею1172,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, буд. 4, який був укладений між ТОВ „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія” та ТОВ „КРОН”, посвідчений 19 вересня 2005 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Інною Олександрівною за реєстраційним номером № д.318.
Окрім того, застосовано за власною ініціативою господарського суду наслідки недійсності нікчемних правочинів та стягнуто:
- з ТОВ „КРОН” на користь ТОВ „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія” 300 000,00 грн., сплачених за договором купівлі-продажу, посвідченому 19.09.2005 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Інною Олександрівною за реєстраційним номером №д.318.
- з ТОВ „КРОН” на користь ВАТ „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” 274 800,00 грн., сплачених за договором купівлі-продажу, посвідченому 12.08.2005 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Інною Олександрівною за реєстраційним номером №д.201.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити пункт 1 оскаржуваного рішення скасувати та викласти його в наступній редакції: „1. позов задовольнити повністю”, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач не має права на пред’явлення вимоги про визнання договорів недійсними суперечить вимогам частини 3 статті 216 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач 1, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржуване рішення, виключити з резолютивної частини рішення пункту 2-5, залишивши без змін пункт 1, посилаючись на не, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Не погодились з прийнятим рішенням також відповідач 2 та відповідач 3, які звернулись з апеляційним скаргами та просять суд скасувати оскаржуване рішення в частині виходу суду за межі позовних вимог та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог своїх апеляційних скарг відповідачі посилаються на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, чим порушив пункт 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем подано відзив на апеляційні скарги відповідачів, в якому він просить залишити їх без задоволення та задовольнити вимоги апеляційної скарги АСК „Укррічфлот”.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
11 лютого 2004 Головним управлінням комунальної власності м. Києва, на підставі наказу „Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна” від 31.01.2004 №122-в, Акціонерній судноплавній компанії „Укррічфлот” було видано свідоцтво серії МК №010008090 про право власності на майновий комплекс загальною площею 1801,80 кв.м., який розташований в м. Києві по вулиці Електриків, будинок №4.
Згідно додатку до свідоцтва серії МК №010008090 від 11.02.2004 про право власності на майновий комплекс до складу комплексу входять дві будівлі, а саме: будівля лабораторно-адміністративного корпусу (літера „А”), загальною площею 606,60 кв.м. та будівля механічних майстерень (літера „Д”), загальною площею 1195,20 кв.м.
Згідно реєстраційного посвідчення від 18.02.2004, право власності на майновий комплекс загальною площею 1801,80 кв.м., який розташований в м. Києві по вулиці Електриків, будинок №4, було зареєстровано в КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” за АСК „Укррічфлот”, про що було зроблено запис в реєстрову книгу №4з-227 за реєстровим №556з.
В червні 2004 року ВАТ „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до АСК „Укррічфлот” про визнання права власності на будівлі ремонтно-механічних майстерень та лабораторно-адміністративного корпусу загальною площею 1746 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.07.2004 у справі №8/509, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2004 та постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2005, позов задоволено повністю: визнано за ВАТ „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” право власності за набувальною давністю на будівлі ремонтно-механічних майстерень та лабораторно-адміністративного корпусу загальною площею 1746 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.
Наслідком прийняття цих судових рішень стало укладання 12.08.2005 між ВАТ „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” (продавець) та ТОВ „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія” (покупець) договору купівлі-продажу нежилого приміщення, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Інною Олександрівною за реєстраційним номером №д.201 (далі – Договір №1), відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність і зобов’язується сплатити обговорену грошову суму за нерухоме майно, яким є нежилі приміщення, а саме: будівля ремонтно-механічних майстерень (літера „Д”) загальною площею1172,10 кв.м. та будівля лабораторно-адміністративного корпусу (літера „А”) загальною площею 573,90 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, будинок 4 (пункт 1.1.).
Загальна площа відчужуваних нежилих приміщень складає 1746,00 кв.м.
Нежилі приміщення, що відчужуються, належать продавцю на праві колективної власності, на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2004 року №8/509 та зареєстрованого в КП „Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” 05.08.2005 року, про що зроблений запис в реєстрову книгу №4з-227 за реєстровим №556-з.
Продаж нежилих приміщень здійснено за 274800,00 грн., в тому числі ПДВ –45800,00 грн., які Покупець зобов’язаний протягом 3-х банківських днів перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця (розділ 3 Договору).
Відповідач 2 повністю здійснив оплату за придбане нерухоме майно та перерахував на рахунок Відповідача 1 грошові кошти в сумі 274 800,00 грн., в т.ч. ПДВ –45 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 124 від 15.08.2005 року.
Відповідно до розділу 4 Договору №1 право власності на майно, що відчужується виникає у покупця з моменту державної реєстрації договору згідно частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України і обов’язок такої реєстрації лежить на Покупці.
Також, вищевказаним Договором передбачений обов’язок покупця здійснити державну реєстрацію права власності на вказане в Договорі майно.
В подальшому, між ТОВ „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія” та ТОВ „КРОН” був укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення, який 19.09.2005 був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.Н. за реєстраційним номером № д.318 (далі – Договір №2).
Відповідно до умов цього Договору ТОВ „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія” (продавець) зобов’язується передати у власність, а ТОВ „КРОН” (покупець) зобов’язується прийняти у власність і сплатити обумовлену грошову суму за нерухоме майно, яким є нежитлові будівлі, а саме: будівля лабораторно-адміністративного корпусу (літера „А”) загальною площею 573,90 кв.м. та будівля ремонтно-механічних майстерень (літера „Д”) загальною площею 1172,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.
