03.02.2014

227/4753/13-к

г

У Х В А Л А

03 лютого 2014 року м. Добропілля

       Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                        Здоровиця О.В.,

при секретарі                                Сисенко Ю.В.

за участю

прокурора                                Кожевнікова О.В.

захисника                                ОСОБА_1

обвинуваченого                                ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, громадянина ОСОБА_3, який мешкає с.Золотий Колодязь Добропільського району Донецької області, вул.Леніна, 35, який обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України,

В С Т А НО В И В:

       В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 обраного раніше запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовував тим, що відносно останнього в даному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді від 17 липня 2013 року був обраний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 91760.00 грн. Станом на 20.01.2014 року обвинувачений ОСОБА_2 покладений на нього обов”язок щодо внесення коштів як застави не виконав та про причини не виконання цього обов”язку суд не повідомив. У зв”язку з викладеним прокурор просить змінити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою.

       В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 просили не задовольняти клопотання прокурора, зазначивши, що ОСОБА_2 раніше не судимий, не вніс заставу у зв”язку з тим, що не має реально таких великих коштів, так як існує за рахунок випадкових заробітків, не переховується від суду, завжди своєчасно з”являється на виклики суду, не перешкоджає кримінальному провадженню і не має такого наміру.

       Заслухавши обвинуваченого, захисника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Донецька від 17.07.2013 року відносно ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 91760 гривень.

Ухвалою суду від 24.09.2013 року запобіжний захід у вигляді застави обраний відносно ОСОБА_2, на підставі ст.315 КПК України, був продовжений.

Станом на 03.02.2014 року вимоги щодо внесення коштів як застави обвинуваченим не виконані.

Відповідно до ст..331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України, до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов’язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.

Згідно вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Так, в судовому засіданні дійсно встановлено, що обвинувачений не виконав вимог щодо внесення коштів як застави, але наряду з цим, відповідно до п.1 ч.2 ст.183 КПК України, прокурор повинен довести суду, що існують ризики, передбачені ст..177 КПК України.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений не переховується від суду, на виклики суду завжди з”являвся.

Суд зазначає, що сам факт не визнання обвинуваченим в судовому засіданні своєї вини, не свідчить про те, що останній перешкоджає кримінальному провадженню, бо це є його правом на захист.

В судовому засіданні також не встановлено, що обвинувачений якимось чином, шляхом вчинення будь-яких інших дій, перешкоджає кримінальному провадженню.

Крім цього з пояснень ОСОБА_2 в судовому засіданні встановлено, що виконати вимоги щодо внесення коштів як застави він фактично не має можливості, бо не працює, існує за рахунок випадкових заробітків, будь-яких грошових збережень не має.

Доводи прокурора про те, що обвинувачений незаконно впливає на свідків по справі, внаслідок чого показання останніх, наданих в судовому засіданні, значно відрізняються від показань, які вони давали на стадії досудового слідства, суд не приймає до уваги, бо ці доводи прокурора в судовому засіданні будь-яким належним чином підтверджені не були.

Враховуючи те, що не виконання у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, виключно у разі, доведення, наряду з цим, і наявності підстав, передбачених ст..177 КПК України, суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення клопотання прокурора не існує.

Керуючись ст..331,183 194, 201,372 КПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти даної ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Надруковано в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя                                                                                О.В.Здоровиця