ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2007 р. | Справа № 8а/115-1918 |
11 год. 00 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області у складі
Судді Гирили І.М.
при секретарі судового засідання: Арзяєві М.І.
Розглянув справу
за позовом: Прокурора Збаразького району, вул. Кобилянської, 2, м. Збараж в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі, вул. Грушевського, 3, м. Збараж Тернопільської області
до відповідача: Збаразького міського комунального підприємства «Збараж», вул. Д. Галицького, 91, м. Збараж Тернопільської області
про: стягнення недоїмки в сумі 6336,99 грн.
За участю представників сторін:
прокурора: Свачій Марії Іванівни - прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення № 58 від 09.09.05р.
позивача: Домбик Тетяни Сергіївни –головного спеціаліста юрисконсульта, довіреність № 479/01 від 05.03.07р.
відповідача: Валюса Сергія Андрійовича –юриста, довіреність №96 від 12.04.07р.
В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки , передбачені ст.ст. 27,29,49,51,59,60,130 КАС України .
За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
До господарського суду Тернопільської області звернувся з позовом прокурор Збаразького району вул. Кобилянської, 2, м. Збараж Тернопільської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі, вул. Грушевського, 3, м. Збараж Тернопільської області до Збаразького міського комунального підприємства „Збараж”, вул. Д. Галицького, 91, м. Збараж Тернопільської області про стягнення недоїмки в сумі 6 336 грн. 99 коп.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Збаразьким МКП «Збараж»всупереч норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не сплачувало сум страхових внесків, внаслідок чого виникла недоїмка по сплаті внесків. В підтвердження викладеного додає картку особового рахунку страхувальника, розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з лютого 2006 року по грудень 2006 року, вимогу про сплату боргу від 02.02.2007р. №Ю-316, ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10.05.2006р. по справі №12/135-1805 про припинення провадження у справі, платіжні доручення.
Відповідач по справі письмових заперечень проти позову не надав, проте його повноважний представник в судове засідання 21.06.2007 року прибув, позов визнав частково. Зазначив, що на час проведення попереднього судового засідання підприємством частково погашено заборгованість перед позивачем, проте доказів на підтвердження зазначеного на час проведення попереднього судового засідання не представив.
Ухвалою суду від 21.05.2007 року закінчено підготовче провадження, справу до судового розгляду призначено на 11.06.2007 року та зобов’язано сторони провести взаємозвірку розрахунків та надати суду акт звірки, підписаний повноважними представниками сторін.
Вимоги суду сторони виконали належним чином, в судове засідання 11.06.2006 року представили акт звірки, згідно якого заборгованість МКП «Збараж»перед УПФ України у Збаразькому районі станом на 01.06.2007 року по сплаті страхових внесків становить 23 356,21 грн.
В судовому засіданні 11.06.2007 року представник відповідача підтвердив про наявну у відповідача заборгованість перед позивачем в сумі 23 356,21 станом на 01.06.2007 року, яка, як він зазначає, виникла у зв’язку з важким фінансовим станом підприємства, проте стверджує, що 05 червня 2007 року відповідачем частково погашено заборгованість пере ПФ в сумі 1005,00 грн., в підтвердження чого надав суду платіжні доручення від 05.06.2007 року на суму 1005 грн.
11.06.2007 року представником УПФУ в Збаразькому районі в порядку статті 137 КАС України подана заява про зміну позовних вимог, в якій зазначено, що згідно акту звірки станом на 01.06.2007 року за відповідачем рахувалась заборгованість по страхових внесках (недоїмці) в сумі 23 356,21, проте у зв’язку із частковою сплатою останнім боргу в сумі 1005,00 грн., відповідач просить стягнути з Збаразького міського комунального підприємства «Збараж»22 351,21 грн. заборгованості по страхових внесках. До зазначеного додає виписку з особового рахунку платника станом на 05.06.2007р.
Суд приймає заяву УПФУ в Збаразькому районі про зміну позовних вимог як таку, що подана в порядку статей 51,137 Кодексу Адміністративного судочинства України, та яка не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідача 22 351,21 грн. заборгованості по страхових внесках
В судовому засіданні представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, висновки прокурора, судом встановлено наступне:
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до абз. 7 підп. 5 п. 4 Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001 (з наступними змінами) - Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо проведення перевірок правильності сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01.01.2004 року), визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також, регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування, довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності; цільового та ефективного використання коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування” є: суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
Порядок обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України визначається Інструкцією Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №128/2004 (далі –Інструкція).
Згідно даного Закону та Інструкції до страхових внесків належать - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Страхувальниками є - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: підприємства установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування –фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб або на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ним органи незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізичні особи, які використовують працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, які використовують працю найманих працівників (п. 1.3, 2.1 Інструкції).
Відповідач по справі –Збаразьке міське комунальне підприємство «Збараж», вул. Д. Галицького, 91, м. Збараж Тернопільської області зареєстроване Збаразькою районною державною адміністрацією 15.03.2004р., ідентифікаційний код 31973452, що підтверджується довідкою Головного управляння статистики у Тернопільській області № 31-312 від 07.05.2007р.
У відповідності до вимог Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідач є платником збору на державне пенсійне страхування, і зобов’язаний сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного Фонду у строки та розмірах встановлених чинним законодавством.
Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” обчислення страхових внесків територіальними відділеннями Пенсійного Фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (п. 6 ст. 20 Закону).
У відповідності до п.п. 3, 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату.
Як підтверджується матеріалами справи, а саме розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з лютого 2006 року по грудень 2006 року за відповідачем рахувалася заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 76561,99 грн.
Відповідач частково сплачував суми заборгованості, а саме за період з 01.03.2006р. по 06.06.2007р. (з урахуванням зміни позовних вимог) ним було сплачено 87776 грн. страхових внесків.
Згідно пункту 8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України», яка затверджена Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, якщо дані документальних перевіркою результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені; якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатку 9 цієї Інструкції.
Органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»на адресу відповідача направлялася вимоги про сплату боргу в сумі 2736 грн. від 02.02.2007р. №Ю-316, в сумі 3664 грн. від 02.03.2007р. № Ю-316, в сумі 6760 від 04.04.2007р. № Ю-316, в сумі 5914 грн. від 04.05.2007р. № Ю-316.
Виставлені у вимозі суми боргу Збаразьким міським комунальним підприємством «Збараж» у повному обсязі не сплачені, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника та актом звірки розрахунків станом на 01.06.2007р., підписаного повноважними представниками сторін без заперечень.
Станом на день розгляду справи відповідач не заперечив суму боргу, проте і доказів добровільного погашення заборгованості перед Пенсійним фондом в сумі 22 351,21 грн. суду не представив .
Згідно п. 12 ст. 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника внесків.
Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення із Збаразького міського комунального підприємства «Збараж»заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 22 351,21 грн. грн. підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не заперечені відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАСУ та зважаючи на пільги, якими користується прокурор щодо сплати державного мита при поданні позову до суду, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
На підставі наведеного, куруючись статтями 51, 69-71, 86, 94, 99, 104, 137, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу Адміністративного судочинства України, господарський суд господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути із Збаразького міського комунального підприємства «Збараж», вул. Д.Галицького,91, м. Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний код 31973452 на користь Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі, вул. Грушевського,3, м. Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний код 21156321, р/р 25601301001193 в Збаразькому відділенні Ощадбанку №6356, МФО 398132 –22 351 грн. 21 коп. недоїмки.
3. Виконавчий лист видати за заявою УПФ України в Збаразькому районі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „_12_” червня 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя І.М. Гирила