Справа № 2-51/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2010 року смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Літвінової Л.Ф., при секретарі Москвіті Н.О., з участю представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,
ВСТАНОВИВ:
20 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.
В обґрунтування позову останній зазначив, що по сусідству з ним проживає відповідач, з яким у нього з травня місяця 2009 року склалися неприязні стосунки з приводу використання ним електрозварювального приладу.
14 червня 2009 року біля 19.00 годин він пішов на пасовисько до балки, що розташоване між домоволодіннями № 17 та № 19 по пров. Дімітрова в с. Новопавлівка Межівського району Дніпропетровської області, щоб забрати звідти теля. На балку пройшов через город своєї матері ОСОБА_4, яка проживає по сусідству зі ОСОБА_3 Ішовши на балку він бачив, що біля свого двору сидів ОСОБА_3
Коли він знаходився на пасовищі, до нього підбіг відповідач, який був у стані сильного алкогольного сп’яніння і зі словами: «Чому ти не здороваєшся зі мною?» повалив його на землю. Після чого ОСОБА_3, сидячи на ньому зверху, руками, стиснутими в кулаки, завдав йому не менше 5 ударів в область голови. Через декілька хвилин він почув, що кричить його мати, щоб ОСОБА_3 перестав битися, але на її зауваження він не реагував.
Після цього до балки прибігла дружина відповідача зі своїм кумом ОСОБА_5, які відвели його додому.
Від завданий ударів у нього боліла голова і на лівому оці з’явився крововилив, коли почав гнати додому теля, на ліве око вже нічого не бачив.
Коли він вже вийшов на проїзну частину пров. Дімітрова, то до нього знову підбіг відповідач і висловлюючись нецензурною лайкою на його адресу, знову завдав йому удару в обличчя стиснутою в кулак рукою.
Від спричинених ОСОБА_3 тілесних ушкоджень він почував себе погано, тому в цей же день звернувся за медичною допомогою до комунального закладу охорони здоров’я «Межівська ЦРЛ», де перебував на стаціонарному лікуванні у період з 14.06.2009 року по 23.06.2009 року та на амбулаторному лікуванні з 24.06.2009 року по 28.06.2009 року.
Доказами протиправних дій ОСОБА_3 відносно нього є те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності і вироком Межівського районного суду Дніпропетровської області від 06.08.2009 року був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та засуджений до 1-го року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік.
Злочинними діями ОСОБА_3 йому було завдано матеріальну шкоду. Внаслідок завдання йому тілесних ушкоджень, перебуваючи на лікуванні, він поніс на придбання ліків витрати в розмірі 568 грн. 30 коп., на проведення судмедекспертизи 25 грн. 60 коп., послуги відділення ощадбанку 1 грн., що підтверджується відповідними чеками та квитанціями. Всього завдана йому матеріальна шкода складає 595 грн. 90 коп.
Також діями ОСОБА_3 йому завдано моральну шкоду, прилюдно він був осоромлений. Від больових відчуттів у період з 14.06.2009 року по 28.06.2009 року він страждав психічно. На час одужання була порушена його нормальна життєдіяльність, що не давало йому змоги звичним порядком займатися сільськогосподарськими справами, які так важливі у літній час на селі, де він проживає. Він змушений був відвідувати слідчі органи, суд, звертатися за правовою допомогою, що не є його звичним станом життя.
Завдану моральну шкоду оцінює в 2000 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 595 грн. 90 коп. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн., всього 2595 грн. 90 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 400 грн. та 15 грн. за сплату інформаційно-технічного забезпечення.
В судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди з 595 грн. 90 коп на 517 грн. 80 коп в іншій частині свій позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує частково. Згідний відшкодувати позивачеві матеріальні витрати. В частині відшкодування моральної шкоди та судових витрат по справі не згідний .
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Ст.. 27 Конституції України передбачено , що кожна людина має невід’ємне право на життя.
Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Обов’язок держави – захищати життя людини .
Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.
Підставою для звернення до суду позивача послужило те, що відповідач по справі ОСОБА_3 14 червня 2009 року заподіяв йому легкі тілесні ушкодження, що підтверджується копією вироку суду від 06.08.2009 року та висновком експерта № 128 від 09.07.2009 року.
