- Позивач (Заявник): Гусятинський районний центр зайнятості
- Відповідач (Боржник): Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
- Відповідач (Боржник): м.Теребовля
- Заявник: Тернопільський обласний центр зайнятості
- Заявник апеляційної інстанції: Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18 жовтня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/701/17-г/17
УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №5414/07 від 25.09.2018
про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо виконання рішення суду у справі
за позовом: Гусятинського районного центру зайнятості, смт. Гусятин Тернопільської області
до відповідача: Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, м. Теребовля Тернопільської області
про cтягнення 12934,43грн коштів, виплачених як допомога по безробіттю
за участю представників:
стягувача/позивача: ОСОБА_1, провідний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №7 від 18.06.2018;
скаржника/відповідача: ОСОБА_2, завідувач юридичного сектору, довіреність №28/07 від 02.01.2018;
органу ДВС: ОСОБА_3, старший державний виконавець, довіреність б/н від 29.08.2018.
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
Суть справи:
28.09.2018 Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №5414/07 від 25.09.2018 звернулося в порядку ст. 339 ГПК України до суду із скаргою на дії органу державної виконавчої служби, в якій просило визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №57227918) з примусового виконання наказу господарського суду від 30.05.2018 у даній справі та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2018.
В обґрунтування поданої скарги скаржником зазначено про те, що оскільки боржником у виконавчому провадженню є державний орган, то виконання рішення має здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, тобто органами казначейства (ст. 3 ОСОБА_4 України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).
Ухвалою суду від 01.10.2018 скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №5414/07 від 25.09.2018 по справі № 921/701/17-г/7 призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.10.2018; запропоновано учасникам провадження надати додаткові документи, письмові пояснення, відзив по суті скарги. У відповідності до ухвали суду від 09.10.2018, зважаючи на неявку представників стягувача та органу ДВС, з ініціативи суду строк розгляду скарги було продовжено на 10 днів, а судове засідання відкладено на 18.10.2018.
Представник скаржника в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у скарзі. Щодо зазначених органом ДВС у письмовому відзиві доводів та заперечень, вважає, що такі ґрунтуються на невірному застосуванні вимог ОСОБА_4 України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Тернопільській області подано письмовий відзив на скаргу №5815/03.3-32 від 17.10.2018 (вх.№19215 від 18.10.2018) із додатками документів, згідно якого ДВС просить суд у задоволенні скарги відмовити. В судовому засіданні представник органу ДВС зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2018 по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області від 30.05.2018 по справі №921/701/17-г/17 відповідає вимогам ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження»; даний виконавчий документ стягувачем пред’явлено до виконання повторно, позаяк 13.06.2018 на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» наказ суду було повернуто стягувачу без прийняття до виконання. При винесенні оскаржуваної постанови, державним виконавцем було з’ясовано, що з метою виконання рішення суду стягувач 02.07.2018 звертався із заявою №06/880 до Управління Державної казначейської служби у Теребовлянському районі, однак листом казначейська служба повернула виконавчий документ без виконання, спираючись на Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або боржників, постанову Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" та п. 2 ст. 2 ОСОБА_4 України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Представник скаржника у засіданні підтримав заперечення на скаргу, котрі викладені у письмовій відповіді б/н від 17.10.2018 (вх.№19193 від 18.10.2018) та зазначив, що Гусятинським районним центром зайнятості наказ по даній справі пред’являвся у червні 2018 до органу ДВС, а після повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, у липні 2018 пред’явив зазначений наказ (заява №06/880) до Управління державної казначейської служби у Теребовлянському районі Тернопільської області. Проте листом № 2-22/517 від 20.08.2018 Службою наказ суду від 30.05.2018 щодо стягнення з Теребовлянського об’єднаного управління Пенсійною фонду України Тернопільської області на користь Гусятинського районного центру зайнятості 12934,43 гривень виплаченого забезпечення безробітному, також повернуто без виконання. У зв’язку з наведеними обставинами, наказ було вдруге подано на примусове виконання до органів ДВС. Вважає, що наказ підлягає виконанню згідно положень ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження».
Розглянувши подану скаргу, додатково долучені до неї документи, заслухавши у судовому засіданні пояснення присутніх учасників виконавчого провадження, позицію представника органу виконання, господарський суд встановив такі обставини.
В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходилася справа №921/701/17-г/7 за позовом Гусятинського районного центру зайнятості, смт.Гусятин Тернопільської області до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, м.Теребовля Тернопільської області, про стягнення 12934,43грн, виплаченого забезпечення (як допомога по безробіттю) безробітному ОСОБА_5 у зв’язку із призначенням йому пенсії по віку на пільгових умовах згідно ст. 13 ОСОБА_4 України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2018, у даній справі позовні вимоги задоволено повністю.
30.05.2018 на примусове виконання рішення господарського суду Тернопільської області та постанови Львівського апеляційного господарського суду, в порядку ст.327 ГПК України, п.п.19.1. п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України судом видано накази.
Як встановлено судом та вбачається з відмітки на зворотній стороні копії наказу від 30.05.2018, стягувач 08.06.2018 звертався до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області із заявою про виконання наказу суду щодо стягнення коштів з боржника, втім 13.06.2018 вищевказаний виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання на підставі п. п. 9 ч. 4 ст. 4 ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» .
25.06.2018 стягувач звернувся із заявою №06/880 (отримано 02.07.2018) до Управління Державної казначейської служби України у Теребовлянському районі Тернопільської області про виконання даного наказу суду, долучивши до заяви оригінал наказу суду від 30.05.2018 та судове рішення від 06.02.2018 у справі № 921/701/17-г/17.
Листом № 2-22/517 від 20.08.2018 наказ суду від 30.05.2018 повернуто без виконання, зазначивши, що стягувачем за виконавчим документом № 921/701/17-г/17 є державний орган, тому дія ОСОБА_4 України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не поширюється на відповідне рішення суду (п. 2 ст. 2 даного ОСОБА_4).
03.09.2018 стягувачем повторно пред’явлено виконавчий документ до виконання в орган ДВС (заява № 06/1231) та 17.09.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57227918 з примусового стягнення з Теребовлянського об’єднаного управління Пенсійною фонду України Тернопільської області на користь Гусятинського районного центру зайнятості 12934,43 гривень. Водночас стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 1293,4 грн та зобов»язано боржника подати декларацію про доходи та майно.
Вважаючи прийняту постанову про відкриття виконавчого провадження незаконною, а дії старшого державного виконавця органу ДВС неправомірними, об’єднаним Управлінням ПФУ подано до суду відповідну скаргу. Як зазначає скаржник, даний наказ господарського суду підлягає виконанню органами Казначейства. В обґрунтування скарги посилається, зокрема на ст.3 ОСОБА_4 України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», якою передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу; Пункти 1, 3, 9 Положення про Державну казначейську службу України щодо повноважень Держказначейства; п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, згідно з яким рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства.
Проаналізувавши подані учасниками судового процесу документи на обґрунтування своїх доводів та заперечень, враховуючи встановлені обставини справи та заслухавши пояснення присутніх представників, господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість скарги, виходячи з такого.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, їх об’єднаннями на всій території України.
ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон №1404-VIII) визначають умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку. Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо правомірності дій/бездіяльності державного виконавця.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).
Статтею 1 ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) є сукупністю дій, визначених у цьому ОСОБА_4 органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим ОСОБА_4, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього ОСОБА_4, а також рішеннями, які відповідно до цього ОСОБА_4 підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим ОСОБА_4 випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються ОСОБА_4 України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ст. 5 ОСОБА_4 №1404-VIII).
Водночас, згідно статті 6 ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження" у визначених законом випадках, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Водночас, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів..
Оскільки, виходячи із правових засад, закріплених у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст.129-1 Конституції України, обов'язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий судовий захист, оскарження особою певних дій або бездіяльності органу, який безпосередньо здійснює виконання відповідного судового рішення, є невід'ємною складовою реалізації такою особою права на судовий захист.
В свою чергу, механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження", ОСОБА_4 України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі - Порядок).
За приписами норми частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Згідно п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015р., Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, що реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Аналогічна норма передбачена у п.7 Положення про Державну казначейську службу України, котре затверджено Указом Президента України №460/2011 від 13.04.2011р., відповідно до якого Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення). Тобто, Державна казначейська служба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Територіальним органом Казначейства України в даному випадку є управління Державної казначейської служби України у Теребовлянському районі Тернопільської області, котре, в силу закону, несе обов’язки по виконанню рішення суду, де боржником виступає, зокрема орган державної влади, установа, що фінансується за рахунок коштів Держбюджету України.
Судом встановлено, що відкриттю виконавчого провадження ВП № 57227918 органом ДВС передували обставини щодо повернення наказу господарського суду Тернопільської області від 30.05.2018 без прийняття до виконання спершу органом виконавчої служби, а згодом й органом Казначейства, оскільки даний виконавчий документ не підлягає виконанню відповідними державними органами.
У поданій скарзі скаржник стверджує, що виконавчий документ у справі № 921/701/17-г/17 підлягає виконанню органами казначейства, оскільки боржником за виконавчим документом є Управління Пенсійного фонду, тобто державна установа (організація).
Суд дану позицію вважає помилковою з огляду на наступне.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників визначено Порядком, в тому числі, встановлено підстави повернення виконавчих документів без виконання.
Так, підпунктом 1 п.9 Порядку встановлено, що виконавчий документ повертається без виконання у разі, зокрема, коли виконавчий документ не підлягає виконанню органом казначейства.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань №1003327608 від 04.12.2017, Гусятинський районний центр зайнятості (іден.код 21144803) за своєю організаційно-правовою формою є державною організацією (установа, заклад) (а.с. 50).
Боржник - Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, за даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань №1003327634 від 04.12.2017, ідентифікаційний код 41246380 є державним органом виконавчої влади (а.с. 52).
З 01 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI від 05.06.2012, який встановлює гарантії держави щодо виконання судового рішення та виконавчих документів, визначених ОСОБА_4 України «Про виконавче провадження» , а також особливості виконання судових рішень (ст. 1 ОСОБА_4).
Частиною 2 статті 2 зазначеного закону визначено, що дія цього ОСОБА_4 не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Таким чином, оскільки стягувачем за наказом господарського суду Тернопільської області від 30.05.2018 є державна організація, то доводи скаржника, котрі ґрунтуються на положеннях вищевказаного закону до застосування не підлягають.
У зв’язку з цим, суд вважає, що Управлінням державної казначейської служби у Теребовлянському районі Тернопільської області (лист за № 2-22/517 від 20.08.2018) правомірно було повернуто оригінал наказу по справі № 921/701/17- г/17 щодо стягнення з Теребовлянського об’єднаного управління Пенсійною фонду України Тернопільської області на користь Гусятинського районного центру зайнятості 12934,43 гривень виплаченого забезпечення безробітному без прийняття до виконання на підставі п. 2 ст. 2 ОСОБА_4 України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Разом з тим, в силу положень статей 3, 26 ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою за заявою стягувача про примусове виконання рішення на підставі виконавчих документів, в тому числі - судових наказів, які є виконавчими документами.
Відповідно до статті 18 зазначеного ОСОБА_4, державний виконавець (виконавець) зобов'язаний вживати передбачених цим ОСОБА_4 заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Із матеріалів справи вбачається, що наказ господарського суду №921/701/17-г/17 від 30.05.2018 прийнято старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3 на підставі заяви стягувача, та, відповідно до ст.ст. 3,4,24-27 ОСОБА_4, винесено 17.09.2018 постанову про відкриття виконавчого провадження № 5722918 на підставі наказу господарського суду від 30.05.2018 у справі № 921/701/17-г/17 про стягнення з Теребовлянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь Гусятинського районного центру зайнятості 12 934 грн 43 коп. виплаченого забезпечення безробітному, котру в порядку ст. 28 ОСОБА_4, надіслано сторонам виконавчого провадження згідно супровідного листа № 5598/03.3-32 від 17.09.2018 для відома та виконання.
За даних обставин, суд вважає, що державним виконавцем управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в межах встановлених ОСОБА_4 №1404-VIII строків та повноважень, прийнято виконавчий документ до виконання, про що винесено постанову від 17.09.2018. На даний час триває виконавче провадження.
Разом з тим, слід звернути увагу боржника на те, що згідно з ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 ОСОБА_4 України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". Адже пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (п. 43 рішення).
У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє, та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У зв’язку з наведеним, дії головного державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не суперечать приписам ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження", ОСОБА_4 України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, а тому доводи Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільській області щодо неправомірності дій державного виконавця та, відповідно, незаконності винесення постанови від 17.09.2018, суд визнає необґрунтованими та безпідставними, а заявлену скаргу такою, що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 18, 234, 326, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні скарги №5414/07 від 25.09.2018, поданої Теребовлянським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області по справі № 921/701/17-г/17 про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо винесення постанови від 17.09.2018 про відкриття виконавчого провадження та про скасування постанови від 17.09.2018 про відкриття виконавчого провадження.
2. Копію ухвали направити: Гусятинському районному центру зайнятості, вул. Тернопільська, 16, смт. Гусятин, Тернопільська область, 48201; Теребовлянському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Тернопільської області, вул. 22 Січня, 17, м. Теребовля, Тернопільська область, 48101; Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46022.
Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті. В судовому засіданні 18 жовтня 2018 року проголошено її вступна та резолютивна частини.
Повний текст ухвали складено 22 жовтня 2018 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Н.О. Андрусик
- Номер:
- Опис: cтягнення заборгованості в сумі 12 934,43 грн
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 921/701/17-г/17
- Суд: Господарський суд Тернопільської області
- Суддя: Андрусик Н.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.12.2017
- Дата етапу: 06.02.2018
- Номер:
- Опис: cтягнення заборгованості в сумі 12 934,43 грн
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 921/701/17-г/17
- Суд: Львівський апеляційний господарський суд
- Суддя: Андрусик Н.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.03.2018
- Дата етапу: 15.05.2018
- Номер:
- Опис: cтягнення заборгованості в сумі 12 934,43 грн
- Тип справи: Скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби
- Номер справи: 921/701/17-г/17
- Суд: Господарський суд Тернопільської області
- Суддя: Андрусик Н.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.09.2018
- Дата етапу: 18.10.2018
- Номер:
- Опис: стягнення заборгованості
- Тип справи: За заявою сторони (друга iнстанцiя)
- Номер справи: 921/701/17-г/17
- Суд: Західний апеляційний господарський суд
- Суддя: Андрусик Н.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.10.2018
- Дата етапу: 10.12.2018
- Номер:
- Опис: cтягнення заборгованості в сумі 12 934,43 грн
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 921/701/17-г/17
- Суд: Господарський суд Тернопільської області
- Суддя: Андрусик Н.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.05.2019
- Дата етапу: 24.06.2019
- Номер:
- Опис: cтягнення заборгованості в сумі 12 934,43 грн
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 921/701/17-г/17
- Суд: Господарський суд Тернопільської області
- Суддя: Андрусик Н.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.10.2019
- Дата етапу: 11.11.2019