Справа № 2-А-706/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 року   Центрально -  Міський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

 головуючого судді – Філатова К.Б.

при секретарі: Кононеко В.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання зробити перерахунок недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «дітям війни», -  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу в Дніпропетровській області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання зробити перерахунок недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «дітям війни»  за 2006, 2007 та з січня до 31 грудня 2008 року у сумі 3891,90 гривень.

Справа слухалась у відповідності з приписами ч.3 ст. 122 КАС України – у порядку письмового провадження, так як клопотання про розгляд справи за їх відсутністю заявили особи які беруть участь по справі.

Позивач наполягала на поновленні пропущеного строку для звернення до суду, тому що про порушення своїх прав їй стало відомо, після висвітлення даного питання засобами масової  інформації, а також вважала, що органи Пенсійного фонду України в силу того, що Рішення Конституційного суду Украйни є обов’язковими для виконання повинні були виконати після набрання чинності Рішення Конституційного суду України № б-рп/007 від 9 липня 2007 року та іншого Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зробити перерахунок та виплати недоотриману суму державної соціальної допомоги як дитина війни, тому вважає що пропустила строк звернення до суду з поважної причини.

Позивач також вказала, що вона, як дитина війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (дитини війни), має право отримувати державну соціальну підтримку у підвищеному розмірі, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ця стаття вказує, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідач  позов не визнав, проти задоволення позову заперечував. Відповідач надіслав на адресу суду письмові заперечення, в яких пояснив, що у 2006 році надбавка дітям війни не виплачувалась, тому що не було розроблено механізму, порядку і строків призначення даного виду   державної соціальної допомоги, а також кошти для виплати не передбачались Державним бюджетом. У 2007 році позивачці не виплачувалась надбавка як дитині війни тому, що в неї була відсутня група інвалідності, а в 2008 році виплачувалась у розмірах передбачених п.п. 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 p. Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу здійснювало розрахунок та виплату державної соціальної допомоги ОСОБА_1 у  відповідності  з документами пенсійної справи та на підставі діючого законодавства України. Відповідно до п.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно п.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. У своєму позові ОСОБА_1 просить суд задовольнити йому період з 01.01.2006 року до 31 грудня 2008 року. До Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дубрівна Л.Б. не звертався із заявою. До Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу позивач звернувся тільки 05.08.2009 року. Станом на сьогодні позивачем пропущено річний строк звернення до суду з вимогами за 2006-2008 роки, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду тільки 05.08.2009 року. Згідно, статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла протягом 2006-2007 років, до внесення змін Законом України від 28.12.2007 року № 107-VІ), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Дію ст..6 було зупинено на 2006 рік згідно п.17 статті 77 Закону України від 20.12.2005 року № 3235- 1V «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Однак, 19.01.2006 року згідно з Законом України № 3367- ІV «про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону було відновлено у зв’язку з виключенням пункту 17 статті 77 та статтю 110 викладено в такій редакції : Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».  У 2006 році надбавка «дітям війни» ОСОБА_1 не виплачувалась у зв’язку з відсутністю групи інвалідності.  Проте, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 на 2007 рік, передбачене п.12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року № 489- V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Таким чином, зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня урахування Конституційним Судом України цього рішення, при цьому, додаткових вимог стосовно порядку його виконання визначено не було.  У травні 2008 року згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107- VІ, визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Положення Закону України «Про Державний Бюджет України на 2008 рік» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним  Судом України» цього рішення, разом з цим, додаткових вимог стосовно порядку його виконання визначено не було. У зв’язку з цим, та з метою врегулювання питання, зокрема, щодо визначення розміру доплат до пенсії дітям війни Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», в якій  установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах : з 22 травня – 48, 10 гривень, з липня – 48,20 гривень та з жовтня – 49,80 гривень. З 01.01.2008 року по 21.05.2008 року надбавка «дітям війни»  виплачується відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22.05.2008 року по постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», порядок розрахунку та суми залишилися незмінними. Розрахунок проводився таким чином : з 01.01.2008 року – 470х10% (надбавка учасника війни) = 47 гривень надбавка дітям війни,   з 01.04.2008 року – 481х10 %=48,10 гривень надбавка дітям війни, з 01.07.2008 року – 482х10%=48,20 гривень надбавка дітям війни, з 01.102008 року – 498х10%=49,80 гривень надбавка дітям війни. У зв’язку з вищезазначеним, управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу при розрахунку щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_1 використовувало діюче Законодавство України на момент виникнення спірних правовідносин, виплачувало надбавку своєчасно. Згідно положень статті 28 Закону України « Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а також у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено законом. Мінімальний розмір пенсій за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Згідно зі статтею 9 вищезазначеного Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні  виплати : пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв’язку з втратою годувальника. До даного переліку, який є вичерпний, не відноситься пенсія «дітям війни» або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, так як даний вид пенсії регулюється спеціальним Законом, а саме, Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Стаття 7 Закону «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється  за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно зі ст..95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про  Державний бюджет України. Відповідно до частини 1 та 2 статті 23 Бюджетного Кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Згідно пункту 5 статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Пенсійний фонд дії на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» , здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 Положення через створені в встановленому порядку його територіальні управління. Управління Пенсійного фонду України  в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України, бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Пункт 9 Положення «Про Пенсійний Фонд України»  передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. За Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного Бюджету України. Відповідно до частини 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. Що стосується компенсації громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, то вона з 01.01.2001 року нараховується відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ. Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Оскільки суми заборгованості, які просить позивач, за період з 01.01.2006 року  по червень 2009 року, не нараховувались та не виплачувалися, то вони не підлягають компенсації.