Вище зазначеним вироком суду цивільний позов ОСОБА_2 залишений без розгляду, оскільки до заяви не додані оригінали або належним чином завірені ксерокопії документів, які б підтверджували витрати, понесені потерпілим на лікування та необхідність їхнього придбання.
У відповідність до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Дані правовідносини урегульовано і п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику розгляду судами цивільних справа за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27.03.1992 року ( зі змінами , внесними постановами від 8 липня 1994 року № 7, 30 вересня 1994 року № 11, від 25 травня 1998 року № 15 та від 24 жовтня 2003 року № 9 ) – шкода заподіяна особі і майну громадян або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії осьанньої були неправомірними , між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.
Судом встановлено , що наслідки для стану здоров’я позивача настали в результаті протиправних дій відповідача, що підтверджується вироком Межівського районного суду від 06.08.2009 року згідно котрого ОСОБА_3 визнганирй виним у злочині передбаченому ч.1 ст. 296 КК України і ці обставнини не оспорюються сторонами.
Таким чином в судовому засіданні знайшло своє підтвердження безпосереднього причинного зв’язку між діями відповідача та наслідками які наступили для позивача з вини останнього.
Позивач поніс витрати на лікування. Дані обставини підтверджуються товарними чеками, залученими до матеріалів справи на суму 517грн.80 коп. ця сума складється з витрат на ліки - 444 грн. 20 коп, 46 грн. придбання ренгенплівки , за проведення судово – медичної експертизи – 25,60 грн., 2 грн. витрати при сплаті коштів в ощадбанку .Враховуючи викладене зі ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду, спричинену злочином, в розмірі 517 грн. 80 коп.
У відповідності до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Ст. 1167 КК України передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду – моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Своє врегулювання відшкодування моральної шкоди знайшло в Постанові Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди . від 31 березня 1995 року № 4 ( зі змінами від 25 травня 2001 року № 5 де ч.2 п. 5 даної Постанови передбачено, що – відповідно до загальних підстав цивільно – правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння і заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні
Позивач в судовому засіданні надав суду достатнє обґрунтування спричинення йому моральної шкоди посилаючись на те, що в результаті протиправних дій з боку відповідача 14.06.2009 року йому було спричинено легкі тілесні ушкодження, в зв’язку з чим йому прийшлося лікуватися і він потерпав від фізичного болю, переніс психічний стрес і йому необхідні додаткові зусилля для відновлення попереднього стану.
У підсумку, в загальній сукупності доказів, фактичних даних та проведеному аналізу
обставин справи, суд впевнений в тому, що ОСОБА_2 з боку ОСОБА_3 дійсно заподіяно моральну шкоду, право на відшкодування якої передбачено спеціальним законодавством.
На підставі матеріалів справи, аналізу доказів і встановлених негативних наслідків для позивача в загальній сукупності, суд вважає за необхідне відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, беручи до уваги наслідки, які наступили для останнього.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визнає 1000 грн. із заявленої вимоги 2000 грн., керуючись при цьому диспозицією ст. ст. 23, 1167 ЦК України, Постановою від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зі змінами.
Мотивами обгрунтування розміру стягнення, насамперед, враховано характер та обсяг заподіяних позивачу моральних страждань, очевидність доказів і ступінь вини відповідача.
У відповідність ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати по справі, які складаються зі сплати позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 15 грн. . Загальний розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 15 грн в частині стягнення витрат за послуги адвоката суд вважає за необхідне відмовити позивачу в цій частині позову оскільки у відповідності до ст.. 84 ЦПК України - витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони .
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 27 Конституції України, 10, 11, 83, 84 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. ч.1 ст. 23 1166, 1167 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану злочином, в розмірі 517 гривень 80 копійок, моральну шкоду в розмірі 1000 гривень та судові витрати в сумі 15 гривень, всього 1532 грн. 80 коп..
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_3 державне мито в сумі 51 грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Л.Ф. Літвінова