Справа № 2-0-16/2010

                                                    РІШЕННЯ

                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 18 січня  2008 року                                        Верхньодніпровський районний суд

                                                                                 Дніпропетровської області

В складі:  головуючого  судді  - Петрюк Т.М.

 При секретарі     – Рудовій Л.В.

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення-

                                                             ВСТАНОВИВ:

         До суду звернувся заявник ОСОБА_1, з заявою про встановлення  факту , що має юридичне значення посилаючись на слідуюче: він народився, 22.12.1983 року в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області. Спочатку з батьками проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 в багатоквартирному будинку.

      Коли йому було 5 років, його матір ОСОБА_2, за рішенням суду позбавили батьківських прав.

           Деякий час він проживав у бабусі в м. Дніпродзержинську по вул. Дімітрова, 25/20.

           з 7 років в 1991 році бабуся  віддала його в інтернат № 1 м. Дніпродзержинська на повне дерджавне забезпечення, який розташований біля міського автовокзалу.

          Після закінчення  п”ятого класу в 1995 році  батько забрав його з інтернату і вони стали проживать в ІНФОРМАЦІЯ_2. 6 і 7 клас він закінчив у Верховцевській школі № 1. В цьому селі він проживає і по цей час. Після закінчення шкооли з 1998 по 1999 рік навчався в СПТУ-80 м. Верхньодніпровська по спеціальності тракторист.

          В 1998-1999 роках він притягувався до кримінальної відповідальності Верхньодніпровським районним судом за крадіжку.

          В лютому 2008 року він вперше звернувся до Верхньодніпровського РВ УМВС з заявою про отримання паспорта громадянина України, але йому було відмовлено в зв”язку з тим, що його батьки станом на 1990 рік його не прописали, і він не зміг надати у відділ належних документів, підтверджуючих, що у 1990 році він проживав на території України, що й стало причиною звренення до суд.у

     В судовому засіданні заявник  свої вимоги підтримав,  давши пояснення фактично установлені матеріалами справи

        Заінтересована особа, представник  відділу міграції та реєстрації фізичних осіб Верхньодніпровського РО УМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з”явився.

                Вислухавши заявника,  дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню за слідуючими підставами: судом встановлено, що заявник народився, 22.12.1983 року в м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про народження. Спочатку з батьками проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 в багатоквартирному будинку.  Коли йому було 5 років, його матір ОСОБА_2, за рішенням суду позбавили батьківських прав, що підтверджується копією рішення народного суду Баглійського району м. Дніпродзержинська від 16.11.1988 року, згідно якого ОСОБА_2, позбавлена батьківських прав по відношенню до своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Діти передані на виховання органу опіки та піклування. Згідно цього ж рішення ОСОБА_2, мати  заявника ,виселена з квартири АДРЕСА_1

           Деякий час він проживав у бабусі в м. Дніпродзержинську по вул. Дімітрова, 25/20, в вищезазначеному рішенні суду  вказується що діти ОСОБА_2, в основному проживають у бабусі.

           З 7 років в 1991 році бабуся віддала його в інтернат № 1 м. Дніпродзержинська на повне дерджавне забезпечення, який розташований біля міського автовокзалу, що підтверджується довідкою неповної середньої загальноосвітньої школи-інтернату № 2 м. Дніпродзержинська в якій зазанчається, що ОСОБА_1, навчався в вищезазначеній школі з 31.09.1991 року по 19.09.1995 року з 1 по 5 клас.

          Після закінчення  п”ятого класу в 1995 році його батько забрав йлого з інтернату і вони стали проживать в ІНФОРМАЦІЯ_2. 6 і 7 клас він закінчив у Верховцевській школі № 1. В цьому селі він проживає і по цей час, що підтверджується довідкою Верхівцевської СЗШ № 1, згідно якої ОСОБА_1, навчася з 19.09.1995 року по 28.08.1998 року з 6 по 8-й клас.

      Після закінчення школи з 1998 по 1999 рік навчався в СПТУ-80 м. Верхньодніпровська по спеціальності тракторист.

 В 1998-1999 роках він притягувався до кримінальної відповідальності Верхньодніпровським районним судом за крадіжку, що підтверджується постановою Верхньодніпровського районного суду від 08.06.2000 року та довідкою ІБД УІТ.

          В лютому 2008 року він вперше звернувся до Верхньодніпровського РВ УМВС з заявою про отримання паспорта громадянина України, але йому було відмовлено в зв”язку з тим, що його батьки станом на 1990 рік його не прописали, що підтверджується довідкою СГІРФО

       ст. 256 ЦПК України встановлено перелік фактів, що мають юридичне значення, які розглядаються судами

     п. 2 ст. 256 ЦПК України визначається, що в судовому порядку можуть бути встановлені і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

      Судом встановлено, що факт проживання на Україні на 13.11.1991 року заявникові потрібно для отримання паспорта громадянина України, тобто для підтвердження його громадянства, яке встановлює обсяг його  прав та обов”язків, як громадянина України.

       В іншому порядку даний факт встановлений  не може бути.

       Суд вважає, що вимоги заявника потрібно задовольнити, так як заявник народився  на Україні в м. Дніпродзержинську, де проживав до 1995 року. З 1995 року і по цей час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. Відомостей про те, що він  виїздив за межі держави України  суду не надані. Згідно довідки неповної середньої загальноосвітньої шкоди-інтернату № 2 м. Дніпродзержинська в якій зазнчається, що ОСОБА_1, навчався в вищезазначеній школі з 31.09.1991 року по 19.09.1995 року. З чого суд робить висновок, що в цей  час заявник проживав там же. До 1991 року проживав з матір”ю в м. Дніпродзержинську без реєстрації.

  Таким чином на момент проголошення незалежності України , тобто на 23.08.1990 року  заявник постійно проживав на території України разом зі своєю матрі”ю, але не був зарестрованим, так як мати неналежно ставилась до виконання своїх материнських обов”язків, за що і була позбавлена батьківських прав.  

   На основі ст. 234, п. 2 ст. 256 ЦПК України, керуючись ст. 10,60,212 ЦПК України, суд,-

                                                    ВИРІШИВ:

   Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7, проживав на території України з моменту народження, тобто з 22.12.1983 року і по теперішній час, тобто по 18.01.2010 року.

   Рішення може бути оскаржене до  судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення шляхом подачі заяви про його оскарження до Верхньодніпровського районного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви через Верхньодніпровський районний суд. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після оголошення рішення.

Суддя