Загальна площа відчужуваних нежилих приміщень складає 1746,00 кв.м.
Пунктом 3.2. Договору №2 встановлено, що покупець зобов’язаний протягом 2-х робочих днів з моменту нотаріального посвідчення договору перерахувати на розрахунковий рахунок продавця 300000,00 грн., які є попередньою оплатою.
Відповідно до пункту 4.1. Договору №2 передача майна здійснюється Продавцем Покупцеві за актом здачі-приймання протягом 2-х робочих днів з дати підписання цього Договору.
Відповідач 3 повністю виконав свої зобов’язання по оплаті придбаного нерухомого майна та перерахував на рахунок Відповідача 2 грошові кошти в сумі 300 000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9 від 20.09.2005.
В зв’язку з невиконанням ТОВ „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія” умов Договору щодо передачі ТОВ „КРОН” не житлових приміщень за актом здачі-приймання, відповідач 3 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача2 про визнання права власності.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.10.2005 у справі №6/737, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2007, позов задоволено повністю, визнано за ТОВ „КРОН” право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю лабораторно-адміністративного корпусу (літера „А”) загальною площею 573,90 кв.м. та будівлю ремонтно-механічних майстерень (літера „Д”) загальною площею 1172,10 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4.
На підставі рішення господарського суду м. Києва від 18.10.2005 у справі №6/737 КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” 16.11.2005 здійснило реєстрацію за ТОВ „Крон” право власності на нерухоме майно.
В той же час, в травні 2005 АСК „Укррічфлот” звернулося до Верховного Суду України із касаційною скаргою на постанову Вищого господарського суду України у справі №8/509 від 19.04.2005.
Постановою Верховного Суду України від 16.08.2005 у справі №8/509 задоволено касаційну скаргу АСК „Укррічфлот”, скасовано постанову Вищого господарського суду України від 19.04.2005, постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2004 та рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2004, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду в Господарському суді м. Києва справи за позовом ВАТ „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” до АСК „Укррічфлот” про визнання права власності на будівлі ремонтно-механічних майстерень та лабораторно-адміністративного корпусу загальною площею 1746 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 4, судом прийнято подану представником ВАТ „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт” заяву про відмову від позову, в зв’язку з чим провадження у справі припинено.
Враховуючи вищевикладене та з посиланням на статтю 658 Цивільного кодексу України позивач звернувся до господарського суду про визнання договорів недійсними, оскільки відповідач 1 не був власником спірного майна та не мав права на його відчуження.
Судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Верховним Судом України при розгляді даної справи, зокрема, зазначено, що визнаючи недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна на підставі статті 215 Цивільного кодексу України у зв’язку з тим, що майно було передано не його власником, господарські суди не звернули уваги, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійною угоди, стороною в якій така особа не є, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону. Захист прав такої особи можливий шляхом пред’явлення віндикаційного позову, з дотриманням вимог статей 387, 388 Цивільного кодексу України.
Віндикація – це витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Віндикаційний позов – це позов власника про повернення йому майна, що вибуло з його володіння, який пред'являється до особи, у незаконному володінні якої знаходиться це майно.
Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Вирішуючи під час нового розгляду справу, суд не може не прийняти до уваги висновки Верховного Суду України, які викладені в його постанові від 12.05.2009, оскільки відповідно до частини 1 статті 11121 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду України, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи та для Вищого господарського суду України під час розгляду матеріалів касаційної скарги чи касаційного подання.
Судова колегія вважає вірними висновок суду першої інстанції щодо неможливості здійснення захисту права позивача, який є власником спірного майна, шляхом задоволення позову про визнання угоди недійсною, стороною в якій така особа не є, незалежно від того, що майно було продано не його власником, а угода не відповідає закону.
Відповідно до пункту 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 13.07.2004 №10/732, викладалася правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не має права на пред’явлення вимоги про визнання договорів недійсними, стороною в яких позивач не є, у зв’язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Щодо виходу суду першої інстанції за межі позовних вимог, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Для застосування пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, по-перше, необхідно визначити межі позовних вимог (в даному випадку – це визнання договорів недійсними), оскільки вихід за межі позовних вимог означає лише збільшення кількісного показника розміру заявленої позивачем вимоги.
По-друге, питання, яке вирішується поза межами позовних вимог не може входити до цих позовних вимог.
Резолютивна частина рішення суду першої інстанції містить в собі протиріччя, оскільки першим пунктом суд відмовив в задоволенні позовних вимог, а наступним фактично задовольнив позов в межах заявлених позовних вимог.
Таким чином, виходу за межі позовних вимог фактично не відбулося.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 08.09.2009 у справі №5/29-2/179 в частині виходу за межі позовних вимог є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству (пункту 2 статті 83 ГПК України), у зв’язку з чим оскаржуване рішення підлягає зміні.
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних споруд”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія” та Товариства з обмеженою відповідальністю „КРОН” є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Апеляційна скарга Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Судова колегія вважає за можливе роз’яснити позивачу, що АСК „Укррічфлот” має право звернутись до господарського суду з позовом до ВАТ „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних споруд” про витребування майна з чужого незаконного володіння, шляхом подання віндикаційного позову, якщо позивач вважає, що його право порушене.
Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” залишити без задоволення.
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства „П’ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних споруд”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційна Енергозберігаюча Сервісна Компанія” та Товариства з обмеженою відповідальністю „КРОН” задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 08.09.2009 у справі №5/29-2/179 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
„В позові відмовити повністю.”
Матеріали справи №5/29-2/179 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді