УХВАЛА

Справа №:755/7396/17

Провадження №: 2-ві/755/43/18

м. Київ

"18" жовтня 2018 р. місто Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

судді Шевченко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіренко Д.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді, яка подана

у цивільній справі № 755/7396/17,

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю«СТІБІО», Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Публічного акціонерного товариства «А-Банк»

про захист прав споживачів, розірвання договору про надання естетичних послуг, визнання договору Оферти та Акцепту недійсними, відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

у провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва Гончарука В.П. знаходиться цивільна справа № 755/7396/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю«СТІБІО», Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Публічного акціонерного товариства «А-Банк» про захист прав споживачів, розірвання договору про надання естетичних послуг, визнання договору Оферти та Акцепту недійсними, відшкодування моральної шкоди.

До суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді у цій справі Гончаруку В.П., що була підтримана в судовому засіданні позивачем та її представником, який мотивований наявністю істотних обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді Гончарука В.П. за підстав, викладених в ній.

11.10.2018 за наслідками судового розгляду у відкритому судовому засіданні вказаної заяви про відвід суддею Гончаруком В.П. було постановлено ухвалу про визнання заявленого відводу необґрунтованим, зупинено провадження у справі, передано заяву про відвід для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 17.10.2018 вирішення питання про відвід передано судді Шевченко В.М., отримано матеріали справи 18.10.2018.

За приписами ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Отже, законодавець надав суду дискреційне повноваження щодо порядку вирішення питання про відвід судді. У даному випадку суд не вбачає необхідності вирішувати питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а тому розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що відповідає положенням ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 від 11.10.2018 про відвід судді Гончарука В.П., дослідивши матеріали цивільної справи № 755/7396/17, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які заявник послався як на підставу своїх вимог,прийшов таких висновків.

Згідно із ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За приписами ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

Положеннями ст. 39 ЦПК України визначається, що з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами ч.ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

У даному випадку відвід судді Гончаруку В.П. заявлено з підстав незгоди заявника з процесуальними рішеннями та діями судді, зокрема, на думку позивача, суддя необґрунтовано відмовив у витребуванні доказів, у судовому засіданні вів себе некоректно, відмовився оглянути у судовому засіданні косметичні засоби, надані стороною позивача, залишив без розгляду клопотання про виклик свідків.

Суд відхилив аргументи позивача ОСОБА_1 про відвід судді Гончаруку В.П. з огляду на таке.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.

Сумніви у безсторонності та неупередженості судді Гончарука В.П. заявник обґрунтовує тим, що суддя, на його думку, необґрунтовано відмовив у витребуванні доказів, у судовому засіданні вів себе некоректно, відмовився оглянути у судовому засіданні косметичні засоби, надані стороною позивача, залишив без розгляду клопотання про виклик свідків.

Водночас чинне законодавство передбачає процедуру оскарження судового рішення у разі незгоди з ним, тому вказані обставини не є достатньою підставою, щоб робити висновок про упередженість судді.

Крім того, змагальність судового процесу та покладення на суд обов'язку здійснювати цивільне судочинство об'єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

З огляду на викладене суд прийшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, адже незгода сторони з процесуальними рішеннями та діями судді не може бути підставою для відводу, а тому у задоволенні заяви про відвід судді Гончаруку В.П. слід відмовити.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 260, 261, 353 України,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви про відвід судді Гончаруку В.П., поданої11.10.2018 позивачем ОСОБА_1, відмовити.

Судовий розгляд цивільної справи № 755/7396/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю«СТІБІО», Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Публічного акціонерного товариства «А-Банк» про захист прав споживачів, розірвання договору про надання естетичних послуг, визнання договору Оферти та Акцепту недійсними, відшкодування моральної шкоди, здійснювати тим самим складом суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.

Суддя В. Шевченко