Позивач до суду не з`явилася, надала суду заяву, в якій просить слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач також надіслав суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника відповідно до статті 122 КАС України в порядку письмового провадження.

Суд вислухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, як це визначено абз. 1 п. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про що свідчить посвідчення дитини війни. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня – 350 гривень, з 01 квітня – 359 гривень, з 01 жовтня – 366 гривень. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить : з 01 січня – 380 гривень, з 01 квітня – 406 гривень, з 01 жовтня – 411 гривень.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить : з 01 січня – 470 гривень, з 01 квітня – 481 гривень, з 01 липня – 482 гривень, з 01 жовтня – 498 гривень. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить : з 01 січня – 498 гривень. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» невиплачена щомісячна державна соціальна допомога за 2006 рік складає 1290,60 гривень, невиплачена щомісячна державна соціальна допомога за 2007 рік складає : 1442,70 гривень. Невиплачена щомісячна державна соціальна допомога станом на 01.10 2008 року складає : 872,20 гривень. Отже, сума невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з січня 2006 року по вересень 2008 року включно складає : 3605,50 гривень.  

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав: згідно зі ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи  визнаються  найвищими цінностями та  визначають зміст і  спрямованість діяльності держави.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання державних соціальних гарантій дітям війни, які визначені ст. 6 спеціального Закону України - «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи наявність у позивачки передбаченого ст. 46 Конституції України права на соціальний захист, та Законом України «Про соціальний захист дітей війни» права на отримання державних соціальних гарантій дітям війни, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить за межі позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 З метою повного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста ОСОБА_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як особі, яка має право на встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком., за виключенням сум, що вже ним отримані, за 2008 рік, оскільки до суду позивач звернувся 05.08. 2009 року після того, як дізнався про те, що його право порушено. Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчисляється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Враховуючи пояснення позивача, надані суду письмові докази, а також вищенаведену норму Закону суд не вбачає допущення позивачем пропуску строку звернення до суду.

Суд вважає, що належним способом захисту прав позивачки є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суми надбавки дітям війни, на підставі відповідних правових норм, зазначених у судовому рішенні, тому не проводить розрахунок цих виплат.

Враховуючи те, що, за період з січня 2006 року по вересень 2008 року, позивачці мало бути перераховано надбавку дітям війни, однак вказані суми позивачці не були виплачені з посиланням на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених законом «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а підвищення органами Пенсійного фонду України пенсій дітям війни буде можливим після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України на відповідний рік для здійснення цього підвищення, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача про відсутність бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивача до уваги взяти не можна, оскільки доказів про відсутність асигнувань суду не надано, але й за умови наявності таких доказів, невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання   на території України,остаточним і не може бути оскаржене.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, ст.ст. 1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу в Дніпропетровській – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Кривого Рогу щодо відмови в перерахунку щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу перерахувати та виплатити ОСОБА_1  щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", за період з січня 2006 року по 31 грудня 2008 року включно в сумі 3891 гривень 90 копійок.